Прибиральниця в котельні КП «Харківські теплові мережі» в Харкові, 28 березня 2013 року
Фото:

Володимир Андрєєв/УНІАН

15 липня «Нафтогаз» повідомив, що знижує ціну на газ для населення у платіжках за липень на 11,7%. Це рішення ухвалили після низки гучних публічних подій, серед яких і заяви уряду, який «змусив газового монополіста знизити ціну на газ для простих громадян», і зустріч менеджменту «Нафтогазу» з президентом Володимиром Зеленським, під час якої «підписали рішення про зниження цін на газ».

Те, що причетність до такої події ще й напередодні парламентських виборів є вигідною для всіх політичних гравців, – це зрозуміло, проте чому саме знижено ціни на блакитне пальне, розбиралося Громадське.

Від чого залежать ціни на газ для населення?

Рівень цін на газ для населення встановлює уряд. В Україні протягом тривалого часу існувало дві ціни на газ: ринкова, за якою газ купують промислові компанії, та ціна для населення. Ціни для населення є багато нижчими за ринкові. Так уряд «оберігає» українців від великих витрат на комуналку.

Ціни на газ для населення встановлюють положенням про ПСО — це спеціальні зобов’язання, які уряд поклав на «Нафтогаз» продавати населенню газ за чітко встановленою, зниженою ціною. Якщо бути відвертими, Кабмін зобов’язав найбільшу державну газову компанію продавати газ населенню собі у збиток.

Однак ПСО має одну вагому ваду, яка й проявилася навесні 2019 року: він не враховує ситуації, коли ринкові ціни на газ падають нижче рівня встановлених цін на газ для населення.

Тому коли навесні через збільшення пропозиції газу на ринку ціни почали стрімко падати, Нафтогаз не міг їх знизити.

Відтак, щоб знизити ціни на газ до ринкового рівня, довелося знову втрутитися уряду.

«Війна» між урядом та Нафтогазом

У березні 2019 року на енергетичних біржах Європи, де Україна купує імпортний газ, ціна на блакитне паливо різко впала.

У «Нафтогазі» побачили можливість знизити ціни на газ для населення до ринкового рівня. Тому державна компанія запропонувала уряду скасувати постанову про ПСО та продавати українцям газ за ринковими цінами. Тим паче, що уряд і так зобов’язаний це робити відповідно до домовленостей з МВФ.

Наприклад, з 1 травня ціни на газ для населення мали зрости до 9850 гривень за тисячу кубометрів, а з 1 січня 2020 року — до 12 300 гривень за тисячу кубометрів.

В уряді пропозицію «Нафтогазу» не підтримали та розкритикували. Натомість вже 3 квітня уряд ухвалив постанову №293, якою зобов'язав «Нафтогаз» продавати газ населенню за ринковими цінами, якщо вони нижчі за встановлений урядом рівень ПСО.

Згодом у «Нафтогазі» повідомили, що виконати цю постанову уряду неможливо, адже вона суперечить іншим урядовим постановам, зокрема тій самій постанові про ПСО.

Також у компанії закликали уряд або скасувати ПСО, або внести до нього зміни, щоб для зниження цін на газ для населення були всі законні підстави.

У Кабміні на таку пропозицію «Нафтогазу» публічно відповіли ультиматумом, закликавши державну газову компанію до 24 квітня публічно заявити про зниження цін на газ для населення у травні. Якщо цього не станеться, то в уряді пообіцяли звільнити голову правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва, контракт з яким продовжили напередодні.

Непублічно уряд вніс всі необхідні правки до постанов, які дозволили «Нафтогазу» знизити ціни на газ для населення.

Згодом уряд ще декілька разів повертався до питання цін на газ та виступав з критикою «Нафтогазу». Найчастіше це відбувалося напередодні виборів. Водночас державна компанія продовжувала працювати в межах урядових постанов та знижувала ціни на газ для населення відповідно до падіння ринкових цін у Європі, звідки Україна імпортує левову частку газу, який споживають українці.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (другий ліворуч) та голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв (праворуч) на Шебелинському газоконденсатному родовищі, 13 травня 2016
Фото:

Сироткіна Анастасія/POOL

Чому падають ціни на газ у Європі?

Пропозиція газу у Європі наприкінці минулого опалювального сезону почала зростати. Причини цього — вихід на європейський ринок американських постачальників скрапленого газу та зростання обсягів транспортування газу з Росії. Якщо перше — це бізнесове явище, то інше має політичний підтекст.

З 1 січня 2020 року Росія готується припинити транзит свого газу через українську ГТС. Контракт, відповідно до якого здійснюється транзит, закінчується 31 грудня 2019 року. Нового контракту ще не уклали, хоч переговори про нього тривають ще з минулого року. До них залучили представників Єврокомісії. Однак навіть вони разом з Україною не можуть вмовити Росію підписати договір за європейськими правилами.

Росія хоче продовжити існуючий контракт, який Україна свого часу оскаржила у Стокгольмському арбітражі та виграла за нього у «Газпрому» 4,6 мільярда доларів. Відповідно продовжувати цей контракт не видається можливим.

Укласти новий контракт про транзит за європейськими правилами заважає відсутність анбандлінгу «Нафтогазу» — тобто розділення компанії та відділення з неї функції управління ГТС. Хоч у Нафтогазі заявляють, що проведуть анбандлінг до кінця року та готові вже зараз укласти новий контракт про транзит російського газу, російську сторону це не влаштовує.

Ще однією підставою вважати, що Росія перекриє постачання газу через українську ГТС є будівництво нею обхідних газопроводів — «Північний потік — 2» та «Турецький потік». Їхнє введення в експлуатацію дозволить «Газпрому» повністю не залежати від української труби та постачати газ до Європи у тих же обсягах, що й зараз.

Наразі ці газопроводи зіткнулися з низкою проблем. Наприклад, Данія не надала «Газпрому» дозвіл на будівництво газогону у своїй економічній зоні. Для того, щоб якось вплинути на позицію Данії та Європи щодо «Північного потоку — 2» та укладанню транзитного контракту з Україною на вигідних Москві умовах, Росія, найімовірніше, повністю припинить транзит газу з 1 січня 2020 року через Україну, чим викличе газову кризу. І тоді вже Європа буде грати на стороні Росії, щоб, зокрема, змусити Україну піти на поступки.

«“Газпром” давно не приховує своїх планів на наступну зиму — вони збираються повністю припинити транзит газу територією України та шантажувати нас та країни ЄС газовою кризою», — стверджує голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

 Водночас для того, щоб виконувати свої зобов’язання перед європейськими споживачами з 1 січня 2020 року, російський «Газпром» нарощує обсяги постачання газу до Європи, зокрема закачує його до європейських сховищ газу. Через це зростає пропозиція газу, а його ціна падає.

Тож коли в уряді говорять що змусили «Нафтогаз» знизити ціни на газ, то вони забувають додати, що насправді ці ціни падають через падіння цін у Європі, пов’язане з майбутнім припиненням транзиту газу через Україну та втратою нею 3 мільярдів доларів доходів від транзиту щороку починаючи з 2020 року.

Роль президента та його команди у падінні цін на газ для населення ще менша, адже він ані встановлює рівень цін за ПСО, ані впливає на обсяги імпорту газу. Також президент не має ніякого впливу на керівництво «Нафтогазу», адже звільнити голову державної компанії може лише незалежна наглядова рада та уряд.

Поділитись: