У театр та на вечірки у капцях: як змінилося культурне життя та індустрія за час карантину
Скасовані фестивалі та перенесені прем'єри, засилля онлайн—подій і труднощі віддаленої роботи — як карантин і пандемія змінили культуру та креативні індустрії?
***
Креативні індустрії переживають зменшення кількості замовлень, а найстабільніше тримається ринок цифрових продуктів. Допомога може прийти й від держави — нещодавно Рада ухвалила закон про підтримку культури та креативних індустрій. Та, на думку самих працівників, головний чинник — підготовка компаній і їхніх співробітників до віддаленої роботи: якщо ж такий режим був можливим ще до пандемії, перехід часто відбувається безболісно.
Гліб Кошуков, продуктовий дизайнер компанії Forza FC так відгукується про нові виклики: «Раніше було легше контактувати, питання з інтерв’ю та опитуваннями закривали в декілька разів швидше. Для нас карантин не закінчився, бо наш СЕО досі не може перетнути кордон. І зрозуміло досить чітко — так, як до карантину, вже точно не буде». Деякі компанії використали вимушену паузу для роботи над сторонніми ініціативами. Співвласник та виконавчий директор дизайнерської агенції Hexagon Дмитро Бойчукрозповідає: «Вдалося запустити важливий для міста проєкт Replace, а також фотопроєкт «Час закритих дверей», у якому власники бізнесів розповідають про те, як вони пережили карантин». Але загалом ситуація залежить від галузі.
Кінематограф: розвиток онлайн-дистрибуції та скорочення проміжку між виходом у кінотеатрах та цифрових майданчиках
Від початку карантину стрімко зросло навантаження на сервери потокового відео та стрімінгових сервісів. На самоізоляції люди дедалі більше дивилися серіали та фільми — зокрема, українські. Платформа Takflix, яка запрацювала незадовго до спалаху коронавірусу, нині пропонує до перегляду повний і короткий метр від вітчизняних режисерів, а також ретроспективу фільмів Одеського кінофестивалю, який перенесли з липня на осінь та вирішили провести в онлайн-форматі. Раніше таким чином уже відбувся київський фестиваль Docudays UA.
В онлайн переходять і прокатники: «Артхаус Трафік» провів так Фестиваль європейського кіно та «Чілдрен Кінофест», а 19 червня розпочинає «Тиждень швейцарського кіно» — усі фільми глядачі можуть переглянути онлайн. Також в онлайн у віртуальний простір перейде і мережа кіноклубів, яка до цього існувала офлайн. «Розраховуємо, що ситуація повернеться на докризовий рівень у кращому випадку через рік. Варто готуватися до розвитку онлайн-дистрибуції та скорочення проміжку між виходом стрічок у кінотеатрах та прем’єрами на цифрових майданчиках — раніше цей період становив декілька місяців, а іноді й рік», — розповів генеральний директор компанії Денис Іванов.
Поки ж показувати кіно офлайн можуть лише автокінотеатри — у часи пандемії цей формат може виявитися доволі популярним, але нині не зрозуміло, чи приживеться в Україні цей формат після повернення звичних кінотеатрів — їх не відкриють щонайменше до 2 липня, а працюватимуть вони з обмеженнями: глядачі муситимуть сидіти на відстані півтора метра один від одного; між показами мають бути півгодинні паузи; квитки продаватимуть безконтактно; посилять санітарні заходи. Навіть великі мережі на час карантину змушені були продавати «підвішені квитки» — придбати їх можна вже зараз, а фільм і час перегляду обрати вже після повернення сеансів.
Цим досвідом задоволені не всі. «Ми зробили декілька стрімів із режисерками, це було цікаво і глядачі були доволі активними, — та це не можна порівняти із форматом живого Late Night Talk, який ми проводимо офлайн. Онлайн-подій стало дуже багато, а наша особливість — домашність і персональність», — розповідає Ілля Гладштейн, співзасновник «КІНО42».
Фестивалі: онлайн-вечірки за правило
Від початку карантину скасували або перенесли всі концерти та музичні фестивалі. PR-директорка клубу й артцентру CloserАліса Малленрозповіла, що на початку карантину працівників відправили у відпустку, а після послаблення сконцентрувалися на денних подіях ресторану Savage Food — а вже на початку липня має відбутися фестиваль Strichka. Ще від 10 червня масові заходи дозволили у регіонах зі спадною динамікою кількості заражень коронавірусом. Поки не зрозуміло, коли серед них опиниться Київ, але правила Мінохорони здоров’я передбачають суворі обмеження: зокрема, місця мають бути лише сидячими, а між людьми повинна зберігатися дистанція. Виходом стають онлайн-вечірки — hromadske також провело свою серію «Закрита сцена».
Навіть коли карантин буде скасовано, зменшиться кількість гастролей. А це дасть шанс українським виконавцям. «Усі почнуть релізами кидатись, бо ж матеріалу накопичилось багато. Буде більше локальної сцени, бо з-за кордону не зразу артистів повезуть», — переконана виконавиця Марія Туча.
Відеоігри: шанси на стрибок
Українська ігрова індустрія переживає карантин чи не найкраще — вона найглибше вплетена у світову галузь, яка навіть переживає ріст. Люди стали більше грати — навіть тематично деякі відеоігри наче створені для ескапізму під час пандемії. Звісно, були скасовані чи перенесені конференції та презентації, але загалом індустрія відеоігор і раніше була орієнтована на онлайн, а компанії — готові до віддаленої роботи. Серед них і співзасновники ігрового PR-агентства GTP Media Іван Тітов та Ігор Поспішний: «Інді-ігри продовжують виходити, а ми продовжуємо займатися їхнім піаром. Наш конкурс для розробників Indie Cup відбувається повністю онлайн ще з 2016-го, тому це для нас звичний формат. А працювали ми й так з дому — тому немає на що жалітися, на щастя».
«Мені вимушена ізоляція допомогла ствердити бажання остаточно перевестися з офісу на віддалену роботу. Для ігрового письменника це зручно — потрібне усамітнення, простір і можливість не картатися серцем поруч зі співробітниками через прокрастинацію, оскільки це насправді важлива частина такої роботи», — вважає письменник для мобільних ігор у Playrix Діма Казаков.
Щоправда, довгостроковий вплив пандемії на галузь поки спрогнозувати важко — адже вона залежить від купівельної спроможності великої кількості людей, а глобальна економічна криза може призвести й до зменшення бюджетів — і, відповідно, до звільнень, падіння рівня зарплатні та відтоку професіоналів із галузі.
Література: зупинка промоцій
Сильного удару зазнав і книжковий ринок — продажі книг упали в декілька разів, скасовані презентації та книжкові форуми, відкладено друк і вихід деяких книжок. Один з найбільших літературних заходів України, «Книжковий Арсенал» довелося перенести на 2021 рік. Єдиною програмою онлайн стала «Література на експорт» — серія переговорів про українську літературу з закордонними видавцями та перекладачами. Кураторка програм фестивалю Оксана Хмельовська також працювала над освітньою частиною: «Для українськихвидавців і літагентів організували програму, під час якої досвідчені міжнародні експерти розповідали, як продавати права на книжки онлайн, хто такий літературний агент сьогодні та як працювати з партнерами після підписання угоди».
Для письменників багато чого залежить від того, на якому етапі роботи вони перебувають: автори щойно надрукованих книжок стали заручниками ситуації — у них скасовані презентації та промо-події. Зупинилися переклади. Наприклад, як написала у своєму фейсбуці письменниця Катерина Бабкіна, що за час карантину три заплановані переклади її книг були відтерміновані. А от у тих, хто ще працює з матеріалом, майже нічого не змінилося. Наприклад, письменниця Тамара Горіха Зерня розповіла, що використовує карантин для роботи над новою книгою та перекладами.
Перфомативне мистецтво: тримаймося на відстані
Суто формально від карантину найбільше мали б постраждати театри — адже вони залежать від наявності живого глядача. Однак, навіть тут на допомогу прийшла можливість перенести їх в онлайн — наприклад, PostPlayТеатр презентував альманах молодих режисерів. «Ми заснували дослідницьку платформу для текстів про сучасне мистецтво «Крапка з комою», яка продовжить роботу і після локдауну, та провели серію інтерв'ю зі знаковими фігурами театру дев'яностих — «Театр у буремні часи», який також стане частиною великого онлайн-проєкту», — розповів директор з комунікацій Віктор Янкаускас.
Утім, деякі перформативні форми передбачають взаємодію з глядачем, а отже не можуть просто бути перенесені в онлайн. На таких позиціях стоїть мисткиня Лєна Сіятовська, яка знайшла можливість збереження карантинних обмежень без переходу в онлайн: «Цей формат передбачає контакт із людьми чи хоча б відсутність страху фізичної взаємодії, тому мені подобається, що місцем проведення проєкту «Об'єкт бажання» стала вітрина — це уможливило безпечну близькість».