ENRU

В опублікованому тексті закону про Антикорупційний суд з’явилася норма, яку не обговорювали у комітеті Ради — ЦПК

99786d66200ffe33a
Засідання Верховної Ради України, в Києві, 7 червня 2018 року Фото: Олександр Космач/УНІАН

В оприлюдненому 13 червня в «Голосі України» тексті закону з'явилася норма, яку не обговорювали у комітеті Ради. Згідно з нею розгляд апеляції щодо справ НАБУ, які уже надійшли до судів, відбуватиметься у судах загальної юрисдикції, а не в новоствореному Антикорупційному суді.

Як повідомляє Центр протидії корупції, цю правку не зачитував голова комітету правової політики та правосуддя Руслан Князевич у сесійній залі перед ухваленням закону та її не обговорювали на засіданні комітету.

«Ця норма з’явилася у тексті правок до закону, розданому в комітеті за годину до голосування, а сьогодні — у вже оприлюдненому законі. Цієї норми також не було у запропонованій комітетом редакції порівняльної таблиці до другого читання, опублікованій на сайті Верховної Ради» — зазначають у ЦПК.

Скріншот опублікованого тексту закону з виділеною правкою

Згідно з цією нормою справи НАБУ, розгляд яких почався в загальних судах першої інстанції, завершуватимуть так само в загальних судах.

Отже, апеляція відбудеться в обхід Антикорупційного суду. 

У ЦПК зазначили, що згідно з попередніми домовленостями з міжнародними партнерами, апеляція справ, які зараз знаходяться на розгляді в загальних судах, мала б відбутися в апеляційній палаті Антикорупційного суду.

«Ця норма — це амністія для всіх ТОП-корупціонерів, чиї справи вже в судах. Це зміна попередніх домовленостей і тексту самого законопроекту прямо перед голосуванням. У погоджувальній таблиці, викладеній на сайті Верховної Ради, цієї правки не було, і апеляція мала бути в Антикорупційному суді. Тепер же справи Мартиненко, Насірова та інших одіозних ТОП-посадовців так і залишаться в звичайних судах та, як ми розуміємо, будуть «злиті»», — заявив голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.

Крім того, за інформацією антикорупціонерів, така норма означає, що найближчі вироки проти топ-корупціонерів країни можуть з’явитися не раніше, ніж через 2-3 роки, оскільки «щонайменше півроку займе створення Антикорупційного суду, ще 1,5-2 роки в двох інстанціях розглядатимуться самі справи, які тільки туди потраплять».

«Необхідно терміново виправити цю помилку, проголосувавши за відповідні зміни до закону. Ухвалена норма відкладає винесення остаточних рішень по справах НАБУ ще на кілька років. Ця норма означає, що саме тому Президент України має невідкладно подати зміни до закону та виправити цю помилку», — зазначив голова правозахисної організації Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

7 червня Верховна Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд у другому читанні під час засідання 7 червня. «За» проголосували 317 депутатів. У Венеціанській комісії привітали ухвалення закону про Антикорупційний суд.

11 червня Порошенко підписав закон про Антикорупційний суд.

Процес затвердження створення Антикорупційного суду тривав 2,5 роки. Створити антикорупційний суд закликали і глави МЗС країн G7. Також це є умовою для отримання фінансової допомоги від МВФ. 

Після чотирьох сесійних днів розгляду поправок і кількох місяців переговорів з Міжнародним валютним фондом і Венеціанською комісією, спірною залишалася правка щодо повноважень Громадської ради у процесі добору суддів, яку так і не узгодили з МВФ. 

Згідно з рішенням комітету Ради з питань правової політики та правосуддя, ухваленим 7 червня, до складу громадської ради входитиме не менше 3 міжнародних експертів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Україні потрібен Антикорупційний суд

Створення Антикорупційного суду — одна з вимог міжнародних партнерів України для подальшої співпраці. Серед його запланованих функцій — розслідування справ Національного антикорупційного бюро щодо корупції серед високопосадовців.  Серед інших вимог — підвищення цін на газ для населення та створення ринку землі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Антикорупційний суд: між бажаннями президента і вимогами Заходу.