УКРАЇНА

Без контакту: рік забороні російських соцмереж в Україні

28 червня, 2018 15:42
УКРАЇНА/Без контакту: рік забороні російських соцмереж в Україні
Зберегти
Вигляд
lead
Російські ресурси «Яндекс», сайти MailRu Group, соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники» тощо заборонили в Україні рік тому.

Російські ресурси «Яндекс», сайти MailRu Group, соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники» тощо заборонили в Україні рік тому.  

Президент Петро Порошенко підписав відповідний указ після рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Заборона подавалася як економічний захід, щоб не поповнювати бюджет держави-агресора, проте це робилося ще й з міркувань безпеки та обмеження поширення російської пропаганди. Громадське проаналізувало, чи досягло блокування своїх цілей.

Причина заборони

В указі йдеться про економічні та інші обмежувальні заходи щодо Росії. У самому документі не пояснюється, чому таке рішення ухвалили і до яких наслідків воно повинно привести.

У травні 2017 року у Facebook​ було 6-7 мільйонів користувачів, проте вже за кілька місяців його аудиторія досягла 10 мільйонів 

Одразу ж після заборони Петро Порошенко пообіцяв піти з російських соціальних мереж «ВКонтакте» та «Однокласники», написавши прощальний пост на цих ресурсах. У ньому він пояснив свої дії міркуваннями безпеки:

«Гібридна війна вимагає адекватних відповідей на виклики. Тому з метою впливу на опонентів і контрпропаганди моя команда використовувала сторінки в деяких російських соцмережах. Та масовані кібератаки РФ по всьому світу, зокрема — недавнє втручання у виборчу кампанію у Франції, вказують, що настав час діяти інакше і більш рішуче», — написав президент.

Голова РНБО Олександр Турчинов заявив, що ініціатором блокування російських сайтів стала СБУ. Причиною він назвав поширення там піратського контенту й можливість замінити частину ресурсів українськими аналогами.

Президент Петро Порошенко пообіцяв піти з російських соціальних мереж «ВКонтакте» та «Однокласники», написавши прощальний пост на цих ресурсах (на фото — Петро Порошенко під час прес-конференції в Києві, 14 травня 2017 року) Фото: EPA/TATYANA ZENKOVICH

Реакція користувачів

У травні 2017 року в десятку найпопулярніших сайтів в Україні входили чотири російські ресурси, «ВКонтакте» займала третю сходинку. За рік усі російські сайти з десятки випали, «ВКонтакте» тепер знаходиться на 11-му місці.

«Аудиторія «ВКонтакте» в Україні становила 13 мільйонів користувачів, — розповідає представник Internews-Україна, медіа-аналітик Віталій Мороз, — після блокування вона скоротилася на 30%».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Три місяці без російських сайтів: Як заборона VK убила «ламповий» Facebook

Водночас кількість користувачів інших соціальних мереж, таких як Facebook, зросла.

«У травні 2017 року у Facebook​ було 6-7 мільйонів користувачів, проте вже за кілька місяців його аудиторія досягла 10 мільйонів», — пояснює він.

Частина користувачів залишилися вірні звичним ресурсам і продовжили користуватися ними через VPN.

«Напевно, ми все користувалися таксі, водій якого через VPN використовує «Яндекс-карти». Це дуже смішно, але означає, що люди хочуть користуватися цими послугами зі своїх причин», — каже директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 причин, чому соцмережі стають небезпечними

Скільки втратив бюджет України

Компанії «Яндекс» і MailRu Group мали представництва в Україні, після блокування їхніх ресурсів вони закрилися. Співробітникам запропонували роботу в російських офісах компаній.

«Загальна кількість персоналу в «Яндекс.Україна» на початок 2014 року складала більш ніж 500 людей, включно з офісом у Сімферополі і «надомниками». Потім, зрозуміло, їх стало менше. Наскільки я знаю, рік тому в компанії працювало понад 300 осіб», — розповідає екс-голова українського представництва компанії Сергій Петренко, він обіймав цю посаду до 2014 року.

