Від хімкомбінатів до килимів: на кого розповсюджуються російські санкції

Які санкції?

Постанова російського уряду передбачає низку економічних обмежень проти українських компанії та фізосіб — зокрема політиків, бізнесменів й олігархів. Щодо фігурантів списку РФ збирається:

• заморожувати рахунки;
• блокувати цінні папери та майно;
• заборонити перераховувати та виводити кошти за межі Росії.

Такі плани відповідають попереднім заявам Дмитра Медведєва: раніше російський прем’єр-міністр казав, що санкції стосуватимуться «сотень фізичних та юридичних осіб», які шкодять Росії. Утім, він також анонсував заборону поставок певних товарів, але цього в санкційному списку немає.

У документі російського уряду йдеться, що санкції скасують, якщо Україна відмовиться від обмежень проти російських громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Син Порошенка, олігархи, десятки міністрів та депутатів — хто потрапив під санкції РФ

Хто потрапив?

До переліку санкцій, які Росія запровадила проти України, переважно потрапили хімічні комбінати. Частка хімпродукції, приміром, торік складала 18% від усього експорту з України до Росії — на близько 700 мільйонів доларів.

Є й аграрні, гірничо-збагачувальні й металургійні підприємства.

Зокрема, санкції запровадили проти компанії «Дніпроазот», що входить до так званої групи «Приват» Ігоря Коломойського. Крім того, обмеження торкнулись і партнера Коломойського — Геннадія Боголюбова, а також низки близьких до нього людей, зокрема, міськголову Дніпра Бориса Філатова та бізнесмена Геннадія Корбана.

До списку потрапило й приватне акціонерне товариство «МХП», що належить радникові Петра Порошенка Юрієві Косюку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Цар гори»: Як багаті та впливові ділять землі під Києвом

Російські санкції стосуються також провідних українських експортерів сільськогосподарської продукції — компаній Kernel Андрія Вєрьовського та «Нібулон» депутата Олексія Вадатурського. Бізнес Вєрьовського може потрапити під удар — група Kernel на паритетних принципах з Glencore володіє терміналом у російській Тамані, здатному перевалити 6,2 мільйонів тонн зерна на рік.

Торкнулися санкції й низки великих державних компаній, які мають приватизувати у 2019 році. Наприклад, у переліку є Державна продовольчо-зернова корпорація.

А також Східний гірничо-збагачувальний комбінат — державне підприємство, що видобуває уран і виготовляє оксидний концентрат. Це сировина, необхідна для ядерного палива. А саме атомні станції продукують майже дві третини української електроенергії.

Санкції стосуватимуться компанії «АвтоКрАЗ», яка виробляє автомобілі й військову техніку. Вона потрапила в список разом з металургійним холдингом її власника Костянтина Жеваго — Ferrexpo, і ним самим. У прес-службі компанії наразі не коментують «підсанкційність». Як, зрештою, й багато інших: приміром, у групі «Галнафтогаз» Віталія Антонова, яка керує мережею автозаправок ОККО, взяли тайм-аут у коментуванні на день, щоб розібратися з можливими наслідками.

У списку опинилася й мережа супермаркетів компанії «Fozzy» — там теж не знають, як реагувати на російську заборону. А ще — товариство з обмеженою відповідальністю «Карат» з Хмельницького, вони виготовляють килими. Важко збагнути, до яких недружніх дій проти Росії вдавалися килими.

Чи вплине на економіку?

Економісти на своїх сторінках у Facebook назвали російський санкційний список смішним, а президент Петро Порошенко вже порівняв потрапляння до нього з державною нагородою. Мовляв, у переліку переважно гідні люди. Але як на цих людей і на економіку загалом вплинуть російські обмеження?

За попередніми оцінками Нацбанку України, російські санкції не матимуть суттєвого впливу на макроекономічну стабільність. Однак там збираються детальніше проаналізувати вплив заборони на економіку.

Схожої думки й директорка з політико-економічних досліджень Київської школи економіки Ілона Сологуб. У коментарі Громадському вона зазначила, що, ймовірно, санкції вплинуть лише на окремі компанії, а не на економіку України загалом:

«Головна мета цього списку — щоб ми з вами обговорювали, чому саме ті компанії внесли до переліку, а не інші. Щодо загального впливу на економіку, думаю, наразі вплив на економіку загалом буде мінімальний».

Утім, списку містить компанії, які справді співпрацюють з Росією. Наприклад, ті, що належать Group DF Дмитра Фірташа. Водночас самого Фірташа там немає. Джерела Громадського на хімічному ринку повідомляють, що потрапляння добривних заводів, які контролюються олігархом, до підсанкційного переліку зумовлене, зокрема, тим, що впродовж останніх двох років ці підприємства активно просували ідею підвищення антидемпінгового мита на імпорт російських азотних і калійних добрив. Це дало б можливість запуститися вповні двом з чотирьох азотних підприємств, контрольованих Фірташем, і дозволити реалізовувати свою продукцію. У групі на час публікації тексту не відповіли на запит Громадського. Однак, крім ринкової, в питанні Group DF присутня й політична причина.

Такі санкції — радше спосіб точкової боротьби проти конкурентів й осіб, що можуть впливати на рішення в Україні, ніж проти української економіки загалом, зазначає економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

«Цей список варто сприймати в комплексі. На мою думку, мета таких санкцій — це не удар по українській економіці загалом, це удар по окремих бізнесах та людях, що ведуть бізнес в Росії чи з Росією. У списку достатньо великих українських компаній, які впливають зокрема й на ухвалення політичних рішень в Україні. Подумайте про Пінчука й частину депутатів, які контролюються відповідно Пінчуком, і про Фірташа, з яким приблизно така ж ситуація», — каже Устенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Це не санкційний список, а прізвища патріотів»: як вище керівництво держави відреагувало на санкції Кремля

Сумнівну дію матимуть також санкції щодо державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Як повідомила Громадському медіа-директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна, СхідГЗК не працював з Росією напряму й виготовляв трохи більше третини необхідного для України урану.

«Увесь уран у гірничо-збагачувального комбінату купував НАЕК «Енергоатом». Це близько 900 тонн концентрату урану. І НАЕК Енергоатом поставляв його для виготовлення палива компанії ТВЕЛ у Росію. НАЕКа тут (у цьому списку — ред.) немає. До того ж, я хочу наголосити, що за потреби уранового концентрату у 2400 тонн на рік, СхідГЗК виробляв тільки 900. Компанія, яка для нас, для НАЕКа займалася ізотопним збагаченням урану для виготовлення палива за технологією Westinghouse, купувала уран на світовому ринку. Тому список смішний. Я б сказала, що це якесь прикриття», — пояснила Ольга Кошарна.

Ба більше, навряд чи росіяни ризикнуть поставити НАЕК у санкційний список, адже ця компанія є одним із найбільших споживачів продукції російського ядерного концерну «Росатом», який постачає нам ядерне паливо для АЕС. Росіяни неодноразово підтверджували, що втрачати Україну не хочуть, бо це майже половина ринку збуту.

Хто уникнув санкцій?

Цікава ситуація із тим, хто відсутній у списку санкцій. Тут немає осіб, афілійованих з компанією ROSHEN президента Петра Порошенка, а також представника БПП Ігоря Кононенка, який негласно контролює вугільний та енергетичний сектор.

Немає у списку й іншого депутата президентської партії, Максима Єфімова. Єфімов доволі активно взаємодіє з Росією, зокрема, очолює та володіє часткою заводу «Енергомашспецсталь», який є складовою частиною російської атомної корпорації «Росатом» та виготовляє для неї деталі ядерних реакторів.

Не значиться у переліку і найвідоміший український олігарх Рінат Ахметов, втім туди потрапив топ-менеджер його металургійного холдингу «Метінвест» Юрій Риженков. Однак навряд чи це стало новиною для нього — за даними джерел Громадського, близьких до компанії, Риженков уже близько року є «нев’їздним» до Російської Федерації та отримав кілька відмов при спробі перетину кордону із РФ.

Також у списку немає колишнього громадянина РФ та партнера Ахметова у «Метінвесті» Вадима Новинського. Втім, до переліку особистих санкцій потрапив очільник його «Смарт Холдингу» Олексій Пертін. У «Смарт Холдингу» повідомили, що такі санкції не вплинуть на роботу компанії, а щодо самого Пертіна — навряд чи вони завдадуть йому шкоди як фізособі, адже, за словами прес-служби холдингу, «він вже давно мешкає в Україні та перевів усі свої активи сюди».