ENRU

Почати спочатку: як суд «обнулив» справу тітушок Крисіна й Чемеса

Df060e3929d22b570
Юрій Крисін, якого звинувачують у протидії активістам Євромайдану, викраденні та катуванні людей, під час засідання Дарницького районного суду, 26 березня 2018 року Фото: Сергій Дунда/Громадське
Суддя Любов Леонтюк слухала справу двох «тітушок» — Сергія Чемеса та Юрія Крисіна — півроку. Саме вона навесні дозволила арештувати останнього. Крисін та його захисники неодноразово намагалися змінити суддю, підслідність справи, намагалися укласти угоду з прокуратурою. Урешті їм це вдалося.

26 липня Дарницький суд задовольнив заяву про відвід судді Любові Леонтюк. Оскаржувати рішення не можна.

Що це значить?

Відвід головуючої судді повертає піврічний судовий процес назад до підготовчого засідання: 6 місяців слухання та початок зачитування обвинувального акту фактично змарновані. Тепер система автоматично обере нового суддю, який почне розглядати справу спочатку.  

Що переконало суд?

Основа причина відводу судді Леонтюк, на думку захисту, — це те, що її чоловік є одним із фігурантів кримінальної справи, яку розслідує прокуратура. Відтак вона може бути керованою прокуратурою.

Серед інших причин — нібито неправомірне рішення судді Леонтюк від 2012 року, яким вона звільнила з-під варти одного з фігурантів справи, за якою проходить її чоловік. А також неправомірність арешту Крисіна в березні цього року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Тітушки» Майдану: що відомо про справу викрадення та катування людей взимку 2014-го

Коментувати рішення суду адвокат Крисіна Євген Солодко відмовився. А його колега Ігор Василенко назвав рішення обґрунтованим:

«Суддя винесла законне та обгрунтоване рішення — задовольнила заяву Солодка про відвід судді Леонтюк. Вона ґрунтувалась на тому, що є певні обставини, в яких суддя не може бути неупередженою при розгляді цього провадження».

На думку прокуратури, позиція захисту не відповідає закону, адже по-перше, чоловік судді ще не визнаний винним, по-друге діяльність родичів судді не стосується її об’єктивності.

«Виходить так, що якщо суддя в процесі принципова і рівновіддалена від сторін та на неї неможливо тиснуть то є механізми її усунути. Ми бачили заяву. Вона не заснована на законі, вона фактично пуста», — каже прокурор Олексій Донський.

За словами прокурора, всі відводи мають заявлятися до початку судового розгляду. Лише в разі, якщо нові обставини з’явилися вже після початку розгляду — одна зі сторін може попросити відводу судді, але вона має довести, що обставини справді нові. Але факти із заяви адвоката Солодка вже неодноразово розглядалися — запевняє Донський.

Суддя Дарницького райсуду Києва Ольга Просалова задовольнила заяву захисника Юрія Крисіна Євгена Солодко про відвід головуючої судді Любов Леонтюк (на фото — Леонтюк під час засідання 31 травня 2018 року). Відтепер розгляд справи почнуть слухати із самого початку Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Затягування процесу та спроба домовитись із прокуратурою

Після того, як суддя Любов Леонтюк 29 березня винесла ухвалу про арешт Юрія Крисіна, захист та сам обвинувачений почали активно затягувати процес та унеможливлювати зачитування обвинувального акту.

Спочатку захисники по черзі, або ж всі разом не приходили на засідання. Потім Юрій Крисін відмовлявся виходити з камери, або ж просив перерву через начебто погане самопочуттям, а потім просто не звертався до лікаря.

Адвокати намагалися домовитися з прокуратурою — переконували відмовитися від найтяжчої статті, яку інкримінують Крисіну — 127 (пособництво у катуванні), а також просили про зміну підслідності.

Любов Леонтюк у вересні 2018 має піти у відставку у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Адвокати відверто заявляли представникам ЗМІ, що вони не зацікавлені у тому, щоб вирок виніс саме такий склад суду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Справа Веремія: три роки розгляду та п'ять років тюрми для Крисіна

4-ри спроби відвести суддю

Перший відвід головуючій судді було оголошено 4 червня адвокаткою Тетяною Гнатюк. Тоді вона зазначила, що суддя неналежно повідомляла захисників про час та місце судових засідань, тому вони не з’являлись обґрунтовано. Втім, тоді відвід не задовольнили, зазначивши, що всіх захисників належно повідомили і під підпис ознайомили з розкладом засідань.

Другий відвід судді оголосив адвокат Ігор Василенко. Він зазначив, що ухвала суду про арешт їхнього підзахисного була необґрунтованою, таким же, на його думку, було й продовження арешту Юрію Крисіну 29 травня за відсутності приватних адвокатів. Заяву знову не задовольнили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Шкаф»: 7 фактів про фігуранта справи «тітушок» Юрія Крисіна

Третю заяву подав сам Крисін, зазначивши, що на попередньому засіданні без його участі суд задовольнив клопотання прокуратури про залучення державного адвоката на час зачитування обвинувального акту, чим порушив права обвинуваченого. Його заяву суд теж не задовольнив. Того ж дня Ігор Василенко повідомив, що йому стало відомо про те, що чоловік головуючої судді є фігурантом кримінальної справи, а отже суддя може бути керована прокуратурою і не об’єктивною у своїх рішеннях.

Четверту заяву подав адвокат Євген Солодко, який не з’являвся на засіданнях більше трьох місяців, 23 липня — за три дні до судового засідання під головуванням Любові Леонтюк. Суддя Ольга Просалова заяву задовольнили. Саме цього дня прокуратура мала завершити зачитування обвинувального акту і перейти до стадії судового слідства — вивчення доказів, допиту свідків та обвинувачених.

У справі викрадення і катування майданівців у січні-лютому 2014 року, адвокатка одного з обвинувачених Юрія Крисіна Тетяна Гнатюк (на фото ліворуч) оголосила клопотання про відвід судді Любові Леонтюк (на фото праворуч), засідання Дарницького райсуду, Київ, 4 червня 2018 року Фото: Вікторія Рощина/Громадське

Спроба змінити підслідність

У червні адвокатка Тетяна Гнатюк намагалася змінити підслідність справи і передати її до Шевченківського суду. Вона наголошувала, що два епізоди з трьох були скоєні на перехресті вулиць Володимирської  та Великої Житомирської, що є територіальною підслідністю Шевченківського суду.

Втім, прокуратура зазначила, що третій епізод — викрадення та катування, скоєний біля метро Бориспільська Дарницького району, є важчим, тому справу мають слухати саме у Дарницькому суді. Суддя Любов Леонтюк відмовилася задовольняти клопотання адвокатів Крисіна.

Покровителі у владі

За словами прокурора ГПУ Олексія Донського, у справах Крисіна неодноразово виносилися дивні з точки зору юриспруденції рішення. Це призвело до суспільного контролю над справами, в яких він фігурує.

Наприклад у Шевченківському суді, де розглядали справу вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, Юрій Крисін отримав умовний термін, який після оскарження в Апеяційному суді змінили.

У Солом’янському суді, де слухається справа нападу Крисіна на АЗС у травні 2016 — свідки змінили свої свідчення та перестали свідчити проти чоловіка.  

Прокуратура заявляла про те, що у Юрія Крисіна є впливові покровителі у чинній владі, говорили про зв’язок з губернатором Миколаївської області — Олексієм Савченком. Сам Савченко підтвердив своє знайомство з Крисіним, втім сказав, що вони не спілкувалися з 2014-го року. Крисін знайомство з Савченком заперечує.

Адвокат Крисіна Євген Солодко після засідання, на якому задовольнили відвід судді Леонтюк, призупинив договір з Крисіним. Тепер у фігуранта у справі про викрадення та катування майданівців у січні-лютому 2014 року два адвокати — Тетяна Гнатюк та Ігор Василенко (на фото — Юрій Крисін на лаві підсудних у Дарницькому райсуді Києва, 4 квітня 2018 року) Фото: Вікторія Хорошун/Громадське

Що інкримінують Юрієві Крисіну та Сергієві Чемесу

  • стаття 27 (підбурювання та пособництво у вчиненні злочину);
  • стаття 146 (незаконне позбавлення волі, викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, або із застосуванням зброї);
  • стаття 127 (катування з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їхній волі, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості;
  • стаття 296 (хуліганство, вчинене групою осіб);
  • стаття 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів, демонстрацій).

У разі доведення провини, їм загрожує до 10 років ув'язнення.

Сергій Чемес провину визнав і активно співпрацює зі слідством. Крисін заперечує свою провину.