Більшість співробітників вирішили залишитися в Україні, пропозицію переїхати прийняло лише кілька десятків людей, каже він.

MailRu. Group і «Яндекс» утрачають сьогодні мільйони, десятки мільйонів доларів, адже маркетологи, які розробляють маркетингові компанії великих брендів, тепер зазвичай уже не включають російські соціальні мережі в свої плани 

У Міністерстві економічного розвитку України Громадському заявили, що не підраховували економічний ефект від санкцій відносно Росії. Однак Сергій Петренко вважає, що від виходу російських компанії з українського ринку бюджет країни зазнав суттєвих втрат:

«У середньому на рік «Яндекс.Україна» платила кілька мільйонів доларів податків і входила в число найбільших платників податків, навіть отримувала грамоти від податкової служби. Від 2013-го по 2017 рік компанія не заплатила жодної копійки за межами України, зокрема тому, що Нацбанк України забороняв вивід таких коштів, і весь дохід реінвестували в розвиток українських сервісів».

До того ж, за словами Сергія Петренка, компанія залучала інвестиції:

«Восени 2016 року створили компанію «Яндекс.Таксі.Украіна», в яку інвестували кілька мільйонів доларів. Це публічні дані — статутний фонд компанії склав 180 мільйонів гривень (майже 7 мільйонів доларів)».

Акція протесту студентів і школярів проти заборони російської соцмережі «ВКонтакте» біля будівлі Адміністрації президента в Києві, 19 травня 2017 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Скільки втратили російські компанії

Російські соцмережі втратили доходи від реклами в українському сегменті інтернету. Аналітики вважають, що йдеться про десятки мільйонів доларів:

«MailRu. Group і «Яндекс» утрачають сьогодні мільйони, десятки мільйонів доларів, тому що маркетологи, які розробляють маркетингові компанії великих брендів, тепер зазвичай уже не включають російські соціальні мережі в свої плани — вони не розміщують там рекламу, тобто не платять в Росію», — пояснює Віталій Мороз.

Реклама в «Яндексі» була дуже популярна, каже Сергій Петренко:

«З компанією співпрацювало не менше сотні рекламних агентств. Станом на 2014 рік кількість клієнтів, в Україні рекламу в «Яндексі» купували понад 40 тисяч підприємств і підприємців».

За даними аналітиків, російські компанії MailRu. Group і «Яндекс» утрачають сьогодні десятки мільйонів доларів (на фото — чоловік біля штаб-квартири компанії «Яндекс» у Москві, Росія, 25 травня 2011 року) Фото: EPA/MAXIM SHIPENKOV

Однак на загальній капіталізації компаній «Яндекс» і MailRu Group втрата українського ринку позначилася слабо. Як стверджує гендиректор Mail.Ru Group Борис Добродєєв, український бізнес не робив істотного внеску до виручки компанії. Сергій Петренко також запевняє, що частка України в загальному доході «Яндекса» становила кілька відсотків:

«Дохід «Яндекс.Україна» у 2016 році не перевищував 40 мільйонів доларів. Радше 30-35. Дохід всієї компанії у 2016 році склав 1,25 мільярди доларів. Підсумок 2017 року всього «Яндекса» — 1,63 мільярди, тобто зростання на 24%».

На котируваннях акцій «Яндекса» на біржі NASDAQ блокування ресурсу в Україні не позначилося. Цінні папери компанії показують зростання, на який вплинуло лише введення США антиросійських санкцій.

Однак успіхи російських інтернет-компаній пов'язані передусім з популярністю цього ринку, вважає Віталій Мороз: «Глобально всі технологічні компанії і у світі, і в Росії отримують усе більше й більше доходів, адже інтернет розростається. Тому показники «Яндекса» та MailRu. Group глобально ростуть, і частка доходів з України, які вони недоотримують, для них не настільки вже значима».

Безпека VS свобода

Блокування російських інтернет-ресурсів стало, по суті, першим обмежувальним заходом у вільному українському інтернеті. Громадське направило запити в СБУ і РНБО з проханням роз'яснити, наскільки вони виявилися ефективними, проте відповіді наразі не отримала.

Держава не повинна бути таким «старшим братом», мовляв, ці всі людці неписьменні, вони не розберуться, де пропаганда, а де ні, отож, давайте я їм щось забороню 

Українські правозахисники вважають, що заборона російських ресурсів не допомогла припинити поширення пропаганди, однак стало серйозним обмеженням волі в мережі:

«ВКонтакте» та інші російські соцмережі — це тільки майданчик, на якому люди спілкувалися, — пояснює глава «Лабораторії цифрової безпеки» Ірина Чулівська. — Серед користувачів поширювалася ця пропаганда. Закрили цей ресурс, відкрили наступний — почалося все з початку. Заборонити, обмежити технічними засобами поширення пропаганди в інтернеті неможливо. Так улаштований інтернет, тоді потрібно його взагалі відключати».

Водночас глава Представництва Freedom House в Україні Метью Шааф вважає, що повинен блокуватися лише небезпечний контент:

«Якщо влада знайшла якусь небезпечну інформацію в мережі, вона повинна перевірятися, і якщо там міститься загроза для молодої української демократії — її обов'язково потрібно забороняти. Але неправильно, коли рішення про блокування контенту для мільйонів людей ухвалюються за зачиненими дверима, без участі користувачів мережі й компаній».

Натомість експерти твердять, що обмеження інтернету — світовий тренд, і заходи, які приймає Україна, не настільки суворі, як дії Росії. Там рішення про блокування сайтів ухвалює Роскомнагляд, а за новим законом блокуватися повинні також ресурси, що допомагають обійти заборону — VPN та анонімайзери.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Telegram тримає удар: як месенджер протистоїть Роскомнагляду

Крім того, через відмову надати ключі шифрування під заборону в Росії потрапив месенджер Telegram, який Роскомнагляд марно намагається заблокувати вже кілька тижнів.

Люди тримають паперовий літак (символ Telegram) під час мітингу на підтримку месенджеру, який Роскомнагляд намагається заблокувати в Росії, Москва, РФ, 30 квітня 2018 року Фото: EPA-EFE/SERGEI ILNITSKY

«Уряд дав сигнал суспільству, що із цими сайтами не все гаразд. Заразом українські користувачі можуть отримати доступ до цих сайтів, їм ніхто не забороняє цього робити. Вони можуть користуватися VPN, анонімайзерами, це трохи ускладнює доступ, але технічно все можливо», — каже медіаналітик Віталій Мороз.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Блокада «Рунету»: чому рішення РНБО дуже легко обійти

Утім, експерти говорять про небезпеку російського шляху регулювання інтернету і важливість залучення громадянського суспільства.

«Україні потрібно буде балансувати, не відмовляючись від демократичних основ функціонування держави, пропонувати рішення, де була б саморегуляція і спільна регуляція інтернету — разом з IT-фахівцями та громадянським суспільством», — каже Віталій Мороз.

Боротися з російською пропагандою потрібно, роблячи розумні кроки на довгу перспективу, каже Ірина Чулівська:

«Потрібно розвивати медіаграмотність населення, показувати, як відрізняти маніпуляції, показувати людям, що відбувається, і як вони можуть від цього захиститися. Держава не повинна бути таким «старшим братом», мовляв, ці всі людці неписьменні, вони не розберуться, де пропаганда, а де ні, отож, давайте я їм щось забороню. Цей крок патерналістський, популістський і просто неефективний».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як розпізнати бота у Twitter — інтерв'ю з експертом

/За підтримки «Російськомовної медіамережі»

Пов`язані новини