Новий Кабмін, старі проблеми: яку економіку уряд Шмигаля отримав від попередників

4 березня за ініціативою президента Володимира Зеленського Верховна Рада змінила прем’єр-міністра та склад уряду. Змін зазнали й ключові економічні відомства, зокрема Міністерство фінансів, яке останні декілька місяців критикують за постійне невиконання бюджету. Водночас нових голів для Міністерств економіки та енергетики досі не знайшли. 

hromadske розбиралося, яку економіку уряд Олексія Гончарука залишив уряду Дениса Шмигаля та які проблеми потрібно буде вирішити новому Кабміну.

«Діра» в бюджеті

Перші 2 місяці 2020 року державний бюджет не виконується за доходами. У січні невиконання склало близько 25%, а у лютому — близько 5%. Це означає, що доходи, які держава очікувала отримати для того, щоб профінансувати освіту, медицину, інфраструктуру тощо, надходять не у повній мірі. Кошти, яких не вистачає для того, аби профінансувати державні видатки, доводиться позичати.

Чому так склалося? Під час планування бюджету на 2020 рік уряд заклав у ньому дещо завищені показники. Зокрема — курс долара: бюджет на 2020 рік розраховувався на курсі 27,5 гривні за долар, тоді як у січні-лютому реальний курс складав 24-25 гривень.

Курс долара важливий для бюджету, оскільки від нього залежать надходження від митниці. Коли товари ввозять на територію України, то їх обкладають митом та податком на додану вартість (ПДВ), а деякі (наприклад, алкоголь та бензин) — ще й акцизами. Ці податки залежать від митної вартості, яка розраховується як гривневий еквівалент ціни товару у валюті. Тому чим нижчий курс долара — тим менша вартість імпорту і тим меншими є податки, які сплачуються від ввезення товарів.

«Діру» в бюджеті різко розкритикував президент України Володимир Зеленський під час виступу у парламенті.

«Ми постійно чули про економічний стрибок, але є враження, що економіка брала розгін, спіткнулась і ризикує проїхатися обличчям по землі. За два місяці нового року невиконання держбюджету становить 16 мільярдів гривень. 13 мільярдів із них — це провал надходжень від митниці», — заявив Зеленський.

Як вирішити проблему з «дірою» у бюджеті? Для цього потрібно переглядати макроекономічний прогноз, на базі якого уряд розраховує бюджет.

Цей процес почався ще в січні, і на початок березня оновлений макропрогноз Мінекономіки вже передало до Міністерства фінансів. Мінфін почав розраховувати, наскільки оновлений прогноз сильно змінить показники бюджету та чи є необхідність вносити зміни до держбюджету на 2020 рік.

Однак наразі невідомо, чи дійде цей процес до свого логічного завершення (голосування Радою за зміни до бюджету) у зв’язку зі змінами у Кабміні. Можливо, новий уряд захоче ще раз перерахувати макропрогноз, на що піде декілька місяців. Водночас, новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль вже заявив, що хоче переглянути бюджет на 2020 рік. Однак не для того, аби перекрити діру в бюджеті, а для того, аби збільшити соціальні виплати.

hromadske розповідає про економічні реформи, пояснює, що означають ті чи інші зміни. Ми говоримо про можливості та вдалі проєкти. Допоможи нам робити це й надалі.

Коронавірус та криза

Доки бюджет на 2020 рік не переглянуто, перекривати «діру» держава може лише позичаючи гроші на ринку. У 2019 році та на початку 2020 року робити це було доволі легко, оскільки облігації, які держава випускає для залучення грошей, мали великий попит, зокрема серед іноземців.

Однак у лютому ситуація змінилася: на світових ринках через поширення коронавірусу почалася паніка. Інвестори почали масово продавати ризикові активи — акції компаній та облігації країн, що розвиваються. Це вже вплинуло на Україну: попит на український держборг скоротився, а Міністерству фінансів все важче позичати гроші під низькі відсотки та на довгі терміни.

Це означає, що держава може зробити крок назад у своїй успішній борговій історії: з 2019 року вартість державних запозичень у гривні вдалося знизити у більш ніж 2 рази — з 20% річних до 9-10% річних.

Однак криза на світових ринках може змусити позичати під вищі відсотки, і держава, замість того, щоб витрачати гроші на медицину, зарплати та інші потреби, повинна буде витрачати більше грошей на виплату боргів кредиторам.

У більш довгостроковій перспективі коронавірус може викликати економічну кризу в Україні, вважає виконувач обов’язків міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Коронавірус може вплинути на торгівлю. Найбільшим торговельним партнером України є Китай, а уповільнення його економіки може спричинити падіння імпорту (а отже — падіння надходжень до бюджету) та падіння експорту (а отже — падіння надходжень валюти в економіку та девальвацію гривні).

Милованов вважає, що новому уряду в умовах поширення коронавірусу потрібно бути готовим до оперативних заходів — екстрено знижувати податки, надавати «канікули» у сплаті комуналки пенсіонерам, дотації вразливим галузям економіки та співпрацювати з бізнесом.

МВФ

Ускладнює економічну ситуацію та проблему з державними фінансами те, що Україна не перебуває у жодній програмі Міжнародного валютного фонду. Попередня програма МВФ stand-by закінчилася у лютому, а про нову уряд Гончарука домовлявся всі 6 місяців, які перебував при владі. Однак ці домовленості досі не закінчилися виділенням Україні першого траншу кредиту.

Відсутність програми МВФ є ще одним фактором ризику для інвесторів, що погіршує можливості держави позичати гроші задешево. Ба більше, тих грошей, які Україні міг би виділити фонд та інші міжнародні організації (які наразі очікують рішення МВФ), могло би вистачити на весь рік, тому потреба держави позичати гроші на ринку, під вищі відсотки, відпала б.

«Ми маємо домовленості з іншими офіційними кредиторами, які можуть в цьому році закрити майже всі потреби України у фінансуванні, щоби не звертатися до ринкових запозичень, які через глобальну кризу, що розгортається на тлі епідемії коронавірусу, можуть бути недоступними за прийнятною ціною», — зазначила ексміністерка фінансів Оксана Маркарова.

У разі позитивного рішення Ради директорів МВФ щодо програми на 5,5 мільярдів доларів, Україна могла б отримати транш від ЄС (на 500 мільйонів євро) та близько 1 мільярда доларів від Світового банку.

Наразі головною перепоною для затвердження нової програми МВФ є те, що досі не ухвалений законопроєкт №2571, який забороняє повернення націоналізованих банків колишнім власникам. Необхідність у такому законі продиктована судовими процесами Ігоря Коломойського, у яких олігарх намагається оскаржити націоналізацію ПриватБанку.

Цей законопроєкт наразі внесено до Ради, однак парламент не може його ухвалити доти, доки не закінчить розгляд закону про ринок землі.

Наприкінці лютого до України приїхала чергова місія МВФ для обговорення виконання попередніх вимог фонду. За підсумками роботи місія відзначила «значний прогрес України», однак нову програму фонд досі не затвердив.

Зміна уряду може стати на заваді у переговорах з МВФ. Головним відомством, яке відповідає за відносини з фондом, є Міністерство фінансів, у якому змінився очільник. Новий міністр фінансів, Ігор Уманський, часто критикував МВФ у пресі, заявляючи, що Україні потрібно «поводитися з МВФ більш жорстко та не погоджуватися на деякі їхні вимоги».

Падіння промисловості

Ще однією проблемою, яку уряд Гончарука передав уряду Шмигаля, є стрімке падіння української промисловості, яке у січні 2020 року збільшилося до 5,1% (проти січня попереднього року).

Чому промисловість падає? Однією з провідних галузей промисловості України є металургія. Українські металурги працюють переважно на експорт, а їхні прибутки напряму залежать від попиту на метали та світових цін на цю продукцію.

У 2019 році ціни на металургійну продукцію різко обвалилися на тлі торговельної війни між США та Китаєм. Ситуацію з цінами погіршило падіння курсу валют: експортна виручка металургів почала падати.

Ба більше, на тлі падіння світових цін на метали деякі металурги почали переобладнання на своїх заводах, через що обсяги виробництва також скоротилися.

Ще одна причина падіння промисловості — тепла зима. За підсумками січня, чи не найбільше падіння промисловості зафіксоване в енергетиці — 11,8% проти попереднього року.

Це пов’язано з тим, що через теплу зиму українці використовують менше газу та електроенергії для опалення, теплоелектростанції почали використовувати менше вугілля, водночас держава накопичила багато вугілля на складах. Через це шахти не можуть продавати вугілля, бо попиту на нього немає. Так у шахтарів виникають борги з виплати зарплат.

Ті ж галузі, що не причетні до опалення та металургії, впали не так суттєво, а деякі навіть зросли (зокрема, хімічна промисловість виросла на 24,4%, а виробництво комп’ютерної техніки — на 17,4%).

Але на тлі розгортання економічної кризи, пов’язаної з поширенням коронавірусу, українська промисловість може впасти ще більше, адже падіння цін на метали продовжилося у 2020 році. Цьому сприяло уповільнення економіки Китаю та падіння попиту на метали.