Родина Владислава Мангера може фінансувати підозрюваного у вбивстві Гандзюк — СБУ
Служба безпеки України підозрює найближчих родичів голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера у фінансуванні Олексія Левіна, відомого в кримінальному світі за прізвиськом «Москал—молодший» і який наразі переховується за кордоном. Левіна вважають одним із ключових організаторів вбивства радниці мера Херсона Катерини Гандзюк.
Як йдеться у матеріалах суду, СБУ веде розслідування проти голови Херсонської облради і помічника депутата облради Левіна (прізвиська «Москал-молодший» і «Кілер») за підозрою в організації нападу на Гандзюк.
Левін залишив Україну 19 серпня 2018 року і наразі переховується від слідства, у зв'язку з чим його оголошено в міжнародний розшук.
«Разом з тим, отримано інформацію про те, що для подальшого переховування ОСОБА_2 (Левін – ред.) за кордоном останньому на відповідні банківські рахунки здійснюються перерахування грошових коштів. […] Переховуючись від правоохоронних органів за межами України протягом тривалого часу, не маючи стабільних джерел доходу, ОСОБА_2 (Левін – ред.) отримує фінансову підтримку від його близьких родичів, родичів дружини, а також його спільників вчиненого нападу», — зазначається в матеріалах справи.
За словами генерального прокурора Юрія Луценка, які наводить видання «Новое Время», Левін є «важливим елементом підготовки та організації нападу на Катерину Гандзюк». Як підкреслив генпрокурор, за версією слідства, Левін — «ключова фігура в цьому злочині».
Нагадаємо, 6 листопада 2018 року Верховна Рада підтримала створення тимчасової слідчої комісії для розслідування нападу на заступницю міськголови Херсона Катерину Гандзюк та інших активістів.
Зазначимо, 5 листопада на погоджувальній раді парламенту активісти та правозахисники вимагали створення тимчасової слідчої комісії для розслідування вбивства радниці міськголови Херсона Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів.
Про створення тимчасової слідчої комісії почали говорити після того, як 4 листопада радниця міськголови Херсона Катерина Гандзюк померла у лікарні.
31 липня 2018-го херсонську активістку та радницю міського голови Катерину Гандзюк облили кислотою. Вона виконувала обов'язки керівника справами виконавчого комітету Херсонської міської ради. Жінка з опіками потрапила в реанімацію.
6 червня 2019-го Покровський райсуд Дніпропетровської області ухвалив вирок обвинуваченим у нападі на Катерину Гандзюк. Організатора нападу Сергія Торбіна засудили до 6,5 позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука — до 6 років в'язниці. Причетних до нападу Володимира Васяновича, В’ячеслава Вишневського засудили на 4 роки ув’язнення, а Віктора Горбунова на 3 роки.
Гандзюк критикувала обласне управління Нацполіції Херсонщини й інші органи влади. Восени 2017-го вона у дописі на Facebook звинуватила начальника Управління захисту економіки Нацполіції в області Артема Антощука у вимаганні від міської влади хабаря — 3% від сум усіх підрядів і тендерів. Відтак Антощук написав заяву «заднім числом», що йому нібито пропонували хабар. А згодом правоохоронці прийшли з обшуками на роботу до самої Гандзюк.
Напад на Гандзюк сколихнув українське суспільство. Українське представництво міжнародного антикорупційного руху Transparency International закликало правоохоронців до результативного розслідування атаки на Катерину Гандзюк.
Голова Херсонської облради Владислав Мангер є підозрюваним у замовленні нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Сам він заперечує причетність до цієї справи. 24 травня 2019-го Мангеру, якому змінили підозру із «замовлення вбивства» активістки Катерини Ганзюк на «замовлення нападу», заявив, що пройшов перевірку на поліграфі.