Кому штрафи, кому ґрати. Як посилюють покарання для ухилянтів

Кому штрафи, кому ґрати. Як посилюють покарання для ухилянтів
hromadske

Відповідальність за ухильництво в Україні посилюється. Штрафи за відмову від повістки та неявку до ТЦК підвищили у кілька разів. Зростає й кількість кримінальних справ.

За понад два роки великої війни в Україні відкрили майже 11 тисяч проваджень за ухилення від призову на військову службу. Пік припав на 2023-й. Таку статистику нам надали в Офісі генпрокурора. І схоже, що динаміка справ проти ухилянтів не зменшуватиметься й цьогоріч. 

Скільки з цих справ потрапляють до суду? Чи йде до того, що за ухилення дедалі частіше світитимуть реальні ув’язнення замість умовних? Як на динаміку вплине новий мобілізаційний закон? З’ясовувало hromadske.

Яке покарання за ухилення від мобілізації

Те, що розуміють під «ухиленням», може тягнути за собою як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Дехто досі не розрізняє, коли настає одна, а коли — інша. 

Адміністративними порушеннями вважаються:

  • порушення правил військового обліку (ст. 210 Кодексу про адмінправопорушення);
  • порушення законодавства про оборону та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП).

Йдеться, наприклад, про відмову від повістки без законних підстав; а також про ситуації, коли військовозобов’язаний узагалі не стоїть на обліку, не прибуває до ТЦК для уточнення даних, не повідомляє військкомату про зміну місця проживання, отримання документів про освіту тощо.

Якщо тобі дали повістку на оновлення даних чи на проходження ВЛК, тебе справді можуть притягти тільки до адміністративної відповідальності, якщо це твоє перше правопорушення.Юрист LCF Law Group, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук

За такі порушення вже підвищили штрафи у кілька разів. Якщо раніше суми коливались від 510 до 8500 грн, то віднині вони зростуть уп’ятеро. 

Під час воєнного стану штрафи будуть такими:

  • від 17 тисяч до 25,5 тисячі грн для фізосіб (за ст. 210-210-1);
  • від 34 тисяч до 59,5 тисячі грн для посадових і юридичних осіб (ст. 210-1).

Такі штрафи накладатимуть упродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше від одного року з моменту його вчинення.

Стануть можливими й так звані заочні штрафи. Тобто якщо людина не з’явиться до ТЦК без поважних причин, військкомат зможе одразу винести постанову про штраф без складання протоколу

Зростуть також повноваження поліції. Правоохоронці матимуть право затримувати тих, хто не з’явився за повісткою, на термін до трьох діб і доставляти у відділок або в ТЦК. Якщо поліція не може здійснити затримання, за 15 днів порушнику надсилається формальна вимога виконати обов'язки і з'явитись до ТЦК. Якщо й вона проігнорується — військкомат може звертатися до суду задля тимчасового обмеження права керувати авто.

hromadske

Якщо адмінпорушення не перше, «адміністративка» може перерости у кримінал. Про кримінальну відповідальність ідеться й тоді, коли ви перестали реагувати на повістки уже після оновлення даних та проходження медкомісії.

Якщо ти, наприклад, оновив дані, пройшов ВЛК, і тобі дають повістку на відправлення (тобто ти вже військовослужбовець, який має прибути до пункту розподілення) — у разі невиконання цього обов’язку ти вже будеш підпадати під статтю 336 Кримінального кодексу.Юрист Володимир Романчук

Згадана стаття 336 ККУ є найпоширенішою під час війни. Згідно з нею, ухилення від призову на службу під час мобілізації карається позбавленням волі від 3 до 5 років. Хоча часто реальний термін можуть замінити іспитовим, так званим умовним, строком від пів року до трьох. 

Що каже статистика

З початку повномасштабного вторгнення за ухилення від мобілізації відкрили понад 10,7 тисячі кримінальних справ за статтею 336 ККУ — відповіли в Офісі генпрокурора на запит hromadske.

У 2022 році зареєстрували 2431 таке кримінальне провадження. У 2023-му їхня кількість зросла до 6745. І приблизно такою ж динаміка залишається й цьогоріч. За три місяці 2024-го щодо ухилення від призову вже відкрили понад 1500 справ.

Відповідь Офісу генпрокурора на запит hromadske

Далеко не всі справи доходять до суду. Приблизно половину, як свідчить статистика 2022-2023 років, закривають іще на досудовому етапі. Часто у діях не знаходять складу кримінального правопорушення.

До судового розгляду доходить менш як третина справ. У 2022-му до суду скерували 446 проваджень, у 2023-му — 1768, і за три місяці 2024-го — 258. 

Здебільшого обвинуваченим призначали умовні терміни. Реальним ув’язненням завершилися 85 кримінальних проваджень із 1257 вироків, ухвалених торік. Такі дані на запит hromadske надали в Державній судовій адміністрації України. Для порівняння, кількість засуджених умовно — 835. Даних про те, чи змінюється динаміка цього року, ще немає.  

Чи зростає кількість ув’язнень: аналіз вироків

Адвокати, з якими поспілкувалося hromadske, підтверджують: кількість справ за ухильництво росте.

Чесно кажучи, йдеться щонайменше про 5-10 людей кожного дня, проти яких відкривають справи.Військова адвокатка Олена Хоменко

«Чому справ стає більше — бо армія з професійно-контрактної трансформується в загальнонаціональну. Усе більше людей мобілізовуються, і пропорційно зростає й кількість тих, хто від цього обов’язку ухиляється», — каже зі свого боку Володимир Романчук.

hromadske проаналізувало десятки таких справ із вироками, зокрема за останній місяць, у Єдиному держреєстрі судових рішень. Так, із понад 30 проваджень у 23-х випадках суд призначив іспитовий строк, здебільшого на 1-1,5 року. 

Історія у всіх схожа: проходження ВЛК, визнання придатним, а потім ігнорування бойової повістки. Однією з пом’якшувальних обставин зазвичай виступає щире каяття.

А обтяжувальними обставинами — фізичний опір, невизнання провини, судимість та повторюваність порушення. У таких випадках більш імовірним є реальний термін ув’язнення.

hromadske

До прикладу, на Тернопільщині до трьох років в’язниці засудили чоловіка, який двічі проігнорував повістку на відправлення у військову частину. У суді провину він не визнав — сказав, що «не ховається, однак не готовий іти служити й не піде, має хворе серце, проживає з мамою, яка потребує постійного догляду, тож не покине її». Проте підтверджувальних медичних документів він не надав, ідеться у тексті вироку.

І такий же термін — 3 роки за ґратами — отримав обвинувачений, який визнав провину, але відмовився від призову, тому що «боїться за своє життя, думає, що довго там не протримається, бо не має військової підготовки».

Подібна доля спіткала чоловіка, який мав непогашену судимість. 

Однак є справи, коли не допомагає і щире розкаяння, і «прохання суворо не карати». Так було з 28-річним харків’янином, що прибув за повісткою до ТЦК й отримав там мобілізаційне розпорядження, яке проігнорував. 

Спершу Комінтернівський райсуд дав чоловіку два роки умовно. Та апеляція, а згодом і касація призначили покарання у вигляді реального позбавлення волі строком на 3 роки. 

Щире каяття, відсутність судимості й довідка про вагітність дружини не допомогли. Суд пояснив таке рішення тим, що надто м’яка міра може породити відчуття безкарності.

«З огляду на ситуацію, яка наразі склалася в країні збройну агресію рф та конституційний обов`язок кожного громадянина щодо захисту Батьківщини — вчинений умисний нетяжкий злочин становить значну суспільну небезпеку, тому звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства загалом негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану й мобілізації», — йдеться у роз’ясненні Верховного Суду. 

Аналізуючи справи другої, апеляційної інстанції, ми помітили, що попередні «м’якші» вироки з умовними термінами апеляційні суди нині здебільшого скасовують, задовольняючи скарги прокурорів. Їх замінюють на реальні терміни ув'язнення: частіше на три, рідше — на рік або на пів року

Щонайменше троє наших співрозмовників-юристів певні, що віднині реальних термінів за ухилення може ставати більше.

Як була санкція, що передбачає позбавлення волі, так і залишилась. Як була можливість умовного покарання, так і залишилась. Проте всі суди першої та другої інстанцій, звісно, будуть брати до уваги практику Верховного Суду, який вказує на особливу суспільну небезпеку порушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу, тож, відповідно, санкція стане суворішою. Думаю, до таких правопорушень уже не будуть ставитися так лояльно, як раніше.Юрист Володимир Романчук

Чи звільняє судимість за ухильництво від подальшої мобілізації?

Якщо коротко — ні.

«Варто розуміти, що умовно дострокове звільнення все одно покладає на тебе певні обов'язки. Тобто ти щомісяця ходиш у центр пробації або до дільничого й відмічаєшся, що не змінив місце проживання, перебуваєш на території тощо. І це тебе не страхує від отримання повторної повістки», — роз’яснює військова адвокатка об’єднання «Актум» Олена Хоменко.

Якщо ти отримуєш повторну повістку, то все починається спочатку. Але судимість уже буде обтяжувальною обставиною. Тому з одного боку умовний термін — це нібито полегшена відповідальність, а з іншого — як законодавчий капкан.Військова адвокатка Олена Хоменко

Мета: покарати, запобігти чи змотивувати?

Виконавчий директор Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко певен: статистика щодо справ за ухилення зростатиме, але це стосуватиметься адміністративних порушень — держава не зацікавлена в ув’язненні великої кількості людей.

Я думаю, що зараз покарання — не основна мета. Основна мета — усе-таки превенція. Не думаю, що тут ідеться про якесь масове притягнення до відповідальності великої кількості людей. Тому що вони потрібні передусім як мобілізаційний резерв, а не як засуджені в місцях позбавлення волі.Виконавчий директор Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко

Дехто з обвинувачених в ухильництві передумує судитись і все ж долучається до війська. Так було, зокрема, в одному випадку, деталі якого на умовах анонімності нам розповідав адвокат. А втім, за місяць написав: «Ця людина вирішила служити — і вже служить».

Оскільки ухилення саме собою є нетяжким злочином, добровільно зможуть мобілізуватися й ті, хто вже отримав реальні терміни. Днями депутати ухвалили закон, який дозволяє мобілізуватися деяким категоріям ув’язнених.

«Люди, обвинувачені за статтею 336, сподівалися і не служити у Збройних силах, і уникнути покарання. Але між вибором служити в армії чи гарантованим покаранням, гадаю, значна частина з них усе-таки буде обирати службу в армії. 

Хоча, звісно, для тих, хто отримає амністію та мобілізується з місць позбавлення волі, будуть інші умови служби, ніж для мобілізованих за стандартною процедурою», — зазначив Володимир Романчук.