Війна

Влада відповідальна за 62% випадків порушень прав людини в Україні — доповідь ООН

1 жовтня, 2018 12:07
Війна/Влада відповідальна за 62% випадків порушень прав людини в Україні — доповідь ООН
Зберегти
Вигляд
За останні три місяці в Україні сталося 160 порушень прав людини. За 62% з них відповідальний уряд України, а за 26% — Росія як окупант Криму. За 12% відповідальність повинні нести самоназвані «ДНР» та «ЛНР».

Під час «хлібного перемир'я», яке розпочалося від липня 2018 року, кількість загиблих мирних мешканців Донбасу скоротилася, порівняно з попередніми трьома місяцями, отже, режими перемир'я важливі.

А дедалі частіші напади на журналістів спровоковані безкарністю нападників, тому уряд повинен сприяти розслідуванню й доведенню цих справ до кінця. 

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підготувала 23 доповідь. Що вдалося зафіксувати співробітникам місії від 16 травня по 15 серпня, Громадському розповіла голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер.

Про постраждалих цивільних на Донбасі

За період від 16 травня по 15 серпня 2018 року 105 цивільних стали жертвами конфлікту, 12 людей загинули і 93 отримали поранення. Це на 35% більше, ніж за попередній період.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міни є на городах та дорогах, якими діти йдуть до школи — голова місії ОБСЄ на Донбасі

Але порівняно з цим же періодом минулого року, показник зменшився на 47%. Це ознака непередбачуваності конфлікту. Люди ніколи не знають, що чекає на них завтра. Коли ми намагалися з'ясувати причини жертв серед цивільного населення, ми побачили, що причина половини з них — обстріли. В інших 40% випадків — снаряди, які не розірвалися, та міни. Щоб почати процес розмінування, треба покласти край конфлікту. Ми повинні знати, де саме заміновані території, а для цього потрібні належні записи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Розмінування Донбасу: життя, як на мінному полі

Коли відбуваються обстріли, кількість жертв зростає.

Більшість інцидентів сталася від середини травня до кінця червня. Після 1 липня, коли набуло чинності «хлібне перемир'я», кількість жертв серед цивільного населення значно скоротилася. Це свідчить про важливість узгоджених зусиль щодо припинення вогню. Перемир'я має значення, але не припиняє конфлікт. А саме на це ми й чекаємо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Міни ми називаємо картоплею»: як фермери на Донбасі у «хлібне перемир'я» врожай збирають

Відповідальність України за порушення прав людини в понад 60% випадків

Це випадки порушень прав людини, які ми самостійно задокументували. Також важливо, що ми реєструємо порушення з обох сторін лінії зіткнення. І немає значення, з якої сторони ми працюємо активніше, адже порушники можуть бути і з одного боку, і з другого. І це не означає, що порушення на певній стороні дає підстави одразу приписувати порушення їй же.

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер у студії Громадського, Київ, 19 вересня 2018 року Фото: Громадське

Причини збільшення нападів на представників ЗМІ та громадських активістів

На це впливають різні чинники. Коли стаються напади на журналістів та громадських активістів, важливо, щоб це швидко й ефективно розслідували, щоб правоохоронці затримали злочинця й притягнули до відповідальності, щоб правосуддя здійснилося. Щоб запобігти нападам, треба передусім вирішити проблему безкарності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто замовив Катю Гандзюк?

Тиск на суди

Ми моніторимо судові справи щодо подій на Майдані, травневих заворушень в Одесі і всі схожі випадки, пов'язані з подіями на сході. Ми з'ясували, що справді є специфічний тиск на суддів, щоб вони або засудили обвинуваченого, якщо він входив до збройного угруповання або має з ним якісь зв'язки. Нас непокоїть, що у справах, пов'язаних з конфліктом на Донбасі, в 60% випадків засуджень, як ми виявили, була угода про визнання провини.

Отже, ми закликаємо суддів бути вкрай обережними, якщо вони мають справу, пов'язану з цим конфліктом і угодою про визнання провини. Треба переконатися, що обвинувачений уклав угоду за власним бажанням, а не під тиском, чи навіть тортурами. Адже в багатьох таких справах ми виявили, що фактичних доказів провини не було. Це насторожує.

У випадку Майдану, й Одеси ми бачили позитивний розвиток: у першому — повторне відкриття справи щодо вбивства журналіста Веремія; в другому — начальника поліції звільнили через події 2 травня, які призвели до загибелі шести людей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Чотири роки одеській трагедії: без покарання та примирення

Один із прикладів такого тиску, або впливу на людей у судових справах (це може бути будь-хто: судді, адвокати, прокурори), — це тиск з боку людей, пов'язаних із правими рухами. Ми доповідали про це раніше. Ми хочемо якось вплинути на ситуацію, щоб люди, що опиняються в суді, могли розраховувати на справедливий судовий розгляд. Незалежно, постраждала це сторона, чи обвинувачена.

Про свободу слова

Ми зафіксували, що нині на окупованих територіях люди бояться вільно виражати свої погляди. Ми стурбовані, що нічого не робиться для надання людям свободи слова, права на мирні зібрання, вони продовжують жити в такому середовищі.

Ми також фіксуємо випадки порушення прав журналістів і на підконтрольних територіях. За ці роки ми задокументували кричущі випадки, коли журналістів навіть убивали. І глобальне питання — чи відбуваються ґрунтовні розслідування цих випадків? Наразі ми цього не бачимо.  

Ми не задоволені розслідуванням убивства Павла Шеремета. Про це йдеться в нашій доповіді. Це приклад того, де розслідування повинно робити набагато більше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Безкарність породжує нові злочини»: головна редакторка «Української правди» — про справу Шеремета

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер у студії Громадського, Київ, 19 вересня 2018 року Фото: Громадське

Про ув'язнених на Донбасі до 2014 року

Ми спілкуємося з такими людьми. І знаємо, що деякі з них хочуть відбувати строк на підконтрольній уряду території. З 2015-2016 років ми працюємо над тим, щоб це сталося. Працюємо з усіма сторонами конфлікту, намагаємося розблокувати процес, поновити його. Тому що ми не бачили такої передачі вже близько року.

Про порушення прав людини в анексованому Криму

Через обмежений доступ на півострів нам потрібно більше часу, щоб підтвердити інформацію, ми менше контактуємо з владою. Якщо потрібно дізнатися щось про окрему справу, виникають труднощі в комунікації з постраждалими і свідками. Але люди їздять туди і виїжджають звідти, ми спілкуємося з мешканцями півострова. Отримуємо багато інформації з публічних документів і реєстрів. У нас трохи інший підхід, але базовий принцип той самий, як і на інших територіях України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Справа 26 лютого: умовні вироки «умовного» провадження

Ми слідкуємо також за цією ситуацією в Армянську. Надто з точки зору закону, це дуже складний випадок. Ми намагаємося спілкуватися з експертами з прав людини і проблем навколишнього середовища, щоб з'ясувати, як це впливає на здоров'я і самопочуття людей. Робота триває і нам необхідні численні консультації експертів щодо цього питання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Викиди «Кримського Титану»: коментарі Херсонської ОДА і поради медиків

Пов`язані новини