Глава Суспільного телебачення Зураб Аласанія під час оголошення міста-господаря пісенного конкурсу «Євробачення», Київ, 9 вересня 2016 року
Фото:

Синиця Олександр/УНІАН

У світі соціальні медіа обігнали телебачення в якості основного джерела отримання інформації серед людей до 24 років ще у 2016-му році. Це дані дослідження Інституту з вивчення журналістики Reuters. Тим часом ще торік 60% українців отримували інформацію переважно з телевізора. Водночас дані соціологічного опитування КМІС на замовлення «Детектор медіа» свідчать, що абсолютна більшість жителів України – 86% – отримує інформацію про ситуацію в країні й світі від українських телеканалів (дослідження проводилося у лютому 2018-го).

Звичка беззаперечно вірити телевізору формувалася довго і позбуваються її українці болісно. Уже п’ять років триває реформа суспільного телебачення, яке має стати незалежним від упливу влади. Водночас більшість загальнонаціональних телеканалів мають власників і належать олігархам та політикам. Відтак цілком логічно – відстоюють їхні інтереси.

Суспільне мало шанс стати незалежним і рівновіддаленим від усіх політичних сил мовником. Саме тому до нього прикута увага всієї країни. Саме тому рішення Наглядової ради розірвати достроково контракт із головою правління НСТУ Зурабом Аласанією уже другий день обговорюють усі.

Питання про відставку не було в порядку денному, його внесли з голосу. Голосували таємно. 9 членів Наглядової ради підтримали відставку, троє виступили проти.

Наступного тижня Наглядова має оголосити новий конкурс на очільника Суспільного. До обрання нового керівництва виконувачем обов’язків буде Микола Чернотицький, який на НСТУ займався оптимізацією центральної та регіональної структури. Залишаються на посадах також інші члени правління.

Громадське пояснює для чого була потрібна реформа Суспільного, чи вдалося її втілити, за що звільнили Зураба Аласанію і чого чекати далі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Звільнення Аласанії: Незалежні журналісти вимагають скасувати рішення і створюють рух проти цензури

Реформа, яка була потрібна

«Олівець», як неофіційно називають Національну телекомпанію, завжди був улюбленим телеканалом українських чиновників. Любов особливо посилювалася напередодні виборів, коли потрібно було розповісти глядачеві навіть у найвіддаленішому селі про досягнення президента, підвищення пенсій урядом і про те, як народний депутат дбає про свій округ та Україну.

Змінити систему вирішили навесні 2014 одразу після Революції гідності. Законопроект про Національну суспільну телерадіокомпанію ухвалили 17 квітня і вже в травні набув чинності. Він передбачав створення нової юридичної особи НСТУ зі своїм статутом, обраним правлінням та Наглядовою радою. Завдання останньої — наглядати, щоб НСТУ розвивалася відповідно до затвердженого статуту.

Редакційна незалежність на Національній телекомпанії формально була завжди. Як і спосіб контролювати керівництво — кожен менеджер знав: щойно він відмовиться виконувати забаганки, в державному бюджеті на наступний рік зріжуть фінансування каналу.

Аби максимально вивести суспільне з-під політичного впливу в законі прописали, що фінансування телекомпанії має бути не меншим за 0,2% видатків загального фонду державного бюджету попереднього року.

Фактично реформа триває вже п’ятий рік, однак більшу частину часу зайняла реорганізація. Тільки в січні 2017 було створене публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», а наступного місяця оголосили конкурс на голову правління телекомпанії. Переможцем став Зураб Аласанія, який до того два роки керував процесом реорганізації компанії як гендиректор НТКУ.

Що вдалося зробити команді Аласанії

Оптимізувати структуру та виробляти класний контент — так окреслив свої головні завдання Зураб Аласанія за два тижні до того, як його обрали головою правління НСТУ.

І з першим, якщо подивитися на показники, він справлявся доволі ефективно — за півтора роки вдалося скоротити 7-тисячний штат майже на 40%. Десь це відбувалося зі скандалами як от у Львівській філії, десь змогли знайти спільну мову із представниками профспілок і люди добровільно йшли на пенсію. Регіональні філії отримали нове керівництво — менеджерів та продюсерів обирали на прозорому конкурсі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ «ПАТ ЗУРАБА», або «Підвішений»

Принцип менше, але якісніше застосували і до телевізійної продукції. Раніше філії виробляли десятки власних програм, але контент був низької якості, а подекуди і відверто замовний. На суспільному вирішили запустити єдину лінійку, закривши інші проекти. Тепер регіональні філії роблять ранкову програму, «Тему дня» (щоденна підсумкова гостьова студія) та «Новини». За такою кількістю продуктів легше стежити і контролювати, щоб їх робили із дотриманням стандартів.

Як це працює можна побачити на прикладі нещодавньої історії на Вінницькій філії НСТУ, де звільнили шеф-редактора за недотримання стандартів. До речі, керівники новин у регіонах підпорядковуються не менеджеру філії, а керівництву у Києві. Так вирішили убезпечити регіональні новини від замовних матеріалів, які могли «просувати» менеджер чи продюсер філії.

