Естонія і Польща теж засудили так звані «вибори» в анексованому Криму

Естонія та Польща заявили, що не визнаватимуть результати так званих «виборів» в анексованому Криму.

«Естонія не визнає вибори, проведені в Криму і Севастополі, незаконно анексованих Росією. Я підтверджую нашу рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України», — написав міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу у Twitter.

Посольство Польщі в Україні також наголосило, що країна незмінно підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

«У цьому контексті дії, які здійснює російська влада в окупованому Криму, Польща вважає нелегальними, а результати будь-яких виборів недійсними», — йдеться в повідомленні.

Раніше таку ж позицію щодо «виборів» в анексованому Криму висловили Грузія, Литва та Латвія.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти проведення в анексованому Криму «виборів» до органів, утворених окупаційною владою. У відомстві назвали їхні результати юридично нікчемними.

На території українського Криму 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світовою спільнотою так званий «референдум» про статус півострова. Президент Росії Володимир Путін 18 березня 2014 року одноосібно оголосив про «включення Криму до складу РФ». Відтак Росія анексувала українську територію.

Україна, Європейський союз та Сполучені Штати не визнали результати голосування на так званому «референдумі» та запровадили санкції проти Росії.

Нагадаємо, 8 вересня 2019 року у Росії відбулися вибори різного рівня у всіх регіонах країни.

У Москві в день голосування затримали понад 10 людей, зокрема журналіста і муніципального депутата Іллю Азара та учасницю гурту Pussy Riot Марію Альохіну.

Напередодні виборів у Петербурзі членам дільничних комісій влаштували інструктаж і розповіли, як правильно фальсифікувати вибори.

Раніше недопущення незалежних кандидатів у Москві спровокувало численні масові акції протесту, які жорстко розігнали силовики. Проти деяких затриманих порушили не адміністративні, а кримінальні справи.

Найбільша кількість затриманих — 1400 — була на акції 27 липня. Після неї порушили справу за фактом нібито масових заворушень.

Зокрема 4 вересня в Росії дали 3,5 роки колонії учаснику протестної акції, який кинув в «омонівця» пластиковий стаканчик.

5 вересня 4 роки тюрми отримав волонтер Костянтин Котов, який виходив на пікети на підтримку українських політв’язнів і збирав передачі для полонених моряків.