«Слуга» та рейтинг: як Зеленський став першим президентом України, який зберіг популярність за рік при владі
Володимир Зеленський став першим президентом в історії України, політичний рейтинг якого за рік при владі не зменшився, а, навпаки, зріс — у березні 2020-го за Зеленського були готові проголосувати 40,4% громадян.
Рік тому, 23 квітня 2019-го, Центральна виборча комісія офіційно оголосила Зеленського переможцем президентських виборів. У другому турі він переміг Петра Порошенка, отримавши 73,22% голосів. Але, вважають соціологи, рахувати треба по першому туру — у ньому Зеленський набрав 30,24% голосів.
«У другому турі — тільки два кандидати. Люди голосують, в першу чергу, проти того, який їм більше не подобається», — каже Олексій Антипович, директор соціологічної групи «Рейтинг».
hromadske розповідає, як Зеленському вдалося протягом року зберегти високий рейтинг так як він його використовує.
Секрет успіху
«Головна причина стабільності рейтингу — безальтернативність Зеленського в ролі нового політичного обличчя», — каже Антон Грушецький, заступник виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Дійсно, за рік у Зеленського не з'явилося нових конкурентів. Він і далі конкурує зі «старими політиками», яких торік обійшов на виборах, та зберігає відрив від них. Петро Порошенко з «Європейської солідарності», Юрій Бойко з «Опозиційної платформи “За життя”» та Юлія Тимошенко з «Батьківщини» мають утричі нижчі рейтинги — на рівні 8-12%.
Олексій Антипович стверджує: в разі падіння популярності Зеленського цим «старим політикам» не варто розраховувати на перетікання значної частини його рейтингу до них. Адже запит на нові обличчя в суспільстві зберігається.
«В такому випадку громадяни просто почнуть шукати когось нового і так само несистемного», — каже Антипович.
Президентські гірки
Попередні президенти України втрачали суттєву частину рейтингу вже протягом першого року при владі.
Петро Порошенко, який у 2014-му з результатом 53% переміг одразу в першому турі, у травні 2015-го міг розраховувати на підтримку 32% виборців. Віктор Янукович за перший рік втратив третину рейтингу, а Віктор Ющенко — майже половину. Леонід Кучма — єдиний з президентів, хто зміг переобратись. Хоча за рік до кінця першого терміну мав рейтинг усього 6%.
Апелюючи до досвіду попередників, експерти пророкували падіння рейтингу Зеленського практично одразу після оголошення результатів виборів. Однак за рік цього не трапилось.
Рейтинг Зеленського не обвалило ані призначення головою Офісу президента Андрія Богдана, який до того був адвокатом олігарха Ігоря Коломойського, ані скандали та чвари депутатів від «Слуги народу» в парламенті, ані відсутність обіцяних президентом «посадок» топ-корупціонерів та економічного зростання, ані історія з дзвінками та обіцянками Дональду Трампу.
Поки що невідомо, чи вплинув на ставлення виборців до Зеленського останній скандал за участі брата нового очільника Офісу президента Андрія Єрмака — соціологи ще не оприлюднили результати квітневих замірів.
Інструмент впливу
Під час передвиборчої кампанії Зеленський заявив, що йде лише на один термін. Тож на відміну від попередників, кожен з яких намагався згодом переобратись на посаду, мав би не зважати на коливання політичних рейтингів. Але він це робить.
Політичний рейтинг для Зеленського — чи не головний інструмент впливу на чиновників та депутатів, аби змусити їх приймати необхідні президенту рішення. Олексій Гончарук, за законом, був захищений від звільнення протягом року з моменту схвалення Кабміном програми його діяльності. Тим не менш, Гончарук написав заяву на звільнення після того, як зустрівся і поговорив з президентом.
На той момент уряд стрімко втрачав популярність. За пів року його роботи рівень довіри українців до Кабміну впав удвічі (з 57% до 28%). Непопулярними виявились ринкові реформи, які намагалися впровадити Гончарук та його міністри — в першу чергу, відкриття ринку землі. Соціологічні опитування свідчили, що такий крок не підтримували понад 50% громадян.
4 березня, звертаючись до депутатів, аби ті звільнили Гончарука, Зеленський почав з того, що влада має чути громадян, яким виявилося замало «нових облич». Парламент звільнив Гончарука та розтягнув у часі відкриття ринку землі до 2024 року (спочатку планувалось, що ринок запрацює вже у 2020-му).
Результат: у березні президентський рейтинг за місяць зріс на 2%. Втім соціологи пояснюють це, в першу чергу, запровадженням карантину.
«У час пандемії усі погляди звернені на хворобу, є страх захворіти, страх за близьких, і всі економічні й політичні негаразди, всі скандали у владі відійшли на другий план. Водночас держава — єдина інституція, яка може протидіяти епідемії, тож довіра до влади в таких умовах зростає», — каже Олексій Антипович.
Одразу після парламентських виборів аналогічну покірність волі президента демонстрували й депутати від його партії «Слуга народу», які складають у парламенті монобільшість з 253 народних обранців. Вони приймали необхідні президенту закони у «турборежимі». До того ж, Зеленський на нарадах давав завдання голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, які закони та до якої дати мають ухвалити.
Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Слабке місце
За рік рейтинг Зеленського не погіршився, але погіршилась політична ситуація.
Аби домогтись від депутатів відкриття ринку землі та ухвалення законопроєкту про вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності (так званий «антиколомойський закон», який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам, зокрема й ПриватБанку, акціонером якого до 2016 року був Ігор Коломойський), Володимир Зеленський 30 березня прийшов до парламенту і просив проголосувати за ці рішення не тільки свою фракцію, але й опозицію. Для більшої переконливості президент під час виступу зняв маску, носіння якої в умовах карантину уряд зробив обов'язковим.
Результати тих голосувань зафіксували: після року при владі президент вже не може розраховувати на безапеляційну підтримку парламентом усіх його ініціатив. Відкрити ринок землі вдалось за допомогою голосів двох опозиційних фракцій — «Європейської солідарності» та «Голосу», а також депутатської групи «Довіра». Адже за це рішення проголосували тільки 206 «слуг народу» при необхідних 226 голосах.
«Антиколомойський закон» навіть у першому читанні підтримало ще менше «слуг народу» — 198.
Фінальне голосування за цей закон має стати моментом істини у стосунках президента з Верховною Радою, Ігорем Коломойським та Міжнародним валютним фондом.
Поразка у змаганні за голоси депутатів матиме наслідки не тільки для економіки України, але й безпосередньо для самого Зеленського. Гроші майбутнього кредиту МВФ вже зафіксовані в дохідній частині державного бюджету-2020. Тож у разі провалу голосування дірка в бюджеті збільшиться на 250 мільярдів гривень. Міністр фінансів Сергій Марченко, втім, запевняє, що навіть у такому випадку Україні вдасться уникнути дефолту, однак «буде дуже складно».
Соціологи переконані, що саме економічні негаразди — головна причина, яка потенційно може обвалити рейтинг президента.
«Люди можуть відсторонитись від корупційних скандалів і навіть від війни на Донбасі, а від дірки у власних кишенях — ні», — каже Олексій Антипович.
Саме поліпшення економічної ситуації в країні — головне очікування електорального ядра Зеленського, яке Антипович описує так: незаможні люди до 40 років, які мешкають у центральних та південних регіонах країни.
З поліпшенням економічної ситуації можуть бути складнощі — відповідно до прогнозу, складеного на основі опитаних урядом економічних експертів, за підсумками 2020 року валовий внутрішній продукт України може впасти на 4,2%, інфляція зрости до 7%, а безробіття — до 9,4%.
Головна обіцянка
Високий рейтинг потрібен Володимиру Зеленському і для виконання головної передвиборчої обіцянки — завершення війни на Донбасі.
Під час перемовин з попередником Зеленського, Петром Порошенком, президент Росії Володимир Путін узяв за правило апелювати до його низького рейтингу (з 2017 року рейтинг Порошенка не піднімався вище 22%) як до аргументу на користь того, що позиція Порошенка по Донбасу не знаходить підтримки у громадян України.
8 березня в інтерв’ю The Guardian Зеленський оголосив свої пропозиції: місцеві вибори мають відбутися у жовтні 2020-го і пройти по всій території України, включно з Донбасом; до того часу з Донбасу мають бути виведені всі війська.
У тому ж інтерв'ю Зеленський встановив дедлайн для виконання цих пропозицій: один рік з моменту першої і поки що єдиної своєї зустрічі з Путіним у «нормандському форматі» (7 грудня 2019-го).
«Як ні — потрібно змінювати формат, стратегію й повертатися до розмови, коли настане час», — підсумував Зеленський.
У фільмі «Рік президента Зеленського», який 23 квітня транслювався в ефірі каналу «Україна», Зеленський заявив: «Я впевнений в тому, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну».
Два президенти мали зустрітись вдруге орієнтовно у квітні цього року. Однак, ще до оголошення пандемії коронавірусу проведення зустрічі було під питанням.
Поки що Путін не пристав на заочну пропозицію президента України, та наполягає, в першу чергу, на виконанні Мінських домовленостей у вигідній йому послідовності: спочатку внесення змін до Конституції України щодо особливого статусу Донбасу, потім вибори і тільки після цього — передача Україні контролю над кордоном. Присутність на Донбасі російських військ Путін заперечує.
