Судді окружного суду Гааги зібрались на перше слухання у справі про збиття боїнга рейсу МН17 в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року. Третій ліворуч — головуючий суддя Хендрік Стейнхаюс
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

«Багато людей чекали на цей день роками після жахливої катастрофи у липні 2014-го, коли 298 чоловіків, жінок та дітей втратили свої життя. Ця трагедія отримала реакцію по всьому світу і мала величезні наслідки для родичів загиблих».

Після цих слів головуючий суддя Хендрік Стейнхаюс вітається з усіма присутніми в залі судового комплексу Схіпхол, і судові слухання у справі збиття літака Малайзійських авіаліній у небі над Донбасом 17 липня 2014 року офіційно розпочинаються.

Першого дня суду справді чекали всі, хто ретельно стежив за розслідуванням Об’єднаної слідчої групи (JIT) майже шість років. Поки це лише попередні слухання, і точної дати, коли суд розпочне розгляд по суті, ніхто не знає. Та в будь-якому разі це вже перехід справи на новий рівень. 

hromadske з Нідерландів розповідає про підсумки та враження від першого дня судових слухань.

Відкритий суд

Зранку 9 березня перед судовим комплексом Схіпхол неподалік Амстердама, де ось-ось має стартувати суд у справі МН17, вже чимало людей: здебільшого журналісти та рідні загиблих. Окружний суд Гааги зарезервував саме це приміщення через те, що воно вміщує багато людей: слухання відкриті, та ще й транслюватимуться онлайн на офіційному сайті суду.

Але лише з десяток журналістів (зокрема й hromadske) мають змогу зайти перед початком слухань до зали суду на кілька хвилин — аби зробити фото. Потім цілий день, разом з іще майже чотирма сотнями інших акредитованих медійників працюють у пресцентрі та слідкують за онлайн-трансляцією: приміщення судової зали все ж виявляється затісним.

Судді окружного суду Гааги зібрались на перше слухання у справі про збиття боїнга рейсу МН17 в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Адвокати родичів загиблих у катастрофі літака рейсу MH17 очікують на відкриття першого слухання у справі в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Натомість всередині перебувала українська делегація. Це представники Офісу генпрокурора (зокрема заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов — новий представник України в JIT), двоє заступників голови Служби безпеки, посол України в Королівстві Нідерланди Всеволод Ченцов та заступниця директора департаменту Міністерства закордонних справ з міжнародного права Оксана Золотарьова. Як розповіла потім Золотарьова у коментарі hromadske, представники України перебували у так званій «гостьовій ложі», звідки бачили виключно суддів і прокурорів.

«Для української делегації це, з одного боку, важливий день, а з іншого — викликає дуже багато почуттів та спогадів про всі наші попередні роки — коли збирали докази, коли працювали над різними процесами у справі МН17. Звичайно, були й дуже зворушливі моменти, особливо коли зачитувався перелік осіб, які загинули», — розповіла представниця МЗС.

Журналісти очікують на перше засідання у справі МН17 біля судового комплексу Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Заступник генпрокурора України Гюндуз Мамедов (праворуч) у складі української делегації біля судового комплексу Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Це був один із тих моментів, коли емоції взяли гору: після того, як пролунали імена всіх 298 загиблих, суддя був змушений ненадовго оголосити перерву у слуханнях, аби дати присутнім змогу «зібратися з думками». 

«Я вже зазначав, що наслідки цієї справи просто немислимі. І те, яке мовчання панувало в залі, коли зачитували імена, продемонструвало це дуже чітко», — сказав потім суддя. Також прокурор у своєму виступі згадував про те, що «найстаршому загиблому пасажирові було 82, а наймолодшому — менше року».

Малюнок художника з першого судового засідання у справі MH17 в момент, коли суддя Гелен Керстенс-Фокенс зачитує імена усіх 298 загиблих у катастроці літака над Донбасом, Нідерланди, 9 березня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ALOYS OOSTERWIJK

Офіційна версія слідства: літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який привезли з Росії. А на суді сторона обвинувачення додала нові подробиці: з Росії на Донбас могло вирушити два «Буки», але один з них зламався дорогою.

На лаві підсудних у Схіпхолі — нікого, хоча обвинувачених у справі четверо. Їх судитимуть за вбивство 298 людей і спричинення падіння літака.

Це троє росіян — колишній «міністр оборони так званої “ДНР”» Ігор Гіркін-Стрєлков; його підлеглий, генерал-майор російської армії Сергій Дубінський, який очолював розвідку бойовиків; підлеглий Дубінського Олег Пулатов, який, імовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску; та громадянин України Леонід Харченко, який разом із Пулатовим міг супроводжувати «Бук» до Сніжного. 

Лише Пулатов формально представлений на процесі. З трьох його адвокатів у залі суду перебувають двоє. Захист виступатиме на процесі лише з 8 червня: до того часу адвокати читатимуть 36 тисяч сторінок справи.

Судді окружного суду Гааги зібрались на перше слухання у справі про збиття боїнга рейсу МН17 в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 9 березня 2020 року. Зліва направо судді — Даан Гласс, Дагмар Костер, головуючий суддя Хендрік Стейнхаюс і Гелен Керстенс-Фокенс
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

«Хочемо правди, а не помсти»

Родичі загиблих не просто будуть присутні на судових слуханнях: у перший день стало відомо, що 49 із них готові виступити в суді. Ще 82 хочуть зробити звернення у письмовій формі, яке потім буде зачитане в суді. 84 вже повідомили суд, що вимагатимуть грошової компенсації. Це не остаточна кількість: хтось ще може долучити свої заяви пізніше.

Чимало з родичів загиблих приїхали до Нідерландів за кілька днів до суду. Хоча нідерландців загинуло найбільше — 195, на борту збитого літака також перебували громадяни Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. 7 березня рідні зібралися біля меморіалу жертв катастрофи МН17 неподалік аеропорту Схіпхол, звідки злітав збитий на Донбасі «боїнг».

Голова Фундації МН17 Піт Плуг в Національному меморіальному комплексі пам'яті жертв катастрофи літака рейсу МН17 неподалік аеропорту «Схіпхол», Нідерланди, 7 березня 2020 року. Піт втратив брата, дружину брата і племінника
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Родичі загиблих в Національному меморіальному комплексі пам'яті жертв катастрофи літака рейсу МН17 неподалік аеропорту «Схіпхол», Нідерланди, 7 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Кожне дерево тут висаджене близькими або друзями загиблих, під ним табличка з іменем та віком. Біля дерев залишають пам’ятні речі, фото, квіти. Також на території меморіалу висаджені соняшники, які символізують поле, де розбився літак. Деякі з них вирощені з насіння, привезеного з місця катастрофи на Донбасі.

Ті, хто прийшли вшанувати пам’ять своїх близьких, кажуть: хочуть знати всіх причетних до катастрофи, зокрема й вище керівництво, за чиїм наказом випустили ракету з комплексу «Бук». Водночас, за словами рідних, вони не прагнуть помсти — лише хочуть знати правду.

«5 років тому я дав собі слово, що доведу цю справу до кінця. Нарешті я можу сказати, що в понеділок (у перший день судових слухань — ред.) настане момент, коли я до цього наближусь», — сказав журналістам Антон Котте — член Фундації МН17, який у катастрофі малайзійського «боїнга» втратив сина, невістку та онука.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Кожне дерево тут висаджене близькими або друзями загиблих, під ним табличка з іменем та віком. Національний меморіальний комплекс пам'яті жертв катастрофи літака рейсу МН17 неподалік аеропорту «Схіпхол», Нідерланди, 7 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Член Фундації МН17 Антон Котте в Національному меморіальному комплексі пам'яті жертв катастрофи літака рейсу МН17 неподалік аеропорту «Схіпхол», Нідерланди, 7 березня 2020 року. Антон втратив в катастрофі сина, невістку та онука
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

За день до початку слухань біля російського посольства в Гаазі родичі загиблих влаштували традиційну мовчазну акцію. Вони поставили 298 білих стільців, які символізують життя всіх, хто був на борту літака. Поруч встановили банер російською «Человечность превыше политики» та таблички з написом «We want truth only» («Ми хочемо лише правди»).

«Це 6 років болю і суму. Я отримала свій довічний вирок, мій біль не зникне ніколи, і з кожним днем я сумую за дітьми лише сильніше. Для мене це ніби сталося вчора, я не можу це кудись подіти, це річ, яка контролює твоє життя», — розповіла hromadske учасниця акції, Сілейна Фрейдрикс, яка втратила сина та його дівчину. Така акція у Гаазі відбувається регулярно, втім, за словами Сілейни, представники російського посольства ніколи і ніяк на неї не реагують.

Традиційна мовчазна акція, організована родичами загиблих пасажирів рейсу MH17, біля посольства Росії у Гаазі, Нідерланди, 8 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

Сілейна Фрейдрикс, яка втратила у катастрофі сина та його дівчину, на мовчазній акція, організованій родичами загиблих пасажирів рейсу MH17, біля посольства Росії у Гаазі, Нідерланди, 8 березня 2020 року
Фото:

Олександра Чернова/hromadske

«Помилково поцілити в інший літак — теж убивство»

Росія заперечує будь-яку причетність до катастрофи, попри докази слідства. Та чи справді обвинувачувані керувалися наказами російського військового командування, ще належить з’ясувати суду. Втім їх у будь-якому разі судитимуть за вбивства. «Якщо ти стріляєш у когось, не потрапляєш і помилково поцілюєш в інший літак — це теж убивство», — наголосив прокурор.

«До підозрюваних застосовуватиметься кримінальне право незалежно від того, хотіли вони збити військовий літак чи цивільний. Обвинувачувані не виконували вимог міжнародного права, а навпаки порушували його. І не можуть очікувати на виправдання своїх дій за міжнародним гуманітарним правом. Це означає, що їх можна судити за вбивство та збиття цивільного літака», — заявив під час слухань обвинувач Вард Фердінандюсс.

На суді присутній захист Олега Пулатова — суд розцінив це як підтвердження того, що він отримав повістку про виклик до суду. Захисники під час засідання заявили: їхній клієнт не вважає себе винним. Як розповіли в суді, повістка офіційно надійшла Пулатову за адресою реєстрації в Москві 20 жовтня 2019 року голландською та російською мовами, а пізніше запит на правову допомогу був переданий Генпрокуратурі РФ, звідки надійшов до Мін'юсту РФ.

Гіркіну повістку вручити не змогли, бо всі ймовірні адреси його проживання виявилися неправильними, а до російського суду для вручення документів той не з’явився. Тоді прокуратура звернулася до нього через усі можливі акаунти в соцмережах і месенджерах, але відповіді не отримала. Пізніше через російський Інтерфакс Гіркін заявив, що до суду не прийде. Так само через месенджери слідство шукало й Харченка і Дубінського — але без відповіді.

9 березня нідерландське видання AD з посиланням на слова самого Дубінського, його друзів та знайомих повідомило: обвинувачений веде розкішний спосіб життя в Росії й не боїться судового засідання в Нідерландах. На питання, чи відчуває Дубінський занепокоєння через початок судового процесу, той відповів, що йому від цього «ні тепло, ні холодно».

Рятувальники шукають і переносять тіла загиблих та частини літака на місці катастрофи Boeing 777 Малазійських авіаліній рейсу MH17, який розбивлся на Донбасі, 19 липня 2014 року
Фото:

EPA/ANASTASIA VLASOVA

Закривати чи не закривати авіапростір?

Ще один меседж, який пролунав у перший день слухань від сторони захисту: чому питання закриття повітряного простору Україною «не було достатньо розслідувано».

«Суд ніколи не розглядав, чому над Україною не закрили повітряний простір. Ми переконані, що це неправильно. Відповідальність за обмеження руху або взагалі перекриття простору лежить на державі, якій належить авіапростір», — заявив один з нідерландських адвокатів Пулатова Бодевайн ван Ейк.

Закриття авіапростору є правом, але не обов’язком кожної держави, пояснив в етері програми «Нині вже» на hromadske експерт з авіаційного права Андрій Гук. А представниця МЗС в українській делегації Оксана Золотарьова назвала твердження захисту маніпулятивним.

«Недарма нідерландський прокурор на початку своєї промови звертав увагу на те, що це справа не про закриття Україною авіапростору. Це зовсім про інше. Але це тактика лінії захисту — перекручувати фокус уваги з підозрюваних на інші деталі. Ми знаємо, що прокурори дадуть гідну відповідь на запитання, чому Україна не закрила свій повітряний простір»,зазначила Золотарьова.

***

Чіткого плану, хто виступатиме в суді і які питання розглядатимуться, немає навіть на найближчі дні. Тим більше невідомо як надовго затягнеться процес, каже наприкінці першого дня судових слухань суддя Йоланде Вейннобел, відповідальна за роботу зі ЗМІ у справі МН17. З журналістами вона спілкується виключно нідерландською з перекладачем, як і інші судді, хоча добре розуміє англійську — такі особливості процедури.

Відомо, що зала судового комплексу зарезервована з 9 до 13 березня, з 23 до 27 березня, з 8 червня до 3 липня, з 31 серпня до 13 листопада 2020-го та з 1 лютого до 26 березня 2021 року. Але, за оцінками експертів, фінальне рішення може бути лише за чотири-п’ять років після початку слухань. За цей час у процесі можуть з’явитися і нові обвинувачені, адвокати й нові подробиці справи.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: