Війна

Розмінування Донбасу: життя, як на мінному полі

30 квітня, 2018 15:47
Війна/Розмінування Донбасу: життя, як на мінному полі
Зберегти
Вигляд
Зона бойових дій на Донбасі й територія навколо неї вважається одним із «найзабрудненіших» мінами та вибухонебезпечними предметами регіонів у світі.

Згідно з даними ООН, площа замінованих територій в Україні становить близько 700 тисяч гектарів, це майже як Чернівецька область. Громадське бачило, хто займається розмінуванням та як місцеві живуть поруч із небезпекою.

«Упав снаряд прямо на городі і стирчав собі» 

«На городі, то садимо. Картоплинку хочеться посадити або цибулинку. Навесні ходили, щось стріляли, падало. А куди подітися? Садити треба, хочеться жити ж», — каже Марія, мешканка Новолуганського на Донеччині.

Селище не було під контролем бойовиків, але після виходу українських військових з Дебальцевого до грудня 2016 року фактично перебувало в так званій «сірій зоні». Під час боїв на Світлодарській дузі українські військові взяли Новолуганське під контроль. Попри це, околиці селища постійно обстрілюються. Міни та нерозірвані снаряди тут усюди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Обережно, міни! — спецпроект «Сіра зона»

За 4 роки війни мешканці Новолуганського встигли вивчити елементарні правила поводження з підозрілими предметами.

«Я думаю там, де є вказівники «Міни» або «Небезпечно!», напевно, ніхто не гуляє. У самому селищі діти хочуть виходити на вулицю, хочуть гуляти, адже життя триває. Тут гуляють, а далі, звичайно, ніхто не дозволяє. Усе під наглядом», — каже місцевий мешканець Артем.

Місцева влада твердить, що проводить серед місцевих просвітницьку роботу щодо поводження з підозрілими предметами.

«Скрізь висять плакати з інструкцією, що потрібно робити, коли бачиш незрозумілий предмет. У школі роз'яснюють вчителі, приїжджають працівники поліції, військові проводять — отож, робота серед населення ведеться, тут її не бракує», — запевняє голова сільради Костянтин Саркісов.

Навесні, з початком польових робіт, проблема замінування знову актуальна. Мешканка Новолуганського Неля згадує, як снаряди падали прямо на город:

«Моя дача там, за фільтрувальною станцією. Напевно, в 14-му році це було — впав снаряд прямо на городі і стирчав собі. Подзвонили — приїхали й прибрали».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Міни ми називаємо картоплею»: Як фермери на Донбасі у «хлібне перемир’я» врожай збирають

Неурядова міжнародна організація The Halo Trust  проводить розмінування на Донбасі, Новолуганське, Донецька область, 30 березня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Хто розміновує

Розмінуванням опікується Міноборони, Державна служба з надзвичайних ситуацій, а також неурядові міжнародні організації.  

«На території Донецької та Луганської області цією роботою опікується штаб АТО. Залучаються підрозділи ДСНС, Збройних сил, Державної служби спеціального транспорту. Також залучаємо неурядові організації — The HALO Trust, Данська група з розмінування та Швейцарський фонд з протимінної діяльності», — розповідає начальник відділу протимінної діяльності Міноборони Сергій Рокун.

Моніторингова місія ООН з прав людини наводить цифру у 238 загиблих та поранених від мін та вибухонебезпечних предметів у 2017 році на підконтрольній та непідконтрольній уряду України території. З них 42 загиблих та 102 поранених внаслідок необережного поводження з вибухонебезпечними предметами. 21 людина загинула та 73 поранено внаслідок підриву на мінах, що на третину більше, ніж у 2016 році.

Міжнародна благодійна некомерційна організація The HALO Trust займається знешкодженням наземних мін та боєприпасів. Від 2015 року на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей України організація досліджує й очищує небезпечні території та займається протимінним навчанням цивільного населення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Працюємо, попри обстріли і страх»: чому така важлива Донецька фільтрувальна станція

Розмінування проводиться в три етапи: швидке обстеження, технічне обстеження та, власне, процес розмінування.

«Ми складаємо зведену карту і кожен населений пункт отримує свій статус небезпечного населеного пункту або потенційно безпечного. За підсумками нетехнічного обстеження можемо відправляти групи розмінування на ділянки розмінування, які, залежно від виду небезпеки, обирають той чи інший метод роботи», — розповідає асистентка проектів The HALO Trust в Україні Марина Лантух.

Асистентка проектів The HALO Trust в Україні Марина Лантух Фото: Олександр Кохан/Громадське

Чи потрібен Україні для розмінування окремий закон

Попри те, що війна на Донбасі триває вже чотири роки, донині немає закону, який би визначав, хто має розміновувати небезпечну територію зони бойових дій, та як передавати вже розміновані ділянки в користування цивільним.

Законопроектом «Про протимінну діяльність», який уже  реєстрували у Верховній Раді, пропонували покласти повноваження на Міністерство оборони, але наукове управління визначило взагалі недоцільним ухвалення окремого закону, мовляв, є достатньо механізмів і нормативних актів, що створює додаткове навантаження на бюджет.  

Щоб розмінувати ділянку на сході України, потрібно близько 8 мільярдів гривень — кажуть у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та переміщених осіб (МінТОТ). Ідеться лише про підконтрольну українському уряду територію. Як пояснює радник міністра МінТОТу, Гуманітарне розмінування має п'ять фаз. Дві суто технічні — розмінування і утилізація. І три, пов'язані із роз'яснювальною роботою:

«Міністерство розробило стандарт навчання, відповідно до міжнародних стандартів, щодо небезпеки мін та вибухонебезпечних залишків війни. Діти — найвразливіша категорія, яка страждає від мін. Але хорватський досвід свідчить: якщо ви навчите дітей поводитися поруч із мінами — це найдисциплінованіша категрія. Діти дуже відповідальні».

Неурядова міжнародна організація The Halo Trust  проводить розмінування на Донбасі, Андріївка Слов'янський район, Донецька область, березень 2017 року Фото: Богдан Кінащук/Громадське

У МінТОТі пропонують створити окремий державний орган, до якого б належали представники різних відомств: Міністерства оборони, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства з питань окупованих територій. Він мав би підпорядковуватися віце-прем'єру.

Підтримують ідею окремого закону і в Міністерстві оборони, яке нині фактично здійснює функції національного органу з протимінної діяльності. Порівняно з минулими роками, розмінування відбувається дещо хаотично, каже заступник начальника Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони полковник Сергій Рокун.

По-перше, відсутній зовнішній контроль якості самого процесу.

По-друге, не має можливості передати розміновані території місцевим органам влади. Виходить, що фактично територію спеціалісти розмінували, вона безпечна, але довести юридично це неможливо, позаяк ані процедури, ані нормативно-правового акту, який би регулював це питання, не існує. Виходить, що саперам та військовим треба вірити на слово.

По-третє, через відсутність законодавчої програми щодо протимінної діяльності, Україна не може отримати фінансову допомогу від донорів, яку вони пропонують.

На протимінну діяльність на Донбасі Україні вже виділяли 26 мільйонів доларів. Проте, як пояснюють в Міноборони, це гроші для неурядових організацій у вигляді обладнання для розмінування (через відсутність закону техніку неможливо ліцензувати).

«Донори є, але неврегульованість шкодить. Посли вже звертаються до голови Верховної Вади з проханням ухвалити закон, який би вдовольнив депутатів, бо через відсутність регулювання вони не можуть виділяти кошти для розмінування», — пояснює радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Олександр Левченко.

Неурядова міжнародна організація The Halo Trust проводить розмінування на Донбасі, Новолуганське, Донецька область, 30 березня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Попри це, в Міноборони запевняють — питання вирішуються. Раніше заміновані території взагалі не маркувалися. Тепер, як твердять у міністерстві, ризики для цивільних натрапити на снаряд або міну зменшуються. Поза тим, для розмінувальників запровадили спеціальні документи — формуляри мінних полів.

«Формуляри мінних полів відпрацьовуються, мінні загородження теж є. Інформацію наносять, є декілька екземплярів. Це серйозні документи з обмеженим доступом, тобто за їхню втрату передбачена кримінальна відповідальність. Загородження противника також маркуються, після перевірки виділяються або знімаються», — каже полковник Сергій Рокун.

Найефективніша протимінна діяльність, наголошують у Міноборони, — інформування місцевого населення. А надто це стосується найуразливіших професій, пов’язаних з небезпекою зіткнутися з міною, — мисливців та фермерів.

Скільки ж часу Україні знадобиться для повного розмінування територій, в жодному міністерстві прогнозувати не беруться. Наводять лише приклад Хорватії та Боснії і Герцеговини, де бойові дії закінчилися більш ніж 20 років тому, а на деяких територіях розмінування триває донині.

Пов`язані новини