Економіка / Реформи

Чи отримає Україна транш МВФ

1 жовтня, 2018 12:45
Економіка/Реформи/Чи отримає Україна транш МВФ
Зберегти
Вигляд
lead
Місія Міжнародного валютного фонду прибула до України. Її завдання — вирішити, чи виконала Україна всі необхідні вимоги для отримання чергового траншу кредиту. Чи має шанс Україна отримати транш, чи допоможуть ці кошти, та які вимоги висував фонд — розбиралося Громадське.

Місія Міжнародного валютного фонду прибула до України. Її завдання — вирішити, чи виконала Україна всі необхідні вимоги для отримання чергового траншу кредиту. Для уряду майже 2 мільярди доларів від МВФ — це рятувальний круг, що допоможе уникнути дефолту напередодні виборів. Чи має шанс Україна отримати транш, чи допоможуть ці кошти, та які вимоги висував фонд — розбиралося Громадське.

Наступний транш Україні має стати вже п'ятим. Хоча ухвалена навесні 2015 року 4-річна програма передбачала виділення траншів щокварталу — за умови виконання реформ, яких вимагали в МВФ. Із передбачених 17,5 мільярдів доларів Україна за майже 4 роки отримала половину.

Співпраця з фондом призупинилася через політичну кризу в Україні. Уряд не поспішав виконувати основні вимоги фонду, які мали б зробити ефективнішими використання бюджетних коштів і боротьбу з корупцією.

Антикорупційний суд

Донедавна створення в Україні незалежного Антикорупційного суду було своєрідним серіалом, за яким спостерігала не лише вся країна, а й МВФ. Депутати до останнього не могли ухвалити закон щодо суду, який завершив би створення блоку нових антикорупційних інституцій. Серед них — Національне антикорупційне бюро та Національне агентство із запобігання корупції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Україні потрібен Антикорупційний суд

Після довгих політичних дебатів і тиску міжнародних організацій, 7 червня Верховна Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд у другому читанні. «За» тоді проголосували 317 депутатів.

У самому ж МВФ не поспішили радіти ухваленому закону. Там побачили, що під час другого читання депутати змогли протягнути правку, яка позбавляла Антикорупційний суд права розглядати апеляції у корупційних справах. Відтак цю правку попросили скасувати, інакше вимогу не зарахують до виконаних.



У МВФ вважають, що створення нових антикорупційних інституцій сприятиме боротьбі з корупцією в Україні. Як наслідок, значну частину бюджетних коштів удасться «вберегти» від нецільового корупційного використання.

За 3 місяці після історичного голосування Ради сам суд наразі не створили. Як фонд оцінить роботу українського парламенту та уряду, остаточно буде відомо після переговорів.

Крім створення суду, МВФ висунули ще 2 ключові вимоги, які України досі не виконала.

Підвищення цін на газ для населення

Мабуть, найбільш суперечлива та непопулярна вимога фонду, яка може вдарити по доходах українців уже найближчого місяця. У багатьох виникає логічне запитання: якщо МВФ дійсно хоче економічного процвітання України та українців, навіщо просить про збільшення ціни на газ для населення?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ігри з ціною на газ: чому нервує Гройсман?

Однак фонд вимагає від уряду не просто підвищити тарифи за газ для простих громадян — потрібно зрівняти ці тарифи для населення й промисловості.

На сьогодні промислові підприємства та споживачі купують газ за різними цінами: для компаній ціни щомісяця переглядає Нафтогаз, коригуючи розмір тарифу залежно від ринкової вартості газу.

Ринкова вартість — це та ціна, яку встановлюють на світових енергетичних ринках. Вона залежить від попиту й пропозиції на газ у світі і саме за цією ціною Нафтогаз купує паливо за кордоном.

Для населення ціни на газ установлює уряд, який надав Нафтогазу «спеціальні зобов’язання» продавати населенню газ за зниженими цінами. Саме ці зобов’язання Кабмін щомісяця продовжує, відтягуючи болюче рішення про підвищення тарифів.

Різницю ж у тарифах для населення та ринковою ціною газу покривають з бюджету. За останні три роки уряд витратив на це майже 200 мільярдів гривень.

Там, де існують дві ціни на один і той самий товар, завжди будуть існувати спекуляції. У даному випадку підприємства з газопостачання, більшість яких належить українському олігарху Дмитрові Фірташу, закуповують у Нафтогазу паливо нібито для потреб населення за низькою ціною, а відтак перепродають промисловості вже за ринковою ціною.

Що більша різниця в тарифах, то більші прибутки спекулянтів і більші витрати з державного бюджету.

Позицію МВФ у цьому питанні можна зрозуміти, адже фонд не хоче, щоб уряд витрачав і без того невеликі ресурси задля збагачення олігархів.

Мета МВФ — пересвідчитись, що Україна в майбутньому буде розвиватися та зможе погасити заборгованість перед фондом. «Дірки» в бюджеті цій меті навряд чи сприятимуть.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (праворуч) зустрівся з головою місії МВФ в Україні Роном ван Роденом у Києві, 6 вересня 2018 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Дефіцит бюджету

Ще одна ключова вимога МВФ до України — збалансувати бюджет так, щоб розмір дефіциту не перевищував 2,5% від ВВП України.

Дефіцит бюджету — це ситуація, коли держава планує витрачати грошей більше, ніж заробити. Тобто, коли складають державний бюджет, планують видатків на оборону, соціальну сферу, поліцію, суди, освіту, медицину тощо більше, ніж держава може отримати від податків і зборів, а також, наприклад, приватизації.

Український бюджет хронічно дефіцитний. Уряди завжди роздувають бюджетні видатки, а надто сильно — напередодні виборів, «роздаючи обіцянки», які нереально виконати. Яскравим прикладом може стати видача тисячі гривень з вкладів «Ощадбанку СРСР».

Як же покривати дефіцит? Адже, якщо уявити, що держава — це звичайна родина, яка має доходи і витрати, то як ця родина виживає, коли її доходів не вистачає на всі заплановані витрати, тобто вона живе «в мінус»? На перший погляд, вихід — витрачати менше коштів, але у випадку держави — це позичити ці кошти, зокрема в того ж таки МВФ.

Не дивно, що фонд хоче зменшити дефіцит державного бюджету й зменшити залежність України від нових позик.

У 2018 році дефіцит у бюджеті закладався на рівні 80,6 мільярдів гривень, це близько 3% від прогнозованого ВВП. Проте проблема в тому, що такий розмір державного дефіциту — це лише план. Так само, як і план отримати від приватизації понад 21 мільярд гривень, з яких реально до бюджету надійшло лише близько 50 мільйонів (тобто, 0,2%).

Раніше в Мінфіні повідомляли, що питання з дефіцитом бюджету з МВФ майже вирішене. Та позаяк місія прибула до України у вересні, коли починається активна робота над бюджетом на наступний рік, фонд може вимагати перегляд не лише вже схваленого бюджету, але й попросити суттєво відкоригувати бюджет на наступний рік, коли пройдуть вибори президента й парламенту.

Кошти фонду не врятують Україну

Окрім цих вимог, МВФ хоче проведення кардинальних реформ в Україні, які дуже неоднозначно оцінює населення. Зокрема, створення ринку землі та скасування мораторію на її продаж. Проте ці вимоги вирішили залишити до наступних траншів.

Головне, що варто зрозуміти — це те, що транш МВФ сам по собі не врятує Україну від дефолту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Дефолт або гроші Китаю: чому Україні загрожує криза і що з цим робити

За боргами перед кредиторами України повинен розплачуватись уряд, а кошти фонду надійдуть на рахунки Національного банку. Використати їх уряд не має права. Він міг би або взяти у Нацбанку кредит на суму траншу, або викупити в нього валюту, але для цього потрібно мати вільні гривневі ресурси, яких у Кабміну так само немає.

Порятунок від дефолту надійде від інших кредиторів, зокрема Євросоюзу, Світового банку та приватних інвесторів. Отримання траншу від МВФ стане для них сигналом, що українському уряду можна довіряти й інвестувати в нього.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто інвестує в Україну?

Зокрема, напоготові вже затверджена програма Євросоюзу, яка передбачає виділення Україні 1 мільярда євро. Але є одне «але»: ці кошти надійдуть, якщо Україна виконає певні вимоги Євросоюзу. Текст цих вимог наразі не опублікували, проте є вірогідність, що ЄС вимагатиме скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку, через який раніше вже скасували транш Україні на 600 мільйонів євро.

Пов`язані новини