Україна в Давосі: з чим поїхали та з чим повернулися
Цьогорічний економічний форум у Давосі став першим від часу обрання Володимира Зеленського президентом України. Попри тематику цьогорічного форуму, пов’язану зі зміною клімату, і Зеленський, і прем'єр Олексій Гончарук поїхали туди, аби привабити інвесторів.
Чим саме вони хотіли зацікавити іноземні компанії та яких результатів досягли — розбиралося hromadske.
З ЧИМ ПОЇХАЛИ
Приватизація та податкові «канікули»
На 2020 рік уряд запланував продати близько пів тисячі державних підприємств. Малі держкомпанії продаватимуть через систему Prozorro.Продажі. Великі, які коштують понад 250 мільйонів гривень, готуватимуть до продажу спеціальні компанії — інвестиційні радники, а продаватимуть на відкритому конкурсі.
«Перші 2 роки всім інвесторам, які підуть у приватизацію на 10 мільйонів доларів плюс, ми даємо податкові "канікули”: ви не будете сплачувати податок на прибуток протягом 5 років», — повідомив президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на економічному форумі 22 січня.
У разі, якщо інвестор купить державне підприємство за більш ніж 10 мільйонів доларів (240 мільйонів гривень, тобто майже верхня межа малої приватизації), його звільнять від податку на прибуток на 5 років. Для інвестора це економія 18% прибутку на рік.
Інвестиційна «няня»
З великими інвесторами, які вкладуть в економіку України понад 100 мільйонів гривень, держава укладатиме додатковий договір.
«Ми підготували програму, яка називається Investment nanny. Кожному інвестору, який приведе в Україну понад 100 мільйонів доларів, ми забезпечимо окремий контракт з державою. Саме держава буде вас захищати. У вас буде менеджер, який розмовляє 5 мовами, і 24/7 цей менеджер буде з вами працювати», — повідомив Зеленський.
Першою такою «нянею» вже погодився стати міністр інфраструктури України Владислав Криклій.
«Я готовий бути вашою персональною “нянею”, якщо ви будете інвестувати в інфраструктуру», — повідомив Криклій, закликаючи учасників Давоського форуму вкладати кошти в українські порти, дороги, аеропорти та вокзали.
За задумом, інвестиційна «няня» має супроводжувати інвестора в Україні та допомагати у бізнесі, зокрема при спілкуванні з правоохоронцями та держслужбовцями, у випадках рейдерства тощо.
Міжнародний арбітраж
Схоже, в уряді визнають, що в Україні далеко не досконала судова система, і справедливого рішення можна досягти лише в міжнародних арбітражних судах. Однак витрати на такі арбітражі можуть дозволити собі лише великі компанії.
Тому прем’єр-міністр України Олексій Гончарук хоче створити окремий міжнародний арбітражний суд. Який розглядатиме інвестиційні спори на менш ніж 10 мільйонів доларів. Це дозволить залучати інвесторів вже зараз, поки судова система в Україні залишається нереформованою.
З ЧИМ ПОВЕРНУЛИСЯ
Переговори з інвесторами
У Давосі український президент та урядовці зустрілися з одним із найбільших інвесторів в економіку України — Європейським банком реконструкції та розвитку. У 2019 році ЄБРР вклав більше 1 мільярда євро у різноманітні проєкти в Україні.
За підсумками зустрічі, президент ЄБРР Сума Чакрабарті назвав Україну одним з топ-3 пріоритетів для інвестицій у європейському регіоні.
Також Зеленський зустрічався з представниками американської компанії Cargill Inc. (займається інвестиціями у сільське господарство та інфраструктуру) та азербайджанської Socar (енергетична компанія, яка в Україні займається продажем пального).
Ми працюємо щодня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте у нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.
Переговори з МВФ
Та найбільш знаковими були переговори президента та урядовців із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Кристаліною Георгієвою. Це була перша зустріч з очільницею МВФ після зміни влади в Україні та керівництва МВФ.
Прем’єр-міністр Олексій Гончарк назвав переговори з МВФ «крутими» та зазначив, що нова програма фонду має запрацювати «у найближчі місяці».
Водночас в МВФ були більш стриманими в оцінках.
«Ми провели дуже плідні переговори з президентом Зеленським щодо прогресу у судовій реформі, у сфері верховенства права, а також обговорили необхідність виконати попередні вимоги МВФ для того, аби ми могли направити програму на погодження радою директорів», — повідомила очільниця МВФ.
Переговори про нову програму з МВФ тривають з кінця літа 2019 року. Для продовження співпраці з Україною фонд висунув низку попередніх вимог, серед яких ухвалення закону про ринок сільськогосподарської землі (наразі він готується до другого читання, а розгляд може відбутися у лютому 2020 року) та ухвалення закону, який зробить неможливим повернення ПриватБанку колишнім власникам (цей законопроєкт вже зареєстрували в Раді, однак депутати досі не почали його розгляд).
Deutsche Bahn
Під час візиту до Давоса уряд підписав меморандум із найбільшим залізничним оператором Німеччини — компанією Deutsche Bahn. Деталей наразі не повідомляють, однак прем’єр-міністр Олексій Гончарук вже встиг заявити, що в управління Deutsche Bahn передадуть Укрзалізницю.
«Так, ми хочемо передати німцям в управління на 10 років залізну дорогу. Ми пов'язуємо з цим дуже важливим рішенням не лише долю цієї інфраструктурної одиниці. Це екосистемне рішення, яке має показати, що Україна безпрецедентно відкрита до інвестицій та нових стандартів», — заявив Гончарук.
Але у Deutsche Bahn інформацію про передачу їм в управління Укрзалізниці не підтверджують. Зокрема, у компанії повідомили, що підписали домовленості з українським урядом лише про надання консультаційних послуг. Цю ж тезу підтвердив і голова Міністерства інфраструктури Владислав Криклій, який, однак, не виключив, що роль Deutsche Bahn з часом може змінитися.
«Зрозуміло, що у Deutsche Bahn колосальний досвід, нам хочеться залучити якомога більше такого досвіду. Поки вони (менеджери Deutsche Bahn, які співпрацюватимуть з Укрзалізницею — ред.) умовно радники, а надалі будемо дивитися», — повідомив Криклій.