«Громовідвід»: чому генпрокурор Луценко попросив звільнити його з посади
Генеральний прокурор Юрій Луценко 6 листопада повідомив, що проситиме президента звільнити його з посади. Зробив він це у відповідь на критику активістів — ті вимагали від правоохоронців розслідувати, хто замовив вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк. А після того, як через три місяці лікування вона померла, так і не дізнавшись, хто її замовив — зажадали відставок генпрокурора та міністра внутрішніх справ.
Чому заява Луценка вигідна йому та правоохоронцям, і як генеральний прокурор намагається перекласти відповідальність на громадських активістів — у матеріалі Громадського.
З хворої на здорову
Про смерть Катерини Гандзюк повідомили 4 листопада. Того ж дня акції її пам'яті пройшли в багатьох містах України. А правозахисники висунули вимогу звільнити генерального прокурора Юрія Луценка й міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. На їхнє переконання, очільники цих відомств саботували розслідування нападу на активістку, як і реформу правоохоронних органів.
Підстави для такої заяви були. Адже на Гандзюк напали 31 липня. У серпні правоохоронці затримали п’ять імовірних підозрюваних. Від того часу в поліції неодноразово заявляли, що от-от передадуть справу до суду. Та цього досі не сталося. Водночас правоохоронці не казали нічого про те, хто замовив убивство Гандзюк.
Після її смерті терпець громадськості урвався. Активісти й опозиційні депутати вимагали також створити у Верховній Раді тимчасову слідчу комісію, яка перевірила б розслідування вбивства Гандзюк.
Належного розслідування трагедії вимагали й міжнародні партнери України.
Луценко не забарився з відповіддю. Сьогодні він разом із головою СБУ Василем Грицаком, міністром внутрішніх справ Аваковим і головою Нацполіції Сергієм Князевим прийшов до парламенту, щоб прозвітувати про перебіг розслідування. Візит силовиків до Ради ініціювали депутати від фракції БПП, а спікер Андрій Парубій своєю чергою задовольнив їхню вимогу.
Замість того, щоб пояснити, чому правоохоронці дотепер не передали справу про напад на Гандзюк до суду, Луценко перейшов у напад. З трибуни Верховної Ради він звинуватив активістів у «піарі на крові» та розголошенні даних досудового розслідування:
«Учора в ході піару на крові, який розгорнула частина тих, хто хоче всіляко спаплюжити владу, а не допомогти результату слідства, одна з версій слідства витекла в засоби масової інформації», — сказав він.
Приводом для звинувачення Луценка став допис, який напередодні з’явився у Facebook-спільноті «Хто замовив Катю Гандзюк», яка об’єднує друзів Катерини Гандзюк та активістів. У ньому, зокрема, йшлося, що гроші за напад на Гандзюк виконавцям передавав Ігор Павловський — помічник народного депутата від БПП Миколи Паламарчука. Спершу цю інформацію з посиланням на власні джерела поширив Telegram-канал The Newsroom.
Виступаючи в парламенті, Луценко підтвердив, що Павловський — один із 12 людей, яких правоохоронці перевіряють на причетність до замовлення нападу на Гандзюк. За словами генпрокурора, тепер завдяки активістам підозрювані отримали «необхідну їм інформацію». А отже, за версією Луценка, активісти своїми діями нашкодили слідству.
Зазначимо, що Паламарчук у коментарі Громадському спростував причетність до злочину, згодом повідомивши, що перебуває на лікарняному, а також, що звільнив Павловського з посади радника. Утім, вважає, що той не причетний до нападу на Гандзюк.
Прокурор-політик
На звинуваченні активістів Луценко не зупинився, пообіцявши сьогодні ж увечері написати заяву про звільнення з посади на ім’я президента. Але до виходу цієї статті заяву про відставку не оприлюднили.
Уже після його виступу Андрій Парубій провів так зване «рейтингове голосування» — «за» відставку генпрокурора проголосувало 38 депутатів (для ухвалення рішення потрібно щонайменше 226).
«Це був кворум довіри генпрокурору», — сказав після голосування голова фракції БПП Артур Герасимов. Показово, що Арсен Аваков, на звільненні якого теж наполягали активісти, навіть не виступив перед народними обранцями, хоча в Раду прийшов. Замість нього про результати розслідування організації нападу на Гандзюк звітував Сергій Князєв.
Сьогодні в парламенті Юрій Луценко вкотре повівся насамперед як політик, а не прокурор. Своєю заявою він створив гучний інформаційний привід. Його можлива відставка стала головною інормаційною подією дня, затьмаривши звіт Грицака й Князєва про результати розслідування вбивства Гандзюк і створення у Верховній Раді тимчасової слідчої комісії щодо розслідування цього злочину.
Таким чином Луценко «переключив» увагу суспільства зі злочину на власну персону. Решта керівників правоохоронних органів повинні бути вдячні Луценку, адже в Раді він фактично виступив «громовідводом» для критиків правоохоронців.
Луценко перехопив ініціативу в активістів, які вимагають результатів розслідування. Адже, за версією генпрокурора, активісти перешкоджають слідству. До того ж, тепер громадські діячі й опозиціонери не зможуть звинувачувати Луценка в тому, що він тримається за крісло.
Формально тепер доля генпрокурора в руках президента Петра Порошенка, адже згідно з Конституцією саме він вносить до Ради подання на звільнення очільника ГПУ. Однак «рейтингове голосування» засвідчило: якщо президент і внесе до парламенту відповідне подання, голоси на його підтримку навряд чи знайдуться. Навіть депутати, що критикують роботу генпрокурора від першого його дня на цій посаді, вважають, що він «не може побігти з корабля, який тоне, й повинен відповісти за свої вчинки».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 5 гучних справ генпрокурора Луценка
Якщо раптом Петро Порошенко вирішить, що Луценку таки час іти з посади, він також зможе використати це на свою користь. Іще перед призначенням у ГПУ він анонсував, що йде на цю посаду на півтора-два роки.
Луценко не приховує, що має намір продовжувати займатися політикою та брати участь у парламентських виборах, які відбудуться за рік. Тобто так чи йнак протягом року повинен піти з ГПУ. Тож сьогоднішню заяву можна розцінювати як «підготовку ґрунту» для виходу Луценка з Генпрокуратури.
Доки аналітики та експерти обговорюють майбутнє кар’єри Луценка, запитання хто замовив Катю Гандзюк залишається без відповіді. Краще, що може зробити генпрокурор, поки залишається на посаді — домогтися, щоб його підлеглі дали на це чітку відповідь під час відкритого судового процесу.