Якщо Україна розірве угоду з РФ щодо Азову, то Керченська протока фактично буде російською — Тука

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.

За його словами, розірвання угоди щодо Азову означатиме, що відносини між країнами регулюватимуться міжнародним морським правом.

«Можна надувати щоки, доки не луснеш, але Росія після анексії офіційно оголосила Крим своєю територією. Відповідно, якщо ми розірвемо угоду, що діє зараз, і перейдемо в міжнародну площину, то Росія оголосить, з її точку зору, це буде абсолютно логічним, 12-мільну і 24-мільну зону уздовж кримського узбережжя (внутрішніми водами — ред.). Таким чином, Керченська протока з обох сторін фактично перекрита цими російськими зонами», — пояснив Тука.

Водночас згідно з двосторонньою угодою РФ і України, Азовське море і Керченська протока зокрема розділені навпіл. Тука наголосив, що розірвання цієї угоди фактично означатиме повний контроль РФ над протокою.

«Зрозуміло, що ми не визнаємо анексію Криму. Але яким чином в подальшому ми можемо забезпечувати судноплавство? Використовуючи військово-морський флот? Якого вибачте в нас поки що немає. Тому я абсолютно підтримую позицію Міністерства закордонних справ і вважаю недоцільним негайне розірвання цієї угоди», — резюмував він.

Нагадаємо, 25 жовтня Європарламент схвалив проект резолюції, який передбачає посилення санкцій проти Росії у разі загострення ситуації в Азовському морі. Окрім того, проект пропонує призначити «спецпосланця по Криму», який буде займатись станом справ у регіоні.

В ефірі Громадського перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука сказав, що спецпредставник ЄС з питань Криму не матиме жодних повноважень. Він буде в ролі спостерігача та доповідатиме Європарламенту про стан справ у регіоні.

Речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца додала, що мандат спецпредставника Європарламенту з питань Криму ще будуть допрацьовувати.

Загострення ситуації в Азовському морі та суперечки Росії й України щодо використання вод спільного моря почалися після затримання Україною керченського риболовного судна «Норд», яке йшло з анексованого Криму під російським прапором.

Зазначимо, наприкінці липня Росія збільшила свою активність у Азовському морі та почала затримувати іноземні судна при проході Керченської протоки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Загострення в Азовському морі

У серпні президент України Петро Порошенко доручив підготувати засідання Ради нацбезпеки та оборони для розгляду дій Росії в Азовському морі, зокрема затримки та перевірки суден Росією.

У жовтні Європейський парламент підготував проект резолюції щодо дій РФ в Азовському морі, а також запропонував ввести посаду спецпредставника ЄС з питань Криму, Донбасу та Азовського моря. Також представники Європарламенту закликали представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки виступити з пропозицією — розширити повноваження моніторингової місії ОБСЄ також на Азовське море.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи існує морська блокада Азову?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НАТО чи Росія: хто контролюватиме Чорне море?