Президент України Володимир Зеленський слухає гімн України під час урочистостей до Дня незалежності.
Фото:

Пресслужба президента України

Президент Володимир Зеленський оголосив проведення всенародного опитування у день місцевих виборів 25 жовтня. Людям запропонують п’ять запитань. Проте що саме президент хоче запитати в українців, поки що невідомо. Наразі таке опитування не передбачено ані Конституцією, ані законами України. Розповідаємо, що це за опитування, навіщо його хочуть провести та чи можна за його допомогою маніпулювати виборцями.

 П’ять невідомих запитань

Що хоче спитати президент, наразі невідомо. У зверненні Зеленського, яким він анонсував всенародне опитування, — конкретики не було. Зате є інтрига:

«25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі п’ять важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні та в інтернеті, про що сперечаємось з друзями, батьками або таксистами. Про те, про що нас раніше ніколи не питали. П’ять важливих питань, щоб дізнатися твою думку. Чи не вперше в історії Незалежності ми запитаємо: "А що думаєш ти?" Чому твоя відповідь важлива? Тому, що буде так, як вирішиш ти».

Жодних юридичних наслідків опитування не матиме — йдеться у роз’ясненні, яке з’явилося на сайті президента навздогін ролику-зверненню Зеленського. Основна теза: проведення всенародного опитування — ніщо інше, як інструмент демократії та можливість для громадян вирішувати, як має розвиватися держава:

«Запропоноване президентом загальнонаціональне опитування дасть можливість кожному громадянину висловитися про те, що справді важливо для нашого суспільства, щоб на рівні всієї держави можна було засвідчити суспільну думку без її корегування різними ангажованими «експертами» та політиками з понад 20-річним стажем маніпуляції народними очікуваннями. Тобто держава ставить прямі запитання суспільству та отримує прямі відповіді без посередників».

Президент України Володимир Зеленський розмовляє із матерями і дружинами військових, які загинули під час війни на Донбасі.
Фото:

Пресслужба Президента України

Про Донбас не питатимуть?

У проєкті закону про опитування громадської думки, який уже внесли до порядку денного Верховної Ради, йдеться, що під час них не можна питати про окуповані території, зокрема про вибори, торгівлю, порядок управління окупованими територіями та взаємодію з державою-агресором.

Утім, політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна припускає, що питання Донбасу в якомусь вигляді може бути внесено в опитування:

«Це — політична ширма для виправдання популістичних або небезпечних для країни кроків. І хоча питання територіальної цілісності не можна виносити на референдум, але Донбас теж увагою не оминуть».

Юрій Костюк, заступник голови Офісу президента, запевняє, що нічого про Донбас «протягувати» наміру не мають:

«Ми очікували, що будуть побоюватися питань Донбасу. Ми не хочемо шкодити самі собі й порушувати питання, які несуть небезпеку. Скоро будуть опубліковані питання, і всі побачать, що ніякої зради там немає».

Репетиція референдуму?

Костюк пояснює, що одним із пунктів передвиборчої програми Зеленського було запровадження механізму народовладдя, і зараз над цим триває робота:

«Ми у 19-му році під час кампанії пропонували людям включитися в написання програми. Нам було важливо, щоб передвиборча програма містила речі, які є для людей важливими. Історично так склалося, що референдум в Україні сприймається негативно. Але за його допомогою утворилася незалежна Україна. А щодо опитування 25 числа, то саме опитування неправильно називати референдумом».

На запитання, чи можна це назвати своєрідною репетицією референдуму, погоджується:

«Можна і так назвати. Це природно, коли державна політика підкріплюється тим, що хотіли б громадяни. Звісно, якщо говорити про референдум, то в такому разі має бути широке обговорення винесених питань. Держава має забезпечити повну і всебічну інформацію, щоб громадянин мав повний вибір».

Верховна Рада влітку цього року підтримала в першому читанні президентський законопроєкт про референдум. Згідно з ним, на референдум можна виносити питання змін до Конституції, змін території України (проте не про порушення територіальної цілісності), питання втрати чинності законів чи їх положень та питання загальнодержавного значення. Наразі законопроєкт чекає на друге читання.

Президент України Володимир Зеленський залишає кабіну для голосування, доки його дружина Олена чекає на виборчій дільниці в Києві, Україна, 21 липня 2019 року.
Фото:

EPA/STEPAN FRANKO

Мета опитування та хто його проводитиме

У пояснювальній записці до законопроєкту про опитування громадської думки йдеться, що за допомогою таких опитувань хочуть налагодити взаємодію між органами державної влади та громадськістю. Спектру можливих питань там немає, а мета опитувань виписана максимально неконкретно: «Дослідити громадську думку щодо певного кола питань, спроєктувати управлінські рішення, визначити позитивні та негативні явища конкретної проблеми».

Рішення про проведення опитування ухвалює Кабінет Міністрів, далі доручає процес Центральній виборчій комісії, яка має організувати і провести опитування, йдеться у записці.

Поле для маніпуляцій

Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто каже, що опитування проводиться з консультативною метою і, на відміну від референдуму, воно жодним чином ні на що не впливає. Загрозу маніпуляцій він бачить лише в тому, як можуть бути сформульовані питання:

«Якщо проводити окремо — воно коштувало б стільки ж, скільки коштують вибори — шалених грошей. Проводити опитування — це непогана ідея. Проте в законодавстві жодного слова немає, як формулюються запитання, а від цього дуже залежать результати. Незрозуміла процедура, чи будуть там експерти? Варто залучити якусь соціологічну комісію з експертів, які сформулюють коректні питання».

На виборчій дільниці таке опитування проводити не можна, каже координаторка громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. Бо всі, хто має право там перебувати, — члени комісій, спостерігачі, кандидати, медіа й самі виборці, — перебувають там і виконують свої обов’язки в уже установленому законом порядку. Тому всенародне опитування має бути організовано на вулиці, і тут є поле для маніпуляцій, вважає Айвазовська:

«Тут найбільшої уваги заслуговує питання, кого саме опитуватимуть та як: тих, хто ще не проголосував і прямує до приміщення, чи тих, хто вже вийшов. Якщо перших, то дуже важливим є сам зміст запитань. Вони не можуть містити агітації або прихованого стимулювання голосувати за партію, політичним/ідейним лідером якої є президент. Якщо ж опитування проводити на виході з дільниць, то питання не впливатимуть на голосування, а лише будуть використані з політичною метою».

На це в Офісі президента відповідають: усіх норм законодавства під час опитування буде дотримано. А головна інтрига — про що ж питатиме Зеленський — привідкриється вже завтра: запитання почнуть оприлюднювати з 14 жовтня.

Поділитись: