Нова керівниця Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва в штаб-квартирі МВФ у Вашингтоні, округ Колумбія, США, 25 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

У МВФ — нова очільниця. 66-річна болгарка Кристаліна Георгієва офіційно стала до виконання обов’язків 1 жовтня. Міжнародний валютний фонд вперше очолила представниця країни з економікою, що розвивається.

«Це величезна відповідальність — бути на чолі МВФ в час, коли глобальне економічне зростання продовжує розчаровувати, коли зберігається торговельна напруженість і борг на історично високому рівні»,сказала Георгієва.

Вона стала лише другою жінкою на цій посаді за понад 70 років існування МВФ. Георгієва замінила француженку Крістін Лаґард, яка очолювала інституцію з 2011 року.

Нині Лаґард номінують на голову Європейського центрального банку — остаточне рішення щодо неї ухвалять на саміті ЄС.

Хто така Кристаліна Георгієва та чого від неї очікувати світові та Україні — читайте в матеріалі hromadske.

Довідка: Міжнародний валютний фонд — це спеціальне агентство ООН, засноване у 1945 році. Головне завдання фонду — дбати про стабільність міжнародної валютної системи, системи валютних курсів і міжнародних платежів. Зараз налічує 189 країн-учасниць, кожна з яких вносить свою частку у фінансування фонду. Шляхом короткострокових кредитних програм під низькі відсотки він дає урядам держав-позичальників час, щоб провести реформи та стабілізувати економіку. Натомість вимагає рішучих та непопулярних реформ, щоб прибрати зайві витрати з бюджету та не допустити дефолту.

Хто така Кристаліна Георгієва?

Їздить на червоній Tesla на роботу та вмикає рок-музику перед важливими зустрічами — так пише про неї журналіст The Wall Street Journal. 66-річна Георгієва активно комунікує в соціальних мережах. В її твітер-акаунті можна знайти відео, де вона разом з колегами зі Світового банку займається йогою напередодні робочого дня чи кулінарною справою після нього, їздить з місією у Бангладеш чи пише про гендерне різноманіття як «ключ до створення нових ідей».  

За таким сучасним світобаченням та підходом стоїть серйозна академічна база — Георгієва отримала ступінь кандидата економічних наук та доктора і магістра політичної економіки та соціології в Університеті національної та світової економіки Софії. Згодом викладала в Софії, Лондоні, Гарварді, Єлі, Массачусетсі, і це не повний перелік. Вона написала понад 100 наукових праць, а її дисертація стосувалась політики щодо захисту довкілля та економічного зростання у США.

У 1993-му вона розпочала свою кар’єру у Групі Світового банку (п’ять міжнародних організацій, що надають позики бідним країнам — ред.) спершу як екологічний економіст для Європи та Центральної Азії, кілька років працювала як представниця інституції Росії.

На кілька років змінивши кар’єру з економічної на політичну, встигла попрацювати у Європейському Союзі як комісар з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та реагування на кризу, а потім — як віцепрезидентка з бюджету та людських ресурсів. У 2017-му повернулася та очолила Світовий банк.

«Вона може працювати у дуже складних ситуаціях та ухвалювати рішення на міжнародному рівні, — розповідає в коментарі hromadske її колишній колега, засновник Інституту ринкової економіки в Софії та професор Софійського університету Красен Станчев. — Тому що немає складнішої інституції, ніж Європейський Союз. Світовий банк і МВФ мають простішу систему ухвалення рішень».

Він наголошує, що Георгієва досягнула значних успіхів, працюючи у Світовому банку: «Вона встигла збільшити капітал Світового банку на 10%, я думаю, що це і є головною мотивацією при виборі її кандидатури».

Кристаліна Георгієва (праворуч) на міжнародній конференції з питань охорони здоров'я в країнах, що розвиваються, Осло, Норвегія, 06 листопада 2018 року
Фото:

EPA-EFE/LISE ASERUD

Чого очікувати?

Говорячи про своє призначення, Кристаліна Георгієва сказала: «Ми не мусимо забувати про нашу довгострокову мету — підтримувати стійкі валютні, бюджетні та структурні політики, аби розбудовувати сильніші економіки та покращувати людям життя. Це також означає роботу над такими проблемами як нерівність, кліматичні виклики та стрімкі технологічні зміни».

Експерти вірять, що вона додасть важливості цим питанням, що зазвичай сприймаються як другорядні для макроекономічного зростання.

«Ці речі, які дуже впливають на зростання, стабільність та бідність, вимагають сильного політичного лідерства від МВФ, і зараз більше, ніж коли-небудь»,розповіла Financial Times голова вашингтонського офісу конфедерації благодійних організацій Oxfam Надія Даар.

Георгієва поставила перед собою три основні пріоритети. Найперший — мінімізувати ризики від криз, як от Брекзит, конфлікти, нестабільність потоку капіталу, та надавати підтримку тим країнам, які дійсно цього потребують.

«МВФ має продовжувати рівномірно працювати з усіма країнами, що переживають негаразди, у той же час, більше уваги присвячувати нестійким економікам та таким, на які вплинув конфлікт», сказала вона.

Другий її пріоритет — зберігати фінансову міцність МВФ та підтримувати країни-члени в їхніх зусиллях щодо урядових реформ.

Третім основним завданням на посаді Георгієва бачить еволюцію самого фонду, аби той відповідав нинішнім і майбутнім викликам, як-от демографічні зміни, клімат, штучний інтелект тощо. 

З промови Георгієвої напередодні голосування також зрозуміло, що вона прихильниця жорсткої економічної політики.

«Моя країна пройшла через болюче регулювання у 90-х, коли звернулася до МВФ з проханням відновити макроекономічну стабільність як фундамент для росту, працевлаштування та покращення стандартів життя. Відтоді впродовж усієї кар’єри я віддано просуваю суворі економічні політики», — сказала Георгієва.

У 90-х Болгарія, як і інші колишні країни соцтабору, перетворювали свою економіку із командної, де все контролювала держава, на ринкову — і цей процес відбувався непросто. В обмін на необхідні позики від МВФ, Болгарія була змушена провести складні реформи, включаючи скорочення у державному секторі, приватизацію державних компаній та відмову від державних субсидій.

Так само з МВФ співпрацює Україна — ще з 1992 року. Відтоді держава могла отримати близько 70 мільярдів доларів, утім, через невиконання умов траншів одержала лише половину — трохи більше 30 мільярдів. Нині тривають перемовини щодо подальшої співпраці — наразі місія МВФ в Україні завершила роботу, так і не домовившись про нову програму.

Як зазначає Красен Станчев, навряд чи Георгієва буде залучена до процесу перемовин з Україною, адже це завдання спеціальної місії.

«Я думаю, що вона здатна обрати правильну команду від фонду, а на фінальному етапі погодження, я вважаю, вона буде більш-менш на боці України», — сказав експерт.

Поділитись: