Дмитро Фірташ під час відкриття тепличного комплексу DF Agro у Тернопільській області, 21 вересня 2012 року
Фото:

УНІАН

25 червня Верховний суд Австрії дозволив передати українського олігарха Дмитра Фірташа в руки правоохоронців США. Олігарх прожив у Австрії близько 6 років, чекаючи на рішення місцевої влади. 16 липня міністр юстиції Австрії Клеменс Яблонер також дав дозвіл на екстрадицію олігарха. Громадське пояснює, за що українського багатія хочуть судити у США.

Пристрасті навколо екстрадиції

У березні 2014 року українського олігарха Дмитра Фірташа затримали в Австрії за запитом про екстрадицію від США. У Штатах Фірташа підозрюють у тому, що він, давши хабар у 18,5 мільйонів доларів, отримав дозвіл на видобуток титану в Індії. Цей титан олігарх нібито мав доставляти до США на заводи Boeing.

Земельний суд Відня спершу погодився екстрадувати Фірташа, однак згодом ухвалив рішення відпустити олігарха під рекордну заставу в 125 мільйонів доларів.

У 2015 році Міністерство юстиції Австрії відхилило запит про екстрадицію олігарха. Згодом прокуратура країни подала апеляцію на це рішення, яку Вищий земельний суд Австрії задовольнив у 2017 році. 

Саме цю апеляцію Фірташ намагався оскаржити у Верховному суді, однак справу програв.

Крім США, запит на екстрадицію Фірташа надіслала Іспанія. Зокрема, за запитом цієї країни Фірташа у лютому 2017 року затримали вдруге, проте згодом відпустили під зобов’язання не виїжджати за межі Австрії. Наприкінці 2017 року рішення про екстрадицію Фірташа до Іспанії відхилили австрійські суди.

З 2017 року Фірташ та його адвокати затягували розгляд справи, звертаючись до судів ЄС, а також до правоохоронних органів США, де клопотали про закриття провадження проти олігарха.

Зокрема, адвокати зазначали, що Фірташ не є громадянином США, ніколи не звертався за американською візою та ніколи не був на території країни, а єдиною «зачіпкою» американського слідства у справі олігарха став американський телефонний номер, зареєстрований у Чикаго.

Після рішення суду доля екстрадиції Фірташа до США була в руках міністра юстиції Австрії. «Остаточне рішення міністр зможе ухвалити лише після того, як отримає повний текст рішення Верховного суду Австрії. Коли саме це станеться — невідомо», — повідомила тоді Громадському прес-секретарка міністерства Крістіна Рац.

І от 16 липня прес-служба міністерства повідомила, що міністр юстиції Австрії Клеменс Яблонер дав дозвіл на екстрадицію.

Міністр ухвалив таке рішення після консультацій з Міністерством закордонних справ Австрії. Тепер питанням екстрадиційного арешту і подальшого доправлення Фірташа до США займається Земельний суд Відня.

Адвокати олігарха подали клопотання про відновлення судового розгляду справи про екстрадицію. Доки суд не ухвалить рішення щодо цього клопотання, Фірташ залишиться у в Австрії.

Олігарх, що втрачає статки

Дмитро Фірташ до Революції Гідності був одним із найбагатших бізнесменів в Україні. Коло його інтересів — металургія, хімічна промисловість та постачання газу.

Так, Фірташ володів найбільшими титановими активами в Україні. Його завод — «Кримський титан» — продовжує свою роботу та залишається у власності олігарха, попри російську анексію. 

Водночас після Революції Гідності олігарх втратив контроль над титановими родовищами в Україні, які він орендував: держава вирішила повернути їх у свою власність.

Так само після 2014 року постраждав і добривний бізнес Фірташа, який отримував надприбутки за часів співпраці з Газпромом. Після втрати дешевого російського газу заводи Фірташа почали зазнавати збитків. Через це в уряді навіть ухвалили рішення заборонити імпорт добрив з Росії, зробивши заводи олігарха фактично монополістами. Згодом це рішення уряд скасував.

Також Дмитро Фірташ є власником компанії «РГК», яка керує найбільшою мережею облгазів, тобто посередників на ринку газу, які продають його безпосередньо населенню.

Бізнесмени Рінат Ахметов (ліворуч) та Дмитро Фірташ під час українсько-російського економічного форуму у Києві, 18 травня 2010 року
Фото:

Івана Фролова/УНІАН

Наприкінці 2018 року облгази Фірташа пішли на безпрецедентний крок: вони почали донараховувати у платіжках за газ населенню додаткові обсяги спожитого палива за «приведення обсягу газу до стандартних умов».

За даними регулятора, ці установи донараховували українцям до 10% обсягів спожитого газу.

Після надсилання «завищених» платіжок в облгазах «РГК» НКРЕКП почала масштабні перевірки, які закінчилися штрафними санкціями та судовою тяганиною.

Крім цього, із «РГК» «воює» Нафтогаз, який хоче потіснити Фірташа на ринку розподілу газу, звинувачуючи «РГК» у завдаванні мільярдних збитків державі.

У політиці з Фірташем пов’язували частину депутатів «Опозиційного блоку». Декотрі з них (Сергій Льовочкін, Михайло Папієв) були присутні під час слухань Верховного суду Австрії 25 червня.

Інші суди

Окрім судів щодо екстрадиції з Австрії, проти Фірташа розгорнулась судова кампанія в інших країнах. Зокрема, на Кіпрі арештували активи компанії Фірташа на 46 мільйонів доларів за позовом російського «ВТБ» банку.

Згодом за позовом цього банку Високий суд Англії арештував нерухомість олігарха у центрі Лондона. Один із арештованих маєтків має площу 1,5 тисячі квадратних метрів та розташовується біля «Гайд-парку». Другий — площею 2,6 тисячі квадратних метрів — це частина колишньої станції лондонського метрополітену.

Окрім цього, суд арештував кіностудію Via Film, що належать Фірташу, а також зобов’язав олігарха розкрити перелік своїх активів, які суд зможе арештувати в майбутньому.

Також колишня дружина Фірташа, Марія Калиновська, вимагає від нього в суді 5 мільярдів євро. Вона стверджує, що начебто у 2000-х її чоловік вивів в офшори значну суму, аби не втратити свої статки внаслідок розлучення. Крім цього, Калиновська повідомила, що Дмитро Фірташ намагався владнати з нею судову суперечку через розлучення погрозами.

Поділитись: