Що таке Римський статут і навіщо він Україні
Україна підписала вже понад 20 безпекових угод зі своїми міжнародними партнерами, зокрема, зі США та Європейським Союзом. Кожна з них визначає механізми подальшої підтримки Києва у її боротьбі з росією та післявоєнним порядком.
Україна, своєю чергою, теж повинна виконати низку зобов’язань. Серед них — ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Такі умови прописані, приміром, в угодах зі Швецією та Чехією.
Для нас цей документ важливий насамперед тим, що зобов’язує всіх учасників договору арештувати володимира путіна, якщо той навідається до держав-підписанток. А їх у світі — 124. До речі, серед них — і Вірменія, яку ще донедавна вважали союзницею москви.
Як працює Римський статут, чому Україна досі його не ратифікувала та чи має вона право арештувати російську верхівку без цього документу, — розповідає hromadske.
Навіщо створили цей статут?
1990-ті роки — період локальних конфліктів і воєн по всьому світу. Організації Об’єднаних Націй навіть доводилося створювати окремі допоміжні органи — трибунали щодо злочинів у Руанді та колишній Югославії.
Зрештою назріла потреба системного рішення. 1998-го Генеральна асамблея ООН ухвалила рішення про необхідність створення Міжнародного трибуналу. Заради цього в Римі провели конференцію, що впродовж місяця працювала над створенням цієї установи. До справи доклала руку 161 держава, а також низка міжурядових та неурядових організацій, агентств та правозахисників.
120 держав-учасниць конференції у липні 1998-го проголосували за ухвалення Римського статуту. Проти виступили 7, ще 21 держава утрималася. Набув чинності цей документ 2002 року — саме відтоді офіційно розпочав роботу Міжнародний кримінальний суд.
Римський статут визначає близько пів сотні міжнародних злочинів. Вони розбиті на 4 категорії:
- геноцид;
- злочини проти людяності (апартеїд, катування, зґвалтування, рабство, депортація тощо);
- воєнні злочини (розстріл полонених, примус полонених до служби в армії чужої країни, катування, атаки на цивільні об’єкти);
- злочин агресії (або ж злочин проти миру).
На практиці Римський статут уже неодноразово себе проявляв. Так, 2016 року Міжнародний кримінальний суд визнав винним лідера конголезького визвольного руху Жан-П’єра Бемба у злочинах проти людяності та воєнних злочинах.
А 2014-го ще одного конголезця — Жермена Натангу — МКС визнав винним у зґвалтуванні, сексуальному рабстві та примусі дітей до участі у збройних конфліктах. За це його засудили до 12 років ув’язнення.
Ще один приклад — судовий процес над Ахмадом аль-Махді аль-Факі з Малі 2016 року. Його звинувачували у скоєнні воєнних злочинів — зокрема, у руйнуванні релігійно-історичних пам'яток.
Тож можна зробити висновок, що Римський статут справді працює, а механізм притягнення міжнародних злочинців до відповідальності напрацьований.
То росіяни теж постануть перед судом?
17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт володимира путіна та марії львової-бєлової — російської чиновниці, «уповноваженої з прав дітей». Обох підозрюють у незаконному переміщенні та депортації населення — зокрема дітей — з окупованих територій України до росії. Злочини скоювали на окупованих територіях щонайменше з 24 лютого 2022 року.
На цьому МКС не зупинився. У березні 2024-го він видав ордер на арешт командувача дальньої авіації рф Сергія Кобилаша та керівника Чорноморського флоту рф Віктора Соколова. А вже у червні — ще й ексміністра оборони рф сергія шойгу та начальника Генштабу російської армії валерія герасимова.
Усіх їх вважають відповідальними за ракетні удари, завдані силами під їхнім командуванням по українській енергетичній інфраструктурі з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року.
Аби всі вони постали перед судом, Україна повинна якимось чином затримати їх, якщо вони теоретично опиняться на території нашої держави. Щоб це гарантувати, необхідно ратифікувати Римський статут.
Ба більше, затримати їх можуть ще й інші держави, які ратифікували документ, але для цього підозрювані мають перебувати на території цих країн.
Що потрібно для ратифікації статуту?
Україна підписала Римський статут ще на початку 2000 року, але парламент досі його не ратифікував. Зазвичай ратифікація міжнародних документів відбувається за подання президента. Зеленський вніс відповідний законопроєкт у парламент 15 серпня.
Доктор юридичних наук та професор Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк зазначає, що імплементувати документ можна двома шляхами.
«У нас, наприклад, є статті 437 та 438 Кримінального кодексу України. В останній згадано про міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада, а всі міжнародні договори передбачають різні форми міжнародних злочинів. Аби уникнути покликань на якісь абстрактні договори, можна ратифікувати статут і апелювати саме на його положення», — пояснює експерт.
Не менш дієвий шлях — упровадити статті Римського статуту в Кримінальний кодекс України чи в інший закон. Для цього слід розширити останній розділ кодексу та у декількох статтях викласти форми воєнних злочинів та злочинів проти людяності. На думку Хавронюка, законотворці могли б зробити це за 2–4 місяці.
То з чим виникли труднощі?
Заступниця глави Офісу президента Ірина Мудра запевняла, що в ОП «ставлять собі за мету» закрити питання з його ратифікацією до кінця 2024 року.
Проте це викликає певні перестороги. Приміром, міністр юстиції Дмитро Малюська пояснював, що в суспільстві сформувалася хибна думка, що нібито після ратифікації Римського статуту військових та добровольців почнуть арештовувати за кордоном за позовом росії, яка потенційно може звинуватити їх у «воєнних злочинах».
Микола Хавронюк пояснює, що такі побоювання не мають жодного підґрунтя, позаяк рф не є учасницею Римського статуту.
Водночас експерт зауважує, що кремлю буде складно притягнути до відповідальності саме українських військових, оскільки агресором у війні є сама росія.
А чи можна росіян судити без Римського статуту?
У квітні 2024-го в Нідерландах провели конференцію «Відновлення справедливості для України». За її підсумками, 44 держави-партнерки Києва наголосили на важливості повної відповідальності росії за агресію та підтримали ідею створення для цього спеціального трибуналу. Серед підписантів — європейські країни, США, Велика Британія, Австралія та Японія.
Ідея створення такого трибуналу — не нова. Так, в Офісі президента ще у вересні 2022-го повідомляли, що Україна пропонує країнам «Великої сімки» й іншим партнерам підтримати ініціативу зі створення спеціального міжнародного трибуналу для покарання росії за злочин агресії проти України.
В українському Міністерстві закордонних справ пояснили, що міжнародне кримінальне правосуддя має достатньо інструментів для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду. Втім, уже наявні інституції постають перед «об’єктивними правовими перешкодами» в розслідуванні злочину агресії проти України. Тому необхідне створення спеціального трибуналу, який буде здатен притягнути до відповідальності керівництво рф саме за цей злочин.
Доктор юридичних наук Микола Хавронюк зазначає, що у разі створення окремого трибуналу для російських злочинців, росію можна буде покарати й без ратифікації Римського статуту, позаяк відповідальність за вчинення злочину прописана у кримінальних кодексах фактично всіх країн Європи. Це дозволить не затягувати процес та застосувати власний Кримінальний кодекс.
Якщо буде трибунал, то навіщо нам статут?
Ратифікація документа буде на часі у будь-якому випадку, адже це є однією з умов подальшої євроінтеграції України.
Разом з цим, Римський статут уніфікує всі раніше ухвалені міжнародні договори що регулюють норми міжнародного гуманітарного права, — додає Микола Хавронюк.
Усе має такий вигляд, що ратифікація статуту — лише справа часу. За словами науковця, закон про його ратифікацію займає лише пів сторінки. Бракує лиш політичної волі, щоб наш парламент нарешті ухвалив рішення, яке відкладають уже 24 роки.
- Поділитися: