Зустрінемось 1 липня: нові сюжети навколо справ Порошенка

***

18 червня Петро Порошенко приїхав до суду. За два дні до цього у віці 84 років помер Олексій Порошенко — батько експрезидента. Цими днями його мають поховати. Ці дві події, які збіглися в часі, в команді Петра Порошенка уже пов’язали між собою.

«Вчора під час перегляду допиту сина в апеляційному суді батьку Порошенка стало погано та він втратив свідомість, сьогодні вночі він пішов з життя. Слуга кремля Зеленський доклав руку до цього засідання», — написав член «Європейської солідарності», ветеран Олександр Погребинський.

«Репресії вже не пройшли безслідно для родини Петра Порошенка. Сьогодні пішов з життя його батько, Олексій. Не витримав. Інсульт, — заявив народний депутат від «ЄС» Володимир Ар'єв. — За канонами, похорон має бути у четвер. Цього ж дня буде судилище над Порошенком».

Кримінально-процесуальний кодекс дозволяє переносити судове засідання з причини смерті чи похорону близького родича. Для цього треба надати суду відповідні документи. Але такого клопотання з боку адвокатів Порошенка не було. Натомість, перенесли саме похорон — Ірина Геращенко, співголова парламентської фракції від «ЄС», уточнила hromadske, що він відбудеться 20 червня.

«Незважаючи на те, що це переслідування, вочевидь, має політичний характер, незважаючи на те, що, як ви знаєте, сьогодні вночі помер батько Петра Олексійовича, він буде присутній у четвер. Засідання відбудеться. І це дуже-дуже принципове питання», — на брифінгу 16 червня сказав Ілля Новіков, адвокат Петра Порошенка.

Обурилися збігові у часі суду та похорону навіть давні опоненти Порошенка.

«Як би ми політично не ставилися до Порошенка, завжди треба бути людиною. Викликати на обрання запобіжного заходу, коли рідні прощаються одне з одним — це не по-людськи. Ви могли за шість днів до того вручати йому запобіжний захід, ви цього не зробили. Ви могли відкласти цей захід, ви могли обирати його після того, як тіло поховають. Ні! Ви саме в ці дні тягнете його в суд!», — говорить Олена Лукаш, міністерка юстиції часів президента Віктора Януковича.

В Офісі генпрокурора, вочевидь, зрозуміли, до якого емоційного ефекту призведе проведення судового засідання в цей день. То ж вранці з’явилася новина, що Ірина Венедіктова звернулась до Печерського суду про перенесення засідання. У пресслужбі Офісу уточнили, що вона це зробила ще 16 червня.

Суть справи

10 червня Петро Порошенко разом з адвокатом Іллею Новіковим прийшов на допит до Державного бюро розслідувань, де йому зачитали підозру. За інформацією сайту Офісу Генерального прокурора, йдеться про те, що «у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу (Петро Порошенко — ред.) схилив військову службову особу — Голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчинених в умовах особливого періоду».

Йдеться про призначення заступника керівника Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергія Семочка — військового, який до цього працював головою економічної контррозвідки СБУ, а після обіймав посаду у київському управлінні СБУ.

У серпні 2018 року на той момент президент Петро Порошенко звільнив Семочка із СБУ та призначив заступником начальника СЗР. У жовтні того ж року вийшло розслідування програми «Наші гроші» про нього. Йшлося про те, що у заступника начальника Служби зовнішньої розвідки є будинок вартістю вісім мільйонів доларів, що не збігається із сумою його доходів, а його родичі мають російські паспорти. Після цього Національне антикорупційне бюро порушило кримінальну справу проти Семочка за ч. 2 ст. 368 — «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». Кримінальну справу порушили і в СБУ за статтею «держзрада». Згодом СБУ підтвердило російське громадянство родичів Семочка, а за рік після відкритої кримінальної справи його звільнили.

У коментарі hromadske колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка сказав, що Семочка призначили із порушенням процедури — його кандидатуру мав внести тодішній голова СЗР Єгор Божок. «Але це все одно не тягне на кримінальну відповідальність, та й Петро Порошенко не зобов'язаний перевіряти всі процедурні тонкощі», — говорить Рябошапка.

Політична недоцільність 

Ірина Венедіктова назвала справу щодо Петра Порошенка не політичною. Але справа, яку обрали для арешту Порошенка в ДБР та Генпрокуратурі, дивує навіть опозиційно налаштованих до нього людей. Хоча за «видання злочинного наказу» Порошенку загрожує позбавлення волі на 7-10 років.

«Для Порошенка чомусь обрали найбільш безперспективну, нелогічну, важко доказову і незрозумілого ступеню суспільної небезпеки кримінальну справу. Я не вірю, що суд візьме за цією справою його під варту і що навіть заставу призначить, бо є все-таки закони, на які треба спиратися», — заявив Андрій Портнов, заступник глави Адміністрації часів президента Віктора Януковича.

За його словами, ця справа лише дозволяє усім, зокрема лідерам інших держав, говорити про політичні репресії. Особливо, якщо врахувати, що основному фігуранту — колишньому голові Служби зовнішньої розвідки Єгору Божку, який і призначив своїм заступником Сергія Семочка, запобіжного заходу не обрали. На додаток він попри підозру досі працює заступником міністра зовнішніх справ. На цю посаду він прийшов уже за президента Володимира Зеленського.

Ірина Венедіктова каже, що більшість заяв до Державного бюро розслідувань проти Петра Порошенка подав саме Андрій Портнов. Якщо станом на серпень 2019 року їх було дванадцять, і Порошенко в них фігурував як свідок, то станом на зараз справ уже удвічі більше. І у них уже заплутались навіть ті, хто уважно слідкує за процесом спроб притягнення Порошенка до кримінальної відповідальності.

Так, коли Порошенко прийшов на допит в ДБР 10 червня, спостерігачі за процесом думали, що йдеться про справу 43 картин, а саме «незаконного» ввезення їх в обхід митного контролю. Саме у цій справі його викликали 26 травня, але замість того Порошенко перевіз картини зі свого будинку в музей Гончара. І влаштував там презентацію для медіа, що закінчилось силовим заходом у виставковий зал співробітників ДБР та вилученням декларацій на картини.

Також 20 травня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова зареєструвала кримінальне провадження щодо Порошенка через оприлюднені записи начебто його розмови з ексвіцепрезидентом США Джо Байденом. Зі слів адвокатів, справа порушена за статтями про державну зраду та зловживання владою.

Є в цьому довгому списку справ проти Порошенка навіть справи за хуліганство. За словами адвоката Іллі Новікова, якийсь невідомий поскаржився, що ще в лютому 2019 року Петро Порошенко нібито хуліганив під час робочих поїздок до Запоріжжя та Червонограда. Деталі наразі невідомі.

 «Це показує загальну тенденцію, що прокуратура готова порушувати справу за абсолютно будь-яким епізодом, сподіваючись, що десь щось у них вийде», — прокоментував DW Ілля Новіков. Йому наразі відомо про 27 кримінальних проваджень, де фігурує Порошенко, але є ще «низка невідомих».

На пресконференції за річними підсумками президентства Володимир Зеленський пообіцяв, що вироки його попереднику ще попереду. Проте, принаймні зараз сидіти Порошенко не буде. Суд відклав розгляд питання про обрання запобіжного заходу Порошенку на 1 липня.