«За» виборчий кодекс: чому під Верховну Раду повернулися мітингарі

Під Верховною Радою вимагають ухвалення виборчого кодексу
Під Верховною Радою вимагають ухвалення виборчого кодексуВАЛЕРІЙ ФЕДЧЕНКО/Громадське

Проходячи сьогодні повз Верховну Раду, ви можете відчути дежа—вю. Як і рік тому там знову мітинг. Його організатори майже ті самі, що й минулої осені — громадські організації та політики з так званого «єврокрила опозиції» в союзі з правими партіями «Свобода» та «Національний корпус». Немає хіба що лідера минулорічних протестів Міхеіла Саакашвілі.

Цього разу до влади вони мають лише одну вимогу — ухвалити в другому читанні новий Виборчий кодекс. Торік вимог було більше. Окрім зміни виборчого законодавства, мітингарі домагалися ще й зняття недоторканності з народних депутатів і створення Антикорупційного суду. Тоді свої вимоги вони назвали «великою політичною реформою».

Документальний фільм про торішні протести можна буде подивитися вже незабаром на Громадському, а про те, чого за рік домоглися активісти й опозиціонери — читайте в нашому матеріалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під Верховною Радою вимагають ухвалення виборчого кодексу

Доля вимог

Минулорічна акція почасти дала результат. Тоді депутати направили до Конституційного суду два проекти змін до Конституції, що передбачали скасування депутатської недоторканності, а профільний комітет парламенту почав працювати над єдиним проектом виборчого кодексу.

Згодом більшість організаторів акції залишили її. Натомість протест очолив Міхеіл Саакашвілі, який зі своїми прибічниками отаборився на площі біля Верховної Ради. Утім, до влади політик висував уже інші вимоги. Передусім — дострокові вибори парламенту. Натомість початкові вимоги мітингувальників «штовхали» вже геть інші сили.

Головним локомотивом створення в Україні Вищого антикорупційного суду став Міжнародний валютний фонд і міжнародні донори України. Власне, зробити це вони вимагали ще задовго до того, як це стало однією з вимог активістів. Зусиллями міжнародників парламент зрештою не тільки ухвалив відповідний закон, але й відкорегував його відповідно до їхніх вимог.

Ідею скасування депутатської недоторканності підхопив президент. Конституційний суд погодив його проект відповідних змін до Основного закону так само, як і альтернативний проект групи народних депутатів. У підсумку 20 вересня цього року Рада схвалила саме президентський проект. Його повинні розглянути профільні комітети Ради й до 21 листопада надати депутатам рекомендації та висновки.

Головним лобістом ідеї нового виборчого законодавства поступово став спікер парламенту Андрій Парубій. Саме його зусиллями минулої осені депутати ухвалили цей документ у першому читанні. На початку нинішньої сесії Ради Парубій анонсував, що планує почати розгляд виборчого кодексу в другому читанні 16 жовтня. Ситуація ускладнюється тим, що депутати підготували понад 4 тисячі поправок до проекту, тож розгляд може затягнутися.

Зіткнення учасників мітингу із тактичними групами патрульної поліції під час масової в урядовому кварталі, Київ, 17 жовтня 2017 рокуEPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Повернення на площу

Наметове містечко під Верховною Радою поліція знесла 3 березня цього року. На той час Міхаіла Саакашвілі вже депортували з України. Однак у таборі залишалася частина його прихильників, а також представників руху «Визволення» Єгора Соболєва та Семена Семенченка.

Торішній досвід не відбив бажання в більшості організаторів тієї акції повторити її. Цього разу з єдиною вимогою — остаточно ухвалити новий Виборчий кодекс. Зокрема, наполягають на скасуванні змішаної виборчої системи, коли половина складу парламенту обирається за партійними списками, а половина — в мажоритарних округах. Натомість пропонують повністю перейти до виборів за списками партій, але вони повинні бути відкритими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відкриті списки: для чого їх упроваджувати і як це працюватиме.

Тож навесні активісти й опозиційні політики спершу провели акції в регіонах, а 17 травня повернулися на площу перед парламентом. Проте цього разу розбивати там наметове містечко не стали. Депутати вимогу активістів проігнорували.

Наступну спробу домогтися ухвалення нових правил проведення виборів здійснили 6 вересня. Тоді на мітинг під Радою вийшло більше тисячі активістів і членів опозиційних партій. Тоді ж організатори мітингу повідомили: якщо рада до 16 жовтня не розгляне їхню вимогу, вони повернуться на площу й зроблять акцію безстроковою.

Політики домінують

Цьогорічна акція на підтримку Виборчого кодексу має декілька принципових відмінностей від торішньої акції на підтримку «великої політичної реформи». По-перше, тепер серед організаторів ще більшою мірою домінують політики, а не громадські активісти. У 2017-му серед організаторів було 6 громадських організацій і 9 політичних партій, цього року громадських організацій чотири — рух «Чесно», «Автомайдан», рух «Визволення» та громадська організація ДІЯ (Дмитра Яроша), а партій — 15.

Дещо змінився і якісний склад політичного «крила» організаторів протестів. Цього року до них долучилися партія УКРОП, «Аграрна партія», але тепер немає партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

Друга відмінність — організатори дещо змінили риторику. Якщо торік змінити виборче законодавство вони вимагали для подолання «політичної корупції», то тепер мають патріотичніше пояснення.

Ухвалення виборчої реформи— важливий елемент національної безпеки України. У випадку провалу голосування за виборчу реформу, збережеться мажоритарна складова виборчої системи, за якої Російська Федерація як країна-агресор отримає можливість деструктивно впливати як на результати виборів, так і загалом на ситуацію в УкраїніМикола Виговський, рух «Чесно»

Змінилися й методи мітингувальників. Торік мітингувальники просто збиралися на площі біля Ради. Тепер же анонсували двогодинне блокування входів і виходів з Верховної Ради. Якщо парламент не почне розглядати Виборчий кодекс, за словами Виговського, акція повинна стати безстроковою. Зокрема, планується щонеділі проводити віче.

Такий спосіб мобілізації прибічників свого часу практикували політики під час Революції Гідності, так само торік на віче збирав прихильників Саакашвілі.

Нарешті ще одна відмінність: тепер у мітингу нема яскраво вираженого лідера. Минулого року таким лідером був Міхеіл Саакашвілі, утім, його гіперактивність і бажання керувати всім призвели до того, що більшість організаторів акції згодом залишили її.