Покупець у медичній масці вибирає товари в супермаркеті в Києві, 25 березня 2020 року
Фото:

Мусієнко Владислав/УНІАН

Коронавірус, запровадження карантину, закриття кордонів та авіасполучення, обмеження в наземному транспорті — це все похитнуло не лише нерви українців, але й їхню фінансову стабільність. Від початку карантину в супермаркетах значно зросли ціни на продукти, в окремих випадках на 50-60%. Це при тому, що, за останніми даними Держстату, ціни в лютому впали, і ця тенденція до зниження інфляції триває останній рік. Чому ж подорожчали продукти, до чого тут коронавірус та що з цим можна зробити — розбиралося hromadske.

Ажіотажний попит

Новинами про коронавірус Україна, як і весь світ, живе ще з лютого 2020 року. Перші смерті від вірусу в Китаї, перші випадки зараження в Європі та навіть в Україні на цінах не позначилися. У лютому, наприклад, ціни, за даними Державної служби статистики, знизилися на 0,3% (проти січня). Продукти ж узагалі подешевшали на 0,4%.

Однак після оголошення президентом та урядом плану захисту України від коронавірусу, який містить низку безпрецедентних в історії заходів, ціни поповзли догори. Причина — ажіотажний попит. Такий попит виникає, коли люди налякані та невпевнені в майбутньому.

«У такий час, в першу чергу, розкуповуються товари тривалого зберігання — крупи, макаронні вироби, консерви, туалетний папір, вода тощо. Потім — овочі та фрукти», — повідомив директор мережі супермаркетів «АТБ» Борис Марков.

При цьому, ця мережа супермаркетів пояснює підвищення цін на продукти тим, що після того, як у них розкупили продукти за старими та низькими цінами, вони «вимушені були закуповуватися у постачальників вже за новими та високими». Тобто остаточну провину за здорожчання магазини перекладають саме на постачальників.

За законами ринку, коли зростає попит, а пропозиція не змінюється, це призводить і до зростання цін. Подібну ситуацію українці спостерігали незадовго до запровадження карантину на ринку медичних засобів, ціни на які зросли в рази, а то й у десятки разів. Не останню роль у цьому відіграли й спекулянти.

«Пригадайте початок березня, коли всі масово розкуповували маски та дезінфектори. Тоді теж був ажіотажний попит, і продавці підвищували ціни. А чим продавці продуктів відрізняються від продавців масок? Ось вони й подумали, що чому одним можна, а іншим — ні?», — зазначив hromadske директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський.

Ще більше ажіотажний попит підігріло рішення уряду закрити продуктові ринки, які конкурували із супермаркетами за покупця, що стримувало ріст цін.

«Зараз усі підняли галас з приводу підвищення ціни продуктів. Хоча дефіциту товарів нема, але по-іншому не може бути в умовах скорочення каналів дистрибуції. І ніякий Антимонопольний комітет чи комітет регулювання цін не допоможе. Бо так працює економіка», — пояснив радник уряду з економічних питань Олексій Мушак.

Частково у зростанні цін на продукти винен психологічний фактор: під час ажіотажного попиту українці першими скупили дешевші крупи, а також макарони, залишивши лише дорожчий сегмент товарів, зазначив Ілля Несходовський. Він вважає, що це могло вплинути на сприйняття цін українцями.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Покупці в медичних масках у відділі овочів та фруктів у супермаркеті в Києві, 25 березня 2020 року
Фото:

Мусієнко Владислав/УНІАН

Курс долара

Окрім ажіотажного попиту на продукти, карантин спровокував стрибок курсу валют. Адже, крім продуктів, люди почали скуповувати й іноземну валюту, що призвело до того, що готівкових доларів та євро просто не залишилося в касах обмінників.

У цю ситуацію довелося втрутитися Національному банку та організувати завезення готівкових доларів та євро до України. Крім цього, для підтримки гривні Нацбанк продає безготівкову валюту з резервів. Однак це все одно не стримує падіння національної валюти.

Від початку березня курс долара виріс на 3,5 гривні — з 24,56 до 28,13 за долар. Це не могло не позначитися на тих продуктах, які Україна імпортує. Передусім, на овочах та фруктах.

«Минулого року імпорт цієї групи товарів зріс у два рази. Тобто ціни на овочі та фрукти реагують на зміну курсу валют одразу», — пояснює Ілля Несходовський.

Зазначимо, що напередодні запровадження карантину та жорстких обмежувальних заходів українська митниця повідомляла, що на територію України завезли на третину більше продуктів, ніж зазвичай.

«Загалом імпорт продуктів харчування склав 158 тисяч тонн вартістю у 211 мільйонів доларів. Це майже 8000 повністю заповнених фур на 20 тонн», — повідомляли у Державній митній службі.

Продуктовий імпорт завозили, коли курс долара був набагато нижчим. Тому наразі досить дивно виглядає виправдання росту цін на продукти зростанням курсу валют.

Цей «парадокс» пояснюють очікуваннями бізнесу: імпортери продуктів, спостерігаючи зростання курсу валют, формують негативні очікування щодо курсу долара в майбутньому. Тому вже сьогодні закладають у свої ціни ризик подальшої девальвації гривні.

«Плюс є ризик курсових втрат або значної інфляції, що також штовхає ціну вверх. І абсолютно виправдане побоювання, що мережі в якийсь момент просто перестануть розраховуватися. Пославшись на коронавірус та форс-мажор. У постачальників ще свіжі спогади про попередню кризу та поведінку мереж», — вважає Олексій Мушак.

Стенд із актуальним курсом валют у Києві, 27 березня 2020 року
Фото:

Ковальчук Віктор/УНІАН

«Сезонний фактор»

Ціни на продукти в Україні традиційно зростають весною. Це відбувається тому, що запаси, які виробники та постачальники роблять на зиму, закінчуються.

«Якщо порівняти, скажімо, жовтень та березень, то очевидно, що в березні запаси продуктів будуть меншими. Це означає, що меншою буде й пропозиція. Якщо додати до цього ажіотажний попит, то отримаємо зростання цін», — пояснює Ілля Несходовський.

Скупивши більше продуктів, ніж зазвичай, українці спорожнили запаси на складах, тому нові поставки ставатимуть лише дорожчими. Частково продукти зі складів буде замінювати імпорт, який так само подорожчає у зв'язку з ростом курсу валют.

Цьогоріч сезонний фактор зростання цін на продукти посилила ще й тепла зима.

«Аномально тепла зима призвела до збільшення кількості неліквідної (зіпсованої — ред.) продукції на складах — на 40-50%. Також, через зростання курсу валют, зросли ціни на пестициди, гербіциди, які зараз, у період посівної, використовують постачальники», — повідомив прессекретар мережі супермаркетів «АТБ» Сергій Демченко в ефірі hromadske.

Дівчина в медичній масці несе декілька пачок туалетного паперу, Київ, 24 березня 2020 року. Українці почали купувати туалетний папір у великих кількостях після оголошення карантину через пандемію коронавірусу
Фото:

Мусієнко Владислав/УНІАН

Що робити з цінами?

Ціни, зокрема на продукти, в Україні регулює ринок. Держава відмовилася від регулювання цін як від спадку адміністративно-командної радянської економіки. Повернення цього механізму, навіть тимчасово, несе певні корупційні ризики.

«Повертати державне регулювання цін не можна. Це повністю корумпований інститут. У старі часи постачальники платили значні за розміром хабарі для того, аби держава встановлювала вигідні їм ціни, скажімо, на пальне. При цьому покарати за такі дії було майже неможливо», — зазначив Ілля Несходовський.

Наразі в уряді повідомляють, що проводять «активний моніторинг» цін у мережах супермаркетів та цін постачальників продукції. Однак реальних важелів впливу уряд на них не має. Навіть якщо доведе, що ціни на продукти зросли необґрунтовано.

Що уряд зробити може — це відкрити продуктові ринки. Відповідне рішення частково ухвалили, дозволивши на період карантину продовжити працювати оптовим продуктовим ринкам. Це може зробити незначну конкуренцію супермаркетам та дещо знизити ціни.

Розібратися зі спекуляціями на ринку продуктів може Антимонопольний комітет (АМКУ). Київське відділення АМКУ вже почало розслідувати зростання цін на продукти в столичних супермаркетах під час карантину. Супермаркети, а також їхніх постачальників, підозрюють у змові, в ході якої вони могли домовитися синхронно підвищити ціни, аби заробити додаткові гроші на ажіотажі.

Зазвичай, розслідування Антимонопольного комітету можуть тривати декілька місяців, інколи навіть до року, тому наразі очікувати швидких результатів не доводиться.

Водночас постачальників та мережі супермаркетів від необґрунтованого підвищення цін мав би стримувати психологічний фактор — страх бути покараними в майбутньому. У разі, якщо Антимонопольний комітет доведе необґрунтованість зростання цін, то на продавців та постачальників очікуватиме дуже значний штраф — 5-10% від річного обороту, а це мільйони, а то й мільярди гривень.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Ви можете робити разом з нами якісний контент і показати, що відбувається у різних регіонах України в умовах карантину. Знімайте відео з ваших міст, розповідайте, як переносите ізоляцію, чи є в аптеках маски, як ходить громадський транспорт — і надсилайте на адресу [email protected] з темою «Марафон». Ми покажемо ваші матеріали у прямому ефірі марафону «Хроніки коронавірусу», який випускаємо щодня о 8:00 та о 18:00.

Поділитись: