Виступ президента України Володимира Зеленського перед депутатами Верховної Ради, присвячений внутрішньому та зовнішньому становищу України
Фото:

Пресслужба Президента України

Володимир Зеленський із запізненням відзвітував Верховній Раді про рік своєї роботи. Почав із жарту про 5G, продовжив скаргами на попередників, завершив особистими досягненнями на посаді. Ми розпитали експертів про «перемоги» Зеленського і розповідаємо, де він сказав правду, у чому перебільшив і які здобутки собі приписав.

Коронавірус

Свій виступ Зеленський розпочав із пандемії COVID-19, бо, власне, через карантин звіт перенесли й довелось розповідати не про рік, а майже про півтора. Попри те, що зараз ситуація з коронавірусом набагато складніша, навесні, за словами Зеленського, перший етап ми виграли та пройшли його з мінімальними втратами: «Є прогнозоване скорочення економіки та ВВП. Але воно торкнулося всіх. А порівнюючи з багатьма європейськими країнами, наше падіння менше».

Утім, щодо прогнозованості масштабів падіння економіки погоджуються не всі: «Насправді період жорстких обмежень від середини березня до початку травня сильно вдарив по економіці загалом і по добробуту громадян. У ті місяці ми бачили найбільше падіння економіки, яке вимірювалось двозначними цифрами, крім того, воно було нерівномірно розподілене по різних галузях. Найдошкульніше воно зачепило громадян, які працюють: чимало людей були у вимушених відпустках, багатьох звільнили», — пояснив директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Зеленський закінчив цю частину виступу закликом носити маски, хоча сам цю рекомендацію неодноразово порушував.

Виступ президента України Володимира Зеленського перед депутатами Верховної Ради, присвячений внутрішньому та зовнішньому становищу України
Фото:

Пресслужба Президента України

Війна

Найважливішим пунктом передвиборчої програми Володимир Зеленський назвав завершення війни на Донбасі. Тут теж знайшлося про що розповісти: «27 липня було оголошено припинення вогню. Сьогодні режим тиші триває 86-й день поспіль — найдовше за роки війни». 

І це справді так, хоч і з певними порушеннями, підтвердила політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна: «Якщо оцінювати всі зусилля стосовно Донбасу, то це безумовно головне досягнення за цей рік. Але воно зовсім не наближає до політичної домовленості в межах того ж Нормандського формату».

Повернення до Нормандського формату — ще одне досягнення, яке назвав Зеленський. І з ним ситуація цікавіша, оскільки фактично перемовини відновили, але виграшними для України їх поки що назвати важко: «Активізація Нормандського формату відбулась. Але реальним прогресом я б її не називала з декількох причин. По-перше, це сталося минулого року винятково завдяки поступкам із боку українських перемовників. І для цього ми ухвалили низку рішень, невигідних тактично й навіть стратегічно: вони стосуються погодження формули Штайнмаєра і, відповідно, розведення сил і військ», — пояснила Золкіна. За словами аналітикині, виконала ці умови на сто відсотків лише українська сторона.

До того ж, так само як і в Мінському форматі, далі розмов зрушили недалеко: «Обміну за всіма списками немає, навіть погодження Росією тих прізвищ, які Україна надає гуманітарній підгрупі Мінської ТКГ, теж досі не відбулося, розмінування не проводиться. Червоний хрест так і не отримав повноцінного доступу до тимчасово окупованої території. Тобто насправді немає жодного пункту за підсумковим Паризьким документом, який повністю виконали», — додала Золкіна. 

Сподіватися на новий саміт, організація якого в пріоритеті Офісу президента, підстав наразі немає, стверджує аналітикиня. Він мав би бути присвячений політичним питанням, зокрема формулі Штайнмаєра та оновленню законопроєкту про місцеве самоврядування в окремих регіонах, але безпекові гарантії досі не виконали.

Виступ президента України Володимира Зеленського перед депутатами Верховної Ради, присвячений внутрішньому та зовнішньому становищу України
Фото:

Пресслужба Президента України

Утім, певне досягнення в межах Нормандського формату все ж є, і відбулося воно в останні місяці — повернення до традиційної формули «3+1» (де Париж, Берлін і Київ мають заздалегідь узгоджену позицію). Раніше через рішення Офісу президента трапився «перекіс», коли зробили ставку на прямі перемовини з Москвою, до того ж на неформальний канал — спочатку Єрмак-Сурков, потім Єрмак-Козак. Тобто спочатку зробили гірше, а потім повернулися до старої схеми — більш поміркованих переговорів.

До воєнних досягнень також можна зарахувати збереження та посилення підтримки США, зокрема затвердження Конгресом військової допомоги Україні на суму 250 мільйонів доларів. Хоча й тут багато що могло змінитись через скандальну телефонну розмову Зеленського з Трампом про розслідування справи Burisma, через яку президент США міг втратити посаду.

Корупція

Боротьба з корупцією в Україні поки не має реальних результатів, тут навіть президент Зеленський висловив своє невдоволення правоохоронними органами. За його словами, для них створили всі умови, а вони досі не працюють. Але тезу щодо «створених умов» нам спростували в Центрі протидії корупції. «Спочатку були досить великі надії — запрацював Вищий антикорупційний суд, саме за ініціативи Володимира Зеленського великою мірою було розблоковано роботу НАБУ. Але приблизно взимку цього року почався серйозний «відкат» врегулювання корупції. Насамперед системні атаки, зокрема з боку «слуг народу», на діяльність НАБУ. З’являлися різноманітні ініціативи для того, щоб звільнити директора НАБУ на політичних підставах», — розповіла директорка Центру Дар’я Каленюк.

Тепер голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький звільнився, а нового керівника ще не обрали. «Незалежна конкурсна комісія, яка має це зробити, не зовсім незалежна: 6 із 7 членів комісії від парламенту не відповідають вимогам закону», — додала Каленюк.

Саме проблеми зі САП і толерантність до корупції, як підтверджують у Європі та США, може вартувати нам ще одного досягнення, яке озвучив Зеленський: «Безвізовому режиму України з Європою нічого не загрожує. Хто б там що не казав».

Виступ президента України Володимира Зеленського перед депутатами Верховної Ради, присвячений внутрішньому та зовнішньому становищу України
Фото:

Пресслужба Президента України

Економіка

В економіці, попри коронавірусну кризу, Володимир Зеленський нарахував чимало «перемог». Ми проаналізували деякі з них із директором Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським. Почнімо з уже обіцяного президентом збільшення мінімалки: «Анонсоване президентом підвищення мінімальної зарплати на 30% наступного року може мати чимало різних негативних наслідків, починаючи від прискорення інфляції, що вдарить по доходах громадян, зокрема пенсіонерів. Це також може призвести до зростання безробіття, тому що на багатьох підприємствах зарплати насправді менші від майбутньої мінімальної, це збільшить податкове навантаження на бізнес», — пояснив Вишлінський.

Ріст інфляції погано відіб'ється на ще одному досягненні — зниженні ставки Національного банку до 6%. Хоча й воно, на думку Вишлінського, належить попередникам: «Я б не сказав, що це перемога власне президента Зеленського — це досягнення моделі незалежного Національного банку, який має на меті приборкання інфляції до оптимального для України рівня. Це радше перемога Порошенка і парламентської коаліції того часу, тому що закон, який її уможливив, ухвалили у 2015 році».

Інші досягнення, наприклад, початок приватизації, на думку експерта, поки що не дали бажаних результатів. «Щодо приватизації: розпочали — це правильне слово, але прогресу немає, окрім одного продажу готелю, який не є зразковим. Бо до кінця незрозуміло, хто кінцевий бенефіціар, чиї гроші введено в цю купівлю», — додав економіст.

Схожою можна назвати й ситуацію з ринком землі, розмови про який ведуться вже давно, а обіцяних переваг досі не видно.

Поділитись: