Уряд планує виділити на земельну реформу 4,4 млрд грн

Про це повідомляє Міністерство фінансів України.

Зазначається, що ці кошти спрямують на програми підтримки малих фермерів, зокрема на компенсацію їм вартості кредитів, взятих на купівлю землі після скасування мораторію.

«З метою запуску з 2020 року повноцінного ринку землі сільськогосподарського призначення планується створити інструмент, який дозволить малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам отримати «дешеві» кредитні ресурси для купівлі земель сільськогосподарського призначення», — пояснюють у Мінфіні.

Нагадаємо, що наразі уряд розробляє план скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі в Україні. Запровадити ринок землі та ухвалити відповідний законопроєкт уряду та парламенту доручив президент Володимир Зеленський. Закон про ринок землі має бути готовим та ухваленим до 1 грудня 2019 року.

Водночас, під час презентації бюджету громадськості в уряді наголосили, що цифри у ньому можуть кардинально змінитися до другого читання, яке відбудеться до 2 листопада 2019 році. Зокрема, це пов'язано з тим, що у чинному проєкті не враховано низку реформ, які планує провести уряд, а також економічного ефекту від них.

Також уряд анонсував призначення нового керівництва Фонду державного майна та проведення аудиту об'єктів великої приватизації.

Зазначимо, що станом на початок серпня 2019 року річний план надходжень від приватизації в Україні було виконано на 2,1%. Надходження до бюджету, які мала забезпечити приватизація, замінили за допомогою державних запозичень.

15 вересня, у неділю, уряд вніс до Ради законопроєкт №2000 «Про державний бюджет на 2020 рік». Раніше під цим номером на сайті Ради зареєстрували законопроєкт «Про бюдлт».

У бюджеті передбачено зростання мінімальної зарплати до 4723 гривень на місяць, доходи бюджету очікуються в 1 трильйон 79 мільярдів гривень. Витрати — 1,17 трильйона гривень, дефіцит бюджету — 2,09% від ВВП.

У самому бюджеті середній курс долару не закладений, але у макропрогнозі уряду він встановлений на рівні 28,2 гривні за долар.

Видатки на оборону збільшаться на 33,8 мільярда гривень — до 245,8 мільярда. На забезпечення енергетичної незалежності передбачено 2 мільярди, на розвиток дорожньої інфраструктури — 74,4 мільярда, фінансування Пенсійного фонду — 172,6 мільярда.

У бюджеті передбачено 438,1 мільярда гривень на виплату державних боргів — це близько 40% бюджету. При цьому частка держави в економіці має зменшитися.

Утім, в уряді наголосили, що проєкт бюджету, який внесли до Ради, складено на економічному прогнозі попереднього уряду. Також бюджет не враховує всіх запланованих реформ, які Кабмін планує провести, зокрема земельної. Тому остаточні цифри щодо доходів, курсу валют, дефіциту та іншого будуть відомі до розгляду документу депутатами в другому читанні, яке має відбутися до 2 листопада.

Зазначимо, що законопроєкт про державний бюджет на наступний рік складає Міністерство фінансів, потім його виносять на розгляд уряду, який має підтвердити цей документ та внести до Верховної Ради у вигляді законопроєкт.

У Раді бюджет, на відміну від інших законопроєкт, розглядять трьома читаннями: між першим і другим до нього можуть вносити поправки. Бюджет стає законом після того, як за нього проголосують депутати після третього читання, а законопроєкт підпишуть спікер та президент і опублікують в офіційній пресі уряду.