Журналісти видання «Заборона» отримали доступ до матеріалів справи Павла Шеремета і стверджують: у них містяться покази, які вказують на ймовірну причетність до вбивства журналіста чоловіка на ім’я Максим Зотов. Зотов пов’язаний із колишнім міністром доходів і зборів Олександром Клименком. А той, своєю чергою, прохав Шеремета допомогти йому повернутися в Україну.

У серпні 2016 року — через три тижні після того, як Шеремет загинув від вибуху авто, — до поліції звернулася Марина Мацюк. Жінка жила в Донецьку, але після початку війни на Донбасі переїхала до Маріуполя. Там, за її словами, вона зустріла чоловіка на ім’я Максим Зотов — у Донецьку вони жили неподалік одне від одного.

За словами Мацюк, Зотов зізнався їй у вбивстві Шеремета й попросив не розповідати про це нікому. Жінка йому не повірила. Після цього Зотов ще кілька разів намагався з нею поговорити про це і навіть начебто пропонував 50 тисяч доларів за мовчання. Утім поліція так і не перевірила ретельно свідчення Мацюк — як пишуть журналісти «Заборони», з невідомих причин.

Мацюк відмовилася спілкуватися з журналістами. Їм через непрямі покази вдалося підтвердити, що жінка жила в Донецьку поруч із Зотовим і, ймовірно, була з ним знайома.

Максим Зотов — чоловік Ольги Епель, представниці впливової донецької бізнес-сім’ї. Чоловік був пов’язаний із Епелями й через бізнес, перебуваючи на керівних посадах підконтрольних сім’ї компаній. Батько Епель Михайло до 2013 року був головою правління банку «Капітал», а після цього був членом наглядової ради страхової фірми «Юнісон-гарант», пов’язаної з «Капіталом».

Після 2014 року банк стане фігурувати у справі ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка: за даними Генпрокуратури, через «Капітал» в 2011-17 роках були відмиті мільярди гривень — через змову Епелів і сім’ї Клименка. Згаданий Зотов має і безпосередні зв’язки з Клименком: він знімався в його ролі в кліпі шансон-гурту «3:15», оприлюдненому на початку 2013 року.

На підставі цих даних журналісти «Заборони» стверджують, що між Зотовим і Клименком існує тісний зв’язок. Утім правоохоронці ґрунтовно цю версію не розслідували. У коментарі журналістам представник МВС Артем Шевченко заявив, що не знає про покази щодо Зотова.

У публічному доступі майже немає фото Максима Зотова. На цій світлині він праворуч разом зі своїм бізнес-партнером Богданом Хмельницьким
Фото:

bogdankhmelnytskyy / Instagram

Павло Шеремет до своєї смерті у 2016 році працював на «Радио Вести» — розмовному радіо, яке входить до медіахолдингу «Вести Украина» Олександра Клименка. На той час Клименко жив у Росії, але оголосив про свою політичну діяльність в Україні: став почесним головою партії «Успішна Україна», з якою збирався йти на довибори й перевибори до Верховної Ради (які начебто мали відбутися восени 2016 року).

10 червня 2016 року Павло Шеремет приїхав у Москву навідати сім’ю, яка там живе. Тоді в розмові з донькою він сказав, що має зустрітися з «біглим олігархом» — імовірно, під ним мається на увазі Клименко.

Цивільна дружина Шеремета Олена Притула розповіла «Забороні», що той хотів домовитися з Клименком очолити «Радио Вести»: «Павло вважав, що Клименко хоче повернутися додому. Він запропонував йому власне рішення — щось, що підготує основу для його повернення, — відкрите, демократичне, чесне радіо». Утім Шеремет тоді, схоже, так ні про і не домовився.

Ексміністр доходів і зборів України Олександр Клименко
Фото:

Wikimedia Commons

Пізніше головредом «Радио Вести» призначили Ірину Гаврилову, проти чого публічно виступали співробітники радіостанції. А після цього від вибуху бомби в авто загине Павло Шеремет.

Артем Шевченко у коментарі «Забороні» сказав, що слідству відомо про ймовірну зустріч Клименка й Шеремета в Москві, але співпраця з правоохоронними органами країни-агресора наразі відсутня.

«Заборона» додає, що за кілька днів до загибелі Павло Шеремет зустрічався з тодішнім очільником військової прокуратури України Анатолієм Матіосом. Про те, як ця зустріч може бути пов’язана зі справою про загибель журналіста, обіцяють розповісти в другій частині розслідування.

Офіційні результати розслідування вбивства Павла Шеремета читайте в матеріалі Вікторії Рощиної «20 тисяч годин відео, 38 томів справи та зміна підозри. Розслідування вбивства Павла Шеремета 4 роки потому».

Поділитись: