Зеленський призначив вибори на 21 липня. Але це не точно

Указ Президента

Опублікований на сайті Президента указ — це ще не офіційний документ. Акти глави держави набирають чинності з часу публікації у «Віснику Президента України». Тому указ Зеленського про розпуск парламенту набере чинності саме тоді, коли буде опублікованим у цьому виданні.

Згідно із Законом України «Про вибори народних депутатів», процес дочасних виборів починається на наступний день після публікації указу глави держави. Оскільки поки що цей документ не набув чинності (бо не опублікований у «Віснику»), то і виборчий процес 22 травня не починається.

Чому це має значення?

По-перше, тому що зі стартом виборчого процесу не можна змінювати правила голосування. Тому, якби оприлюднений на сайті указ вже вступив у дію, то вже від 22 травня нової виборчої системи не варто було б чекати. Ми б обирали парламент за старою змішаною системою: половина — мажоритарників, половина — за партійними списками.

«Під час виборчого процесу змінювати виборче законодавство не можна. Це загальна світова практика», — пояснює юрист-конституціоналіст Віктор Мусіяка.

По-друге, не факт, що дострокові вибори відбудуться саме 21 липня. Адже дата голосування залежить напряму від дати офіційної публікації указу. За Конституцією та законом, обрання нардепів має відбутися в останню неділю 60-денного строку з дня публікації указу. А відрахунок таких двох місяців має розпочатися на наступний день після такого указу.

Тобто — якби акт глави держави опублікували у «Віснику» 21 травня, відрахунок 60 днів розпочався б із 22 травня, і такий двомісячний строк закінчувався б 20 липня. Останньою неділею у цьому періоді було б 14 липня.

Однак, якщо указ Зеленського опублікують в офіційному джерелі 22 травня, то у 60-денний строк потрапляє дата 21 липня — це неділя. Саме на цей час зараз і заплановані вибори.

Якщо публікація указу відбудеться пізніше, то виборів слід очікувати аж 28 липня.

Що це дає?

Можливість змінити виборче право. Володимир Зеленський уже екстренно скликав засідання Верховної Ради на 22 травня на 12:00.

І таким чином за день до початку виборчого процесу, під час якого не можна змінювати правила, парламент може схвалити пропозиції ЗеКоманди по скасуванню мажоритарки та зниженню прохідного бар’єру в парламент: з 5% до 3%.

Про такі ідеї заявив депутат від парламентської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік після зустрічі голів фракцій із Володимиром Зеленським.

Наразі на сайті Верховної Ради немає зареєстрованого законопроекту, який збираються ухвалити нардепи на екстреному засіданні. Новопризначений голова Адміністрації президента Андрій Богдан у коментарі виданню theБабель пояснив, що вони лобіюватимуть ухвалення партійної пропорційної системи виборів та скасування мажоритарки.

«Також депутати розглянуть зміну строків тендерних закупівель, які проводить ЦВК у процесі виборів. Ці три питання будуть поставлені перед Радою», — пояснив Богдан.

Пропонована схема передбачає обрання народних депутатів за закритими партійними списками пропорційно до кількості набраних ними відсотків голосів виборців.

За такою ж схемою парламент уже обирався у 2007 році. Тоді найбільше місць у Верховній Раді отримала «Партія регіонів» — 34,37% (224 мандати). На другому місці був Блок Юлії Тимошенко — 30,71% (177 місць). 83 мандати отримала «Наша Україна», ще 30 депутатів обралося від Компартії та 24 нардепи пройшли від блоку Литвина. Той парламент відпрацював усі 5 років каденції.

Хто потрапить у Раду, якщо зменшать прохідний бар'єр

Згідно з останніми опитуваннями, що проводила соціологічна група «Рейтинг» спільно з центром «Соціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, 3-відсотковий бар'єр до парламенту долають такі партії:

• «Слуга народу» (В. Зеленський) – 29,5% (39,9% серед тих, хто визначився та голосуватиме);
• «Опозиційна платформа – За Життя» (Ю. Бойко, В. Рабінович, В. Медведчук) – 8,1% (10,9%);
• «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 7,8% (10,6%);
• Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (Ю. Тимошенко) – 6,7% (9,1%);
• «Сила і Честь» (І. Смешко) – 3,8% (5,1%);
• «Громадянська позиція» (А. Гриценко) – 3,7% (5,0%);
• «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку» (О. Вілкул, Є. Мураєв, В. Новинський) – 2,6% (3,5%);
• Радикальна партія Олега Ляшка – 2,4% (3,3%).

Опитування проводилося з 30 квітня по 10 травня цього року в 24-х областях України та Києві. Вибірка складає 3000 людей. Стандартна похибка — не більше 1,83%.