Чому омбудсмени України і Росії не можуть потрапити до своїх ув'язнених

«На виконання моїх домовленостей, саме в ці хвилини Людмила Денісова вирушає в Росію для відвідання незаконно ув'язнених українців. Попросив передати слова нашої підтримки». Про це написав Петро Порошенко у Twitter ще 13 червня. Та навіть попри особисту розмову президента України з президентом РФ Путіним ще за тиждень, українська омбудсмен до жодного з утримуваних у Росії українців наразі не потрапила.

Водночас відвідати затриманих в Україні росіян удалося російській омбудсмену Тетяні Москальковій. Вона прибула в Україну 26 червня згідно з домовленностями — Петро Порошенко зняв заборону на її в’їзд — і вже зустрілася з моряками заарештованого керченського судна «Норд». Та до інших затриманих росіян Москалькову так само не пустили.

Що стоїть на заваді омбудсменам двох країн і коли Людмила Денісова зможе потрапити до незаконно утримуваних у РФ українців, — розбиралося Громадське.

Хронологія подій

Наступного дня після допису президента України Петра Порошенка у Twitter, російська омбудсмен Тетяна Москалькова повідомила: сторони домовилися відвідати по 34 громадянина в Росії і Україні. За словами Москалькової, Денісова планувала зустрітися з Олегом Сенцовим, Олександром Кольченком, Миколою Карпюком та іншими. Москалькова мала відвідувати колишнього головного редактора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, який перебуває в херсонському СІЗО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Російський паспорт і медаль «За повернення Криму»: що відомо про затриманого головреда «РИА Новости»

Однак уже 15 червня Денісова заявила, що її не пустили до Олега Сенцова в колонії Лабитнангі, а 16 червня — до Микола Карпюка. Тетяна Москалькова заявила, що Денісова приїхала і до Сенцова, і до Карпюка, порушивши російське законодавство.

Українська омбудсмен Людмила Денісова (в центрі) в московському СІЗО, Москва, Росія, 18 червня 2018 року Фото: сторінка Людмила Денісова у facebook

18 червня Денісова і Москалькова зустрілися і обговорили питання відвідування українських і російських громадян. Уповноважені знов домовилися, що Денісова відвідає Олега Сенцова, а Москалькова — Вишинського. Та вже наступного дня Денісова написала, що всі домовленості з Москальковою зірвані, не пояснивши, з яких причин.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Місто, куди немає дороги: фоторепортаж з Лабитнангі, де утримують Олега Сенцова

Зустріч української омбудсмен Людмили Денісовою з її російською колегою Тетяною Москальковою, Москва, Росія, 18 червня 2018 року Фото: сторінка Людмила Денісова у facebook

26 червня Москалькова приїхала до Києва —  вона зустрілася з моряками арештованого керченського судна «Норд» і планувала зустрітися в СІЗО з кримським військовим Максимом Одинцовим, який після анексії півострова перейшов на бік російських військ, а в 2016 році був затриманий українськими прикордонниками на адмінкордоні з півостровом і засуджений до 14 років ув'язнення за державну зраду.

Однак до нього Москалькову не пустили. Денісова своєю чергою не потрапила на зустріч з Романом Сущенком, якого утримують у московському СІЗО Лефортово.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Повернення блудних колгоспників: чому рибалки з «Норду» не можуть потрапити до Криму

Російська омбудсмен Тетяна Москалькова в Лук'янівському СІЗО, Київ, 18 червня 2018 року Фото: Андрій Новіков/Громадське

Питання політичної волі

За словами Людмили Денісової, українська сторона дотримується домовленостей про синхронне відвідування ув'язнених омбудсменами обох країн. Та позаяк російська сторона не виконує зобов'язання, Москалькову допустять до росіян в українських в'язницях лише після того, як Денісову пустять до українських ув'язнених.

Як розповіла Громадському колишня Уповноважена з прав людини України Валерія Лутковська, процедура допуску іноземного омбудсмена до ув'язнених у РФ та Україні дуже відрізняється. В Україні вона простіша, а в Росії — складніша, оскільки в омбудсменів різні повноваження.

В Україні закон дозволяє омбудсмену приводити будь-якого експерта в місця позбавлення волі за власним дорученням — навіть іноземного, пояснила вона. Тому ніяких проблем, щоб надати таке доручення, в омбудсмена України немає. За таким дорученням свого часу Москалькова приходила до Миколаївського слідчого ізолятору до затриманих дезертирів Максима Одинцова і Олександра Баранова, коли цього ж дня Лутковська відвідувала Ахтема Чийгоза — заступника голови Меджлісу кримсько-татарського народу.

«У Росії в омбудсмена немає таких повноважень, тому він повинен брати відповідне доручення того органу, за яким числиться ув'язнений, — розповіла Валерія Лутковська. — Це суд або слідчий орган. У випадку з Чийгозом Москалькова особисто ходила до голови суду і домовлялася про таке доручення».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Воля для Умерова і Чийгоза: як звільняли кримських політв'язнів

Людмила Денісова (ліворуч) у будівлі Московського міськсуду, Росія, 21 червня 2018 року Фото: сторінка Людмила Денісова у facebook

Саме в порушенні процедур Тетяна Москалькова звинувачувала українську колегу. Однак в офісі української омбудсмена Громадське запевнили, що всі питання допуску до ув'язнених регулювалися на рівні президентів, а отже не повинно було виникнути жодних проблем:

«Для цього існують домовленості на найвищому рівні, президенти домовлялися. Якби ми йшли тільки за процедурами, тоді можна було б обговорювати те, що каже зараз російська сторона. Це питання політичної волі».

Представник Тетяни Москалькової в коментарі Громадському сказав лише, що недопуск омбудсменів до громадян своїх країн — «це політичне питання».

Співрозмовник Громадського, знайомий з роботою омбудсменів, теж каже — в цьому питанні занадто багато політики.

«Водночас політична воля, напевно, є. Зрештою, президенти про щось домовилися і дали доручення омбудсменам зустрітися з ув'язненими. Та потім Денісова приїхала в Росію і за фактом поїхала в колонію до Сенцова. Звичайно, без допомоги російського омбудсмена такий візит неможливий. В Україні у відповідь вирішили не пускати Москалькову до Одинцова, — припускає співрозмовник. — А це теж неправильно. Якби її пустили, Україна показала би прозорість і відкритість, і могла б апелювати до міжнародних організацій, щоб домогтися відвідування українських громадян».