Рада почала розглядати закон про землю: як він змінився до другого читання?

Народні депутати 6 лютого почали розглядати в другому читанні проєкт закону про ринок землі. Сам документ до другого читання кардинально змінився, тому hromadske розповідає які норми залишилися, а які додалися.

Перелік тих, хто може купувати землю, залишився незмінним: держава, територіальні громади, громадяни України та юридичні особи, засновниками яких є тільки українці, держава чи територіальні громади. Іноземці зможуть купувати землю тільки після ухвалення відповідного рішення на всеукраїнському референдумі.

Паралельно з’явився список тих, хто навіть за умови голосування на референдумі про дозвіл на продаж землі іноземцям, не зможе придбати землю:

• юридичні особи, акціонерами чи кінцевими вигодонабувачами (бенефіціарами) яких є громадяни країни-агресора чи окупанта;
• особи, що належать чи належали до терористичних організацій;
• юридичні особи, акціонером чи кінцевим бенефіціаром яких є іноземна держава;
• юридичні особи, в яких неможливо встановити кінцевого вигодонабувача;
• юридичні особи, бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах;
• фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовано санкції, а також особи, пов’язані з ними;
• юридичні особи, які належать юридичним та фізичним особам, зареєстрованим в державах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ще один пункт — це заборона купувати іноземцям землю, яка розташована в 50-кілометровій прикордонній зоні.

Максимальна площа землі, яку може придбати одна фізична чи юридична особа — 10 000 гектарів.

Банки також можуть володіти землею. Але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит. У разі непогашення кредиту, банк отримує землю, яку зобов’язаний продати впродовж 2 років.

Купувати землю можна буде тільки у безготівковій формі і покупець повинен мати документи, які підтверджують походження коштів.

Це зроблено для того, аби, наприклад, умовний Іван Іванович, який ще вчора жив на одну пенсію, а сьогодні готовий платити сотні тисяч доларів за земельні ділянки, не зміг скуповувати землю для третіх осіб.

Із закону виключили першочергове право на придбання землі, яке раніше пропонували закріпити за орендарями. Навіть більше, нівелювалося саме «переважне право на придбання», бо автори дали можливість його передачі іншим особам.

На практиці це означає, що якщо один із акціонерів вирішить вийти зі складу фермерського господарства, то його партнери не обов’язково матимуть пріоритетне право цю землю купити.

Усі угоди, вчинені із землею, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, будуть вважатися недійсними. Виключення — передача землі у спадщину.

Вартість землі до 2030 року має бути не нижчою за її нормативно-грошову оцінку. Наприклад, в Черкаській області один гектар ріллі станом на 1 січня 2019 року мав би коштувати 33,6 тисячі гривень.

Рада почала розглядати законопроєкт про ринок землі 6 лютого. Документ вирішили розглянути за повною процедурою, тобто депутати розглядатимуть та голосуватимуть кожну з 4018 правок, поданих до законопроєкту. Раніше голова фракції «Слуга Народу» Давід Арахамія заявив, що 6 лютого 2020 року Рада почне розглядати законопроєкт про ринок землі у другому читанні та продовжить розгляд цього документа до 3-4 години ночі.

28 грудня профільний комітет Ради рекомендував парламенту ухвалити закон про ринок землі у другому читанні.

11 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що винесе питання про продаж сільськогосподарської землі іноземцям на всеукраїнський референдум після того, як парламент проголосує земельну реформу у першому читанні.

Нагадаємо, що відповідно до опитування КМІС, 59% українців не підтримують скасування мораторію на продаж землі. За запровадження ринку землі виступає 22% українців.

Крім цього, 64% опитаних негативно оцінили ухвалення Радою законопроєкту про ринок сільськогосподарської землі у першому читанні.

13 листопада парламент попередньо підтримав закон про ринок землі. Згідно з законопроєктом, ринок землі пропонують відкрити з 1 жовтня 2020 року. У проєкті встановили правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається купівля землі юрособами, бенефіціарними власниками яких є іноземці та особи без громадянства.

Земельна реформа передбачає фінансову підтримку дрібних фермерів, водночас вона також має сприяти розвитку середніх і великих фермерів, повідомив заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький.

Наявність заборони на продаж землі та відсутність ринку сільськогосподарських земель в Україні призводить до того, що економічне зростання недоотримує близько 1% від валового внутрішнього продукту щороку, зазначив головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Сергій Гурієв.

Зазначимо, що через заборону на продаж сільськогосподарської землі в Україні (дію мораторію на продаж) єдиним способом передати землю іншій зацікавленій особі за винагороду є її здача в оренду. Договори на оренду землі зазвичай є довгостроковими та укладаються в середньому на 8-10 років. При цьому, вартість оренди земельних паїв є заниженою, а ринок — неконкурентним, адже, як правило, на оренду паїв претендує лише один орендар, який і диктує ціну.