ДН 35 — Україна як особистість

До 35-ї річниці української незалежності ми зібрали історії тих, хто щодня працює для країни — у культурі, медицині, освіті, армії, журналістиці та бізнесі.

У центрі кожної — один день із життя героя чи героїні. День, який відкриває їхні цінності, шлях і моменти, що сформували їхнє ставлення до незалежності.

Дарина Феденко

Дарина Феденко головна редакторка hromadske

Голоси Незалежності

Ми створили документальний проєкт спільно з глядачами, читачами й слухачами. Поставили їм однакові запитання — про країну і їхнє бачення майбутнього. Питали, що б вони побажали Україні, за що вони цінують Батьківщину.

до рубрики

Артефакти

Історичні постаті та події, предмети, які стали особливими для країни. Локальні артефакти, які розповідають про особливість регіону. Ми зібрали 35 артефактів України.

до рубрики

Україна як вибір

Історії людей та компаній, які живуть і працюють в Україні. Попри можливості розвиватися деінде, вони продовжують обирати Україну та інвестувати в її розвиток.

до рубрики

Листи собі в минуле

Ми запропонували відомим українцям, лідерам думок написати собі листа в минуле. Що б вони сказали собі сьогоднішнім, з огляду на історичні та особисті події.

до рубрики

Україна як людина

За допомогою глобального опитування наших читачів, глядачів, слухачів та ШІ ми створили образ України. Який вона має вигляд, у що вдягнена, що любить й у що вірить. Також ми створили друга України.

до рубрики

Листи собі в минуле

Ми запропонували відомим українцям, лідерам думок написати собі листа в минуле. Що б вони сказали собі сьогоднішнім, з огляду на історичні та особисті події.

35 років. Повернути й зафіксувати те, чого завтра може не бути

«Незалежність потребує не лише державних інституцій, а й відповідальності кожного», — каже Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності. Історія незалежності України для нього почалася не у 1991 році, а ще раніше — з хати дідуся й бабусі в Опішному.

Для його покоління, яке народилося й виховувалося за часів Радянського Союзу, 1991-й відкрив можливість уже у власній державі повертати заборонене, оббрехане, витіснене й знецінене.

Ігор Пошивайло Директор Національного музею Революції Гідності

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.

Читати далі

Разом ми — океан, і разом ми зможемо!

«На 35-му році незалежності я гостро відчуваю, що мій час оплачений. Хтось заплатив ціну й загинув за свободу, щоб інші могли жити», — каже голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Українцям нічого не давалося легко — від введення в обіг гривні та тризуба до свободи слова, створення Української православної церкви й укладення Асоціації з ЄС. Про Помаранчеву революцію, відчуття «вивченої безпорадності», візуалізацію «я крапля в океані» та борг перед тими, хто заплатив найвищу ціну за свободу, — в авторській колонці.

Олександра Матвійчук Правозахисниця, голова Центру громадянських свобод

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.

Читати далі

Ми читали толстоєвських і, виховані ними, пішли будувати незалежну Україну

«У незалежність чомусь не вірилося. Коли я повертався ввечері додому, місто не змінилося. Нічого не змінилося й наступного дня. Усе змінилося пізніше й потрохи», — згадує письменник і журналіст Олег Криштопа. Чому 24 серпня 1991-го, день проголошення незалежності, запам'ятався авторові як буденний, а не святковий? Та чому навіть крові виявилося мало для незалежності — в авторській колонці.

Олег Криштопа Письменник, журналіст

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.

Читати далі

Незалежна, я — твоя ровесниця

Ми навчились жити з успадкованими травмами, синдромом відкладеного життя, з думкою, що «зараз важко, але потім, можливо, колись буде краще». А втім, це «краще» ніколи не наставало. А внутрішнє відлуння страху лиш росло. Журналістка hromadske Оксана Іваницька в авторській колонці «Незалежна, Я — твоя ровесниця» розмірковує над тим, як країна прожила 35 років.

Оксана Іваницька Журналістка

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.

Читати далі

Артефакти

Історичні постаті та події, предмети, які стали особливими для країни. Локальні артефакти, які розповідають про особливість регіону. Ми зібрали 35 артефактів України.

Артефакти України

Це відео — подорож крізь українську історію, культуру й винахідливість. Через артефакти різних епох ми показуємо Україну. Від «Щедрика» Леонтовича та «Червоної рути» Івасюка — до Квітки Цісик, Мирослава Скорика, українського кіно, моди та сучасної культури. Від традиційної хати, рушника, петриківського розпису та народного танцю — до сучасних дизайнерів, спортсменів та митців. Окреме місце посідають українські винаходи й досягнення, про які світ часто знає, але не завжди знає їхнього українського походження.

Дивитись відео

«Побачила на OLX оголошення про продаж “України” і вирішила: поїду на кінець планети, але заберу»: легендарному велосипеду — 65 років

Міг їздити без капітального ремонту, а незначні несправності можна було усунути за допомогою набору ключів. Міцна сталева рама, подовжений ланцюг і проста конструкція робили велосипед «Україна» тим засобом пересування, який служив десятиліттями. Якою була перша модель легендарного велосипеда та чи користуються «Україною» зараз?

Читати далі

«Три кнопки — і готово». Як за шість років «Дія» змінила взаємодію українців із державою

«Три кнопки — і готово». Як за шість років «Дія» змінила взаємодію українців із державою

На початку 2020 року «Дія» показувала лише два документи, а сьогодні має 34 цифрові документи й понад 23 мільйони користувачів. Як застосунок став одним з артефактів України та чому цей досвід складно повторити іншим країнам.

Читати далі

Україна як вибір

Історії людей та компаній, які живуть і працюють в Україні. Попри можливості розвиватися деінде, вони продовжують обирати Україну та інвестувати в її розвиток.

35 років незалежності. Віталій Портников про Кучму, Зеленського й українську ідентичність

Віталій Портников називає себе українським євреєм і каже, що вибір саме українського громадянства був для нього безальтернативним. Він хотів долучитися до створення незалежної української держави, а тому навіть не розглядав можливості еміграції. В інтерв’ю Портников розмірковує про свободолюбний ген у національній природі українців, орієнтацію наших президентів на Москву та пояснює, чому під час останніх президентських виборів навіть проукраїнські сили підтримали кандидата з неукраїнською національною ідентичністю.

Читати далі

Про побачення з ножем у сумці, псевдо Підлий, «кохаю» на шматку шпалер і маленьку Незалежність родини військового командира

32-річний Андрій третину життя воює. 24-річна Вікторія — менторка освітніх проєктів на деокупованих територіях. Вони зростали на революціях, дорослішали на війні. Це історія пари, яка, попри все, залишається в Україні й чекає на власну «незалежність».

Читати далі

Автомеханік 2.0: як в Україні готують фахівців для сучасних СТО

Обирати Україну — означає вкладатися в її майбутнє. Розповідаємо, як компанія Bosch розвиває професійну освіту й допомагає молоді здобувати сучасні навички, щоб реалізовувати себе в Україні.

Читати далі

«Фокус на цінностях і перспективі майбутнього»: чому знання англійської — не привілей, а освітній фундамент для українських дітей

Понад мільйон українських дітей живуть за кордоном, і для багатьох англійська стала інструментом адаптації до нового середовища. Чому знання мови — не квиток з України, а освітній фундамент для майбутнього.

Читати далі

Незалежність України й найбільша помилка США | В’ятрович, Зінченко. ІстФак

До 35-річчя незалежності — спеціальний випуск подкасту «ІстФак».

Хто найточніше передбачив розпад СРСР? Чому західні політики рятували Горбачова? Чи був готовий до проголошення незалежності Кравчук? Чому у світі не одразу визнали незалежність України? І в чому найбільша помилка адміністрації Буша?

Події, які призвели до проголошення незалежності України, політичні багатоходівки та реакцію світу аналізують історики Володимир В’ятрович та Олександр Зінченко, автор книги «Як українці зруйнували імперію».

Дивитись відео

Голоси Незалежності

Ми створили документальний проєкт спільно з глядачами, читачами й слухачами. Поставили їм однакові запитання — про країну і їхнє бачення майбутнього. Питали, що б вони побажали Україні, за що вони цінують Батьківщину.

Українці жваво цікавляться історією та політикою. Тому під час спілкування вони детально розповіли нашій знімальній групі, за що цінують Україну, які помилки минулого пам’ятають. А також — за які риси цінують співвітчизників. Це думки наших слухачів, глядачів, читачів, відомих музикантів та співаків спеціально до Дня Незалежності.

«Комуністи проголосували за Незалежність». Спогади через кадри Лукацького, Клименка та Пащенка

24 серпня 1991 року Україна стала незалежною. Тоді троє фотографів опинилися в самому центрі цих подій. Вони знімкували натовп, депутатів, емоції людей, деталі — і навіть не знали, що саме їхні кадри залишаться в історії. Через 35 років вони знову відкривають свої архіви.

Дивитись відео

«Чорновіл казав, що москва спокою нам ніколи не дасть». Ярослав Кендзьор про свій архів незалежності

Ярослав Кендзьор — учасник дисидентського руху в Радянській Україні, а потім народний депутат шести скликань Верховної Ради. Він став свідком та учасником історичних ключових подій, більшість із яких фіксував на відеокамеру. Журналістка Мар’яна П’єцух завітала додому до 85-річного пана Ярослава, щоб побачити ту саму відеокамеру, за допомогою якої він створював унікальний відеоархів, та разом переглянути історичні моменти за 24 серпня 1991 року.

Дивитись відео

Україна як людина

За допомогою глобального опитування наших читачів, глядачів, слухачів та ШІ ми створили образ України. Який вона має вигляд, у що вдягнена, що любить й у що вірить. Також ми створили друга України.

AI Образ України

Тендітна, але сильна, заввишки — 170 сантиметрів, із коричневим волоссям та карими очима. Це стислий опис жінки, яка уособлює Україну. Ми попросили наших читачів, глядачів і слухачів розказати, якою вони бачать нашу країну. Якою б вона була, якби була людиною. Понад 200 людей надіслали розлогі відповіді, детально описували Україну в інтерв’ю на вулицях і на наших заходах.

Читати далі

Друг України

А якби «Агросем» був людиною? Ми попросили команду описати його характер, цінності та мрії, а штучний інтелект допоміг візуалізувати цей образ. Знайомтеся з «Агросем» — яким його уявила команда.

Переглянути картки