Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і прем'єр-міністр Дмитро Медведєв під час засідання Держдуми, Москва, Росія, 8 травня 2018 року
Фото: EPA-EFE/YURI KOCHETKOV
Російський президент Володимир Путін вирішив покарати Україну санкціями за «недружні дії». Обмеження будуть економічними та стосуватимуться бізнесу. Якими саме будуть дії й проти кого — наразі не уточнюють. Громадське розбиралося, кого можуть торкнутися санкції.

Про що указ?

Російський указ «Про спеціальні санкції через недружні дії України» загалом складається з трьох пунктів. Ним Путін доручив російському уряду підготувати список фізичних та юридичних осіб з України, проти яких запровадять «спеціальні економічні заходи», придумати ці спеціальні економічні заходи й проконтролювати, щоб їх втілили.

Трохи конкретики в указ вніс Дмитро Медведєв — російський прем’єр-міністр заявив, що йдеться про блокування активів, заборону виводу капіталу та поставок певних товарів. Він додав, що санкції стосуватимуться «сотень фізичних та юридичних осіб», які шкодять Росії, а список складуть найближчим часом.

Як же складатимуть ці списки? Експерт програми «Економічна політика» Московського «Центру Карнегі» Андрій Мовчан припускає, що такі переліки до рамкового указу Путіна створюватимуть лобісти в уряді.

«Я вважаю, що тепер будуть готувати список, і всі лобісти будуть туди нести прізвища, які їм потрібні. Які це будуть лобісти? Це будуть політичні гравці, яким треба тим чи іншим чином доводити свою потрібність, це будуть економічні гравці, які намагатимуться прибрати конкурентів зі свого поля», — зазначив Мовчан у коментарі Громадському.

Кого можуть заборонити?

Російський прем’єр Дмитро Медведєв наголосив, що санкції стосуватимуться людей, які «шкодять Росії», компаній, але «не торкнуться простих людей». Хто ж у зоні ризику?

Попри анексію Криму та війну на Донбасі українські компанії досі співпрацюють з Росією. Хоча й тепер ці економічні зв’язки послабилися. За підрахунками аналітиків YouControl, з 2013-го до 2016 року товарообіг між Україною та РФ скоротився майже в 4 з половиною рази. І хоча від 2017 року є певне пожвавлення торгівлі, попереднього рівня вона не досягла.

А за перші три місяці 2018 року Україна збільшила товарообіг із Росією, порівняно з аналогічним періодом минулого року, на майже 15% — до понад 2,5 мільярдів доларів.

Росія почала імпортувати майже на третину більше товарів до України. Українські ж компанії зменшують експорт до країни-агресора: протягом перших трьох місяців цього року на понад 10% — до 709 мільйонів доларів. Примітно, що за цей же період зріс експорт з України до країн ЄС — на 26,5%, до 4 мільярдів доларів.

Найбільше українці експортували до РФ мінеральну й хімічну продукцію, машини та обладнання. Також серед лідерів експорту до Росії — продукти харчування, жири та олії. Тому, ймовірно, саме цих товарів і підприємств цього разу стосуватимуться санкції РФ.

Та директорка з політико-економічних досліджень Київської школи економіки Ілона Сологуб у відповіді Громадськогому наголосила: поки не буде конкретного списку компаній від російського уряду, прогнозувати щось зарано.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому російські олігархи втрачають гроші

Це не перша спроба Росії блокувати український бізнес. У серпні 2013 року в РФ через «порушення санітарних норм» відмовилися від продукції Roshen. Тоді ж РФ запровадила торгову блокаду, на кілька днів зупинивши весь український експорт. У той час однією з найбільш залежних галузей було машинобудування — на експорт до Росії в окремих його сегментах ішло до 90%. Але після 2014-го машинобудівники переорієнтували потоки, зокрема, на Латинську Америку та Південно-Східну Азію, Китай і В‘єтнам.

Як щодо українських санкцій?

Майже за годину після публікації указу російського президента на сайті Ради ЄС з'явилося інше рішення. Відповідно до нього Україна, Чорногорія, Албанія та Норвегія приєдналися до рішення Ради ЄС щодо продовження до 15 березня 2019 року санкцій проти 155 осіб і 44 компаній «через порушення територіальної цілісності й суверенітету України».

Інші економічні обмеження України проти Росії набули чинності вже давно. Загалом станом на травень цього року в санкційних списках України порівняно з минулим роком фізичних осіб побільшало на півтисячі, юридичних — на кілька сотень.

Серед нових фізосіб, які потрапили до переліку навесні цього року, опинилися глава Газпрому Олексій Міллер, російські мільярдери Олег Дерипаска, Ігор Ротенберг, Сулейман Керімов, Володимир Богданов, Віктор Вексельберг, голова правління банку ВТБ Андрій Костін. До списку санкцій РНБО України вперше потрапив український олігарх-утікач Сергій Курченко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Гаманець» Януковича: що відомо про статки олігарха-утікача Сергія Курченка

А наприкінці вересня 2018 року Україна запровадила спеціальні санкції проти низки транспортних підприємств Росії, які співпрацюють з компаніями в окупованому Донбасі. Тоді в СБУ заявили, що протягом 2018 року низка російських компаній та осіб уклали «зовнішньоекономічні угоди» з транспортними підприємствами на окупованому Донбасі. Відтак з Росії на Донбас і навпаки перевозили вантажі, це робили через закриті пункти пропуску «Ізварине», «Довжанський» та «Червона Могила» Луганської митниці. До санкційного списку потрапили російські компанії «РЖД Логистика», ТОВ «Промкомплекспласт», ТОВ «Газголдер» тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Медіа, Webmoney та «республіканський банк ДНР»: хто потрапив під українські санкції

Поділитись: