Справа катування майданівців: засідання щодо обвинуваченого Крисіна перенесли через неявку потерпілого

У Дарницькому райсуді Києва відбулось чергове засідання у справі викрадення та катування майданівців, обвинуваченим у якій є Юрій Крисін. Через неявку потерпілого Владислава Іваненка та його захисника суд оголосив перерву.

Про це повідомляє кореспондентка Громадського.

Водночас захисники Юрія Крисіна Євген Солодко та Ігор Василенко зазначити, що готують заяви про відвід прокурорам Олексію Донському та Юлії Малашич та заяву про порушення у діях слідчого.

Запобіжний захід тримання під вартою Юрія Крисіна спливає 13 вересня, втім прокуратура не подала заяву про продовження, а отже обвинувачений відправиться до тюрми.

Нагадаємо, у липні суд задовольнив відвід головуючої судді Леонтюк, справу почали слухати спочатку.

Крисін та його захисники неодноразово намагалися змінити суддю, підслідність справи, намагалися укласти угоду з прокуратурою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почати спочатку: як суд «обнулив» справу тітушок Крисіна й Чемеса

У справі про викрадення майданівців 16 липня Юрієві Крисіну продовжили термін тримання під вартою до 13 вересня включно. Тим самим суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення.

Крисін фігурує у справі про викрадення та катування майданівців у січні-лютому 2014 року. Ще один фігурант справи про викрадення та катування майданівців Сергій Чемес провину визнав і активно співпрацює зі слідством. Крисін заперечує свою провину.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Тітушки» Майдану: що відомо про справу викрадення та катування людей взимку 2014-го

Що інкримінують Юрієві Крисіну та Сергієві Чемесу:

• стаття 27 (підбурювання та пособництво у вчиненні злочину)
• стаття 146 (незаконне позбавлення волі, викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, або із застосуванням зброї);
• стаття 127 (катування з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їхній волі, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості;
• стаття 296 (хуліганство, вчинене групою осіб);
• стаття 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів, демонстрацій).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Викрадення майданівців, вибухівка на Прорізній і вбивство Веремія: нові деталі у справі організаторів «тітушок»

У разі доведення вини, їм загрожує до 10 років ув'язнення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Шкаф»: Як фігурант справи «тітушок» уникнув СІЗО

Також Крисіна три роки судили за вбивство журналіста В’ячеслава Веремія у 2014 році. У грудні 2017-го Шевченківський суд Києва дав йому 4 роки умовно. Але 13 червня Апеляційний суд скасував це рішення, змінивши вирок на 5 років тюрми. У справі про викрадення майданівців, 16 липня Юрієві Крисіну продовжили термін тримання під вартою до 13 вересня включно. Тим самим суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Веремія: три роки розгляду та п'ять років тюрми для Крисіна