Ще один аргумент на користь команди Аласанії — присутність в ефірі UA:Першого розслідувальних програм. «Схеми», «Слідство» та «Наші Гроші» регулярно розповідають про корупційні зловживання чиновників, зокрема й наближених до Президента. Окремі члени наглядової ради порушували питання якості програм та збалансованості інформації, яку журналісти подають, але до закриття справа не дійшла. Хоча, за словами Аласанії, така ймовірність була.

Генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія (праворуч) виступає під час презентації національного Суспільного мовлення у Києві, 7 квітня 2015 року
Фото:

Кравченко Андрій/POOL/УНІАН

Чого не вдалося досягти команді Аласанії

UA:Перший як суспільний мовник не мав бути залежним від жодної з політичних сил. І замість знайти спосіб як збалансовано висвітлювати політичне життя країни, на каналі взагалі вирішили про нього не говорити.

Наприклад, у новинах UA:Першого про висування в кандидати президента Петра Порошенка згадали одним реченням у контексті акції «Хто замовив Катю Гандзюк?» А висування найрейтинговішої кандидатки Юлії Тимошенко взагалі проігнорували, повідомивши тільки наступного дня про те, що вона подала документи до ЦВК.

Ще одне болюче питання — фінансування. За ці роки Зурабу Аласанії з його командою так і не вдалося домогтися повноцінного фінансування компанії. Хоча в законі сказано, що Суспільне щороку має отримувати не менше 0,2% видаткової частини бюджету попереднього року, проте жодного разу цей пункт не був виконаний. На поточний рік НСТУ виділили 1,05 мільярда гривень, що на 800 мільйонів менше, ніж прописано в законі. У попередні роки була аналогічна ситуація із фінансуванням, через що під загрозою опинилося навіть проведення Євробачення в 2017 році. І правлінню разом із Наглядовою не вдалося відстояти виділення необхідних сум.

Через що звільнили очільника Суспільного?

Наглядова рада обіцяє тільки наступного тижня оприлюднити протокол засідання, на якому звільнили голову правління НСТУ Зураба Аласанію.

Вчора у своєму дописі член наглядової ради Олександр Павліченко заявив, що одна з причин, через які звільнили очільника Суспільного — аудит Благодійного фонду підтримки «Суспільного».

Зураб Аласанія в інтерв’ю виданню Бабель припустив, що його звільнили через цілий комплекс проблем. Це і небажання бути рупором пропаганди, що дуже не подобалося одному із членів наглядової ради, і відмова від політичного обслуговування влади, і присутність розслідувальних програм в ефірі. На підтвердження своїх слів він виклав фото частини рішення про його звільнення, в 4 і 5 пунктах якого йдеться про те, що Суспільне не висвітлює заходи за участі президента Петра Порошенка, а сама компанія взяла курс на деполітизацію новин, що нібито суперечить місії НСТУ.

Пізніше голова наглядової ради Тетяна Лебедєва спростувала, що вказані Зурабом Аласанією пункти були причиною його звільнення. В оприлюдненій нею фотокопії чорнового рішення в пунктах 1-3 голову НСТУ звинувачують у створенні в компанії структури, яка дублює повноваження правління і на яку з бюджету НСТУ витратили 8 мільйонів гривень, непослідовній кадровій політиці, коли частина працівників іде за власний кошт у відпустку, а інші в цей час отримують премії, невпорядкованій фінансовій звітності.

«Мене особисто обурило, коли до мене підходили й розповідали журналісти, які отримували 4 — 4,5 тисячі гривень. І треба було їхати, скажімо з Василькова, і доїжджати сюди й тому подібне. І в той час вони виписували премії. Я зараз можу помилитись, але це було у межах 70 тисяч гривень до заробітної, досить великої платні, що було неприпустимо», — сказав Громадському член Наглядової ради НСТУ Володимир Яворівський, який хоч і не сподівався відправити Аласанію у відставку, та все ж підтримав це рішення.

Тут важливо ще раз наголосити, що це попередній варіант рішення, яке за словами члена наглядової влади Владислава Козака, ще суттєво доопрацьовувалося.

Голова Наглядової ради НСТУ Тетяна Лебедєва (ліворуч) та очільник Суспільного телебачення Зураб Аласанія, Київ, 4 травня 2017 року
Фото:

Синиця Олександр/УНІАН

Що далі?

Наглядова рада в четвер призначила виконувачем обов’язків голови правління Миколу Чернотицького, члена правління, який відповідав за реорганізацію НСТУ та філій. До моменту обрання нового керівництва правління теж продовжує виконувати свою роботу. Щоправда, з приставкою виконувач обов’язків.

Наглядова наступного тижня обіцяє оприлюднити не тільки протокол засідання, на якому звільнили Зураба Аласанію, але й оголосити новий конкурс.

Сам Зураб Аласанія планує оскаржувати розірвання контракту в суді, оскільки, на його думку, була порушена сама процедура звільнення. Однак спершу потрібно отримати протокол засідання наглядової ради.

Поділитись: