«Легіонери», «драматурги» й «Зе!танк». Кого веде на місцеві вибори «Слуга Народу» та скільки мерів отримає

5 вересня в Україні офіційно стартувала виборча кампанія перед місцевими виборами, а напередодні владна партія «Слуга Народу» визначилась, кого вона виставить на майбутніх мерських перегонах.

«Сподіваємося перемогти всюди», — голова партії Олександр Корнієнко намагався в розмові з hromadske вдавати з себе оптиміста, але виходило не дуже вдало.

Сам Володимир Зеленський на наше пряме запитання про кількість мерів-«слуг» після місцевих виборів чіткої відповіді не дав.

«Це народ має вирішувати. Їм же жити, їм обирати», — говорив президент, поки його речниця намагалася відтіснити нашого журналіста.

Ці заяви політики зробили одразу після презентації своїх кандидатів на посади мерів. Проте оптимістичним дійство не виглядало: переважна більшість «Зе!мерів» мають примарні шанси на перемогу.

За інформацією джерел hromadske в партії, реально претендувати на перемогу на виборах міських голів «слуги» можуть лише в трьох великих містах: Рівному, Чернівцях і Кривому Розі. Ще в трьох — Миколаєві, Херсоні та Ужгороді — нав’язати боротьбу. Усі інші міста для них — без особливих перспектив.

Ми проаналізували причини такої картини для президентської партії, а також — ситуацію з кандидатами в мери в головних містах: Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Львові та Кривому Розі.

Проблеми з кандидатами

Група потенційних «Зе!мерів» схожа на політичну солянку. Тут і колишні депутати місцевих рад від різних політичних сил («Європейська Солідарність», «Опозиційний блок», «Самопоміч»), і представники різних професій — від лікарів до шоуменів.

Політтехнолог Сергій Гайдай (нині консультує так звану партію мерів «Пропозиція», яка є опонентом «слуг») каже hromadske: список «Зе!мерів» свідчить про кадровий голод президентської команди на місцях.

«Компетентність у політиці — підібрати команду. Коли знаєш, що ти хочеш робити, то розумієш, хто тобі потрібен. Але якщо немає розуміння, тебе оточують випадкові люди», — каже Гайдай.

Охочих балотуватися від «слуг» на місцевих виборах не бракувало, і партія мала власні критерії відбору. Про це нам розповідає політтехнолог Сергій (ім’я змінене на прохання героя), який співпрацює зі «Слугою Народу» й добре знає партійні процеси.

За словами фахівця, кандидатами мали стати:

• професіонали своєї справи (лікарі, професори, адвокати, інженери), які мають певний рівень впізнаваності. Таких у загальному списку, за оцінками Сергія, до 15%;
• громадські активісти, які вдало співпрацюють із чинною владою — їх також до 15%;
• до 70% кандидатів — це бізнесмени та підприємці. Вони безпосередньо зацікавлені в контролюванні того, куди витрачаються їхні податки з місцевих бюджетів.

Решту мали обрати з депутатів чинних скликань місцевих рад, але після перевірки відповідності. Головна ж умова для всіх кандидатів — відсутність корупційних і медійних скандалів, кримінального минулого, фінансових заборгованостей.

За словами Сергія, під час підготовки до місцевих виборів у «слуг» виникло чимало проблем.

Усе почалося ще в травні 2019-го. Уже тоді з’явилася черга охочих стати мером або депутатом місцевого рівня. Проте Зе!команда розуміла, що в першій хвилі може зайти багато сумнівних кандидатів. Лідери «слуг» просто злякалися незрозумілих людей, як і можливого продажу місць. Тому завчасно потенційних кандидатів на посади мерів не визначали.

Інша проблема, яка вималювалася минулого року — партійне будівництво. У Раді працював «турборежим» і про розвиток партії «слуги» не думали. По суті, місцеві осередки вони почали створювати лише в травні-червні цього року.

Запізнілість цього процесу визнає й голова партії Олександр Корнієнко. Але пояснює це карантином: нібито своїх місцевих лідерів «слуги» готували на березень, але прийшов коронавірус.

Через гальмування партбудівництва від «Слуги Народу» в регіонах відійшла частина активістів. Ще ціла низка відпала після чистки рядів від людей Іллі Павлюка, якого в певний момент почали вважати ледь не сірим кардиналом Зе!команди.

Коли ж улітку цього року місцеві осередки презентували, виникла інша проблема.

«Людей затвердили, відповідальність поклали, а повноважень для формування виборчих списків не дали. Усе на собі замкнув Сергій Трофімов (перший заступник керівника Офісу президента — ред.). Це синдром, який переслідує “Слугу Народу” постійно: покладають відповідальність, але не дають повноважень, щоб її реалізувати», — каже політтехнолог Сергій.

Одне з повноважень, яке одразу не дали — фінансування виборчих кампаній. Місцевим осередкам заборонили брати гроші в кандидатів, тому що боялися, що це означатиме продаж місць у списках.

Лише наприкінці липня з Києва прийшло роз’яснення: гроші в кандидатів брати можна, але не за місце в списку, а «на обґрунтовані витрати виборчої кампанії». Як наслідок, «Слуга Народу» пропустила всі можливі терміни. Реальні претенденти на перемогу на мерських виборах свої кампанії починали ще на початку року, а влітку почали активну виборчу кампанію. Майже всі «слуги» включаються лише зараз.

Київ. Куди привезе «Зе!танк»

«Я її порівнюю з танком. Зе!танк, який приведе нашу команду до перемоги», — депутат Микола Тищенко в розмові з hromadske ледь добирав слова, щоб якомога яскравіше описати кандидатку від «слуг» на посаду мера Києва Ірину Верещук.

Але про перемогу в столиці президентська партія навіть не мріє. За соціологічним дослідженням одного зі штабів, з яким ми ознайомилися, Верещук трохи не дотягує до 10%, тоді як у Кличка — приблизно 40%.

Кандидатка від «слуг» на рівні з двома іншими учасниками мерських виборів може розраховувати хіба що на вихід у другий тур. І це — ще кілька тижнів тому. Останні історії за її участі — зокрема з Пріоркою та записом ролика в стилі Мері Поппінс — лише вбивають рейтинг Верещук. А водночас — і рейтинг «слуг» у Києві.

«Краще б уже Дубінського висунули», — з розпачем розповів нам один із керівників партії.

Дубінський, Тищенко та ще два депутати «Слуги Народу» — це ті, кого Верещук перемогла на внутрішньопартійних праймеріз. Та зовсім інші імена «слуг», які могли б поборотися з Кличком за перемогу, називає Сергій: Михеіл Саакашвілі, Дмитро Разумков і Олександр Корнієнко.

Саакашвілі навіть включали в соцопитування, але висувати побоялися, та й сам він думає про повернення до Грузії. Для спікера Разумкова посада мера столиці — це пониження, а він мріє піти лише на підвищення. А киянин Корнієнко відмовився навіть обговорювати своє можливе балотування.

Співрозмовники hromadske запевняють, що навіть непрохідна Верещук задовольняє Офіс президента. Банкова в особі глави ОП Андрія Єрмака нібито намагається домовитися з Кличком про створення більшості в новій Київраді — але за умови, що цю більшість контролюватимуть саме «слуги».

Харків. Прощальна пісня губернатора

Керівник Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер — останній, хто погодився опонувати Геннадію Кернесу на виборах мера. Перспектив перемогти у «слуги» немає: згідно з опитуванням, лише половина харків’ян упізнають цього чиновника, а його рейтинг не перевищує кількох відсотків.

А починали тут зовсім з іншого кандидата — місцевого айтішника Романа Катеринчика. Рік тому він балотувався до Верховної Ради за списком «Партії Шарія» під 10-им номером. На переговори зі «слугами» Катеринчик приходив з іншим другом Шарія — одним із Кацуб (родина колишніх членів «Партії регіонів», брати Сергій та Олександр фігурували у справі «вишок Бойка»). Проте мав він ще один «скелет у шафі».

«Катеринчик учився в одному класі із сином Кернеса, він його підрядник. Усі казали: не можна вже прямо так. Хоча Катеринчик казав, що він самостійний», — розповідає Сергій.

Як наслідок, «слуги» з Катеринчиком і Кацубами не зійшлися: останнім потрібно було вкласти у виборчу кампанію від одного до трьох мільйонів доларів, а впливу на формування списку їм не давали.

Після цього «слуги» розглядали варіанти з харківськими депутатами — Олександром Бакумовим і Марією Мезенцевою. Але зупинилися на Кучері, бо рік тому на парламентських виборах він здобув найбільшу підтримку серед усіх мажоритарників Харківщини — 50,62%.

Навесні в Кучера стався публічний конфлікт із Кернесом і бізнесменом Олександром Ярославським, який має великий вплив на Харківщині. Тоді довелося втрутитись Офісу президента. Банкова в конфлікті підтримала Ярославського — не в останню чергу через його допомогу в боротьбі з епідемією COVID-19.

Проте на мера вирішили висувати саме Кучера. Однією з причин називають його залежність від Вадима Слюсарєва. Це колишній прикордонник і помічник Артема Пшонки (син генпрокурора часів Януковича Віктора Пшонки), який за нової влади став помічником заступника голови ОП Трофімова. І саме Слюсарєва називають тією людиною, яка буде формувати виборчий список «слуг» у Харкові.

А от Кучера, по суті, «кинули під танк».

«Він погодився бути хлопчиком для биття. Це фактично прощальна пісня. Результат буде вкрай скромним», — підсумовує опозиційно налаштований депутат облради.

Одеса. У бій ідуть «підстаркуваті драматурги»

Наприкінці червня президент вручав нагороди представникам мистецтва та шоубізнесу. Тоді звання народного артиста отримав гуморист Олег Філімонов. Уже за кілька днів стало відомо, що Зеленський запропонував йому балотуватися на посаду мера Одеси. Народний артист погодився.

У списку потенційних кандидатів були й інші шоумени: Сергій згадує, зокрема, Андрія Доманського. На користь Філімонова зіграв найбільший рейтинг упізнаваності, а також довіра Зеленського. Проте його перспективи на виборах теж не райдужні: чинний мер Геннадій Труханов лідирує в соцопитуваннях із рейтингом майже 50%.

Ще одна проблема Філімонова — у тому, що «Слуга Народу» в Одесі, по суті, віртуальна.

«Як структура партія відсутня. Є штаб, робота йде, але організації, яку можна “помацати”, немає», — каже керівник місцевого осередку Комітету виборців України Анатолій Бойко.

Сергій розповідає, що в Одесі була війна за вплив на партію між головою облдержадміністрації Максимом Куцим і куратором області від Павлюка Григорієм Діденком. Розборонити їх не могли. Тож президент запропонував керівництво партією третій особі — телеведучому Олександрові Андросову. На початку 2019-го той став першим представником Зе!команди в Одесі, але з часом відійшов від справ.

Проте Філімонов має власну команду.

«Це професіонали в тих галузях, щодо яких вони мене консультували. Вони підуть у міськраду як депутати. Є люди, яких я знаю по 30 років», — розповів hromadske сам кандидат.

Прізвищ Філімонов не називає. Серед одеських партійців ця команда отримала назву «підстаркуваті драматурги», бо до неї входять люди, які довгий час виробляли разом творчі продукти.

У розмові з hromadske на з’їзді в Києві Філімонов назвав Труханова проросійським політиком, а себе — патріотом України. Розповів, що після 2014-го року відмовився від роботи в Росії, де мав основне джерело доходу.

Дніпро. «Перевзутий» БПП

Сергій Риженко для «слуг» у Дніпрі виявився таким собі політичним легіонером. І не простим, а зі стану основного ворога.

На президентських виборах головний лікар обласної лікарні імені Мечникова був довіреною особою Петра Порошенка на одному з округів Дніпропетровської області. Також він був членом фракції БПП в облраді.

«Якщо ми обмежимося політично новими людьми, то просто не буде якості. Коли ми обирали між якістю та певним політичним забарвленням, для нас було важливо уникнути керівних органів. Тобто вони — члени, а не голови фракцій і міських організацій», — пояснював появу Риженка серед «слуг» одразу після з'їзду лідер партії Олександр Корнієнко.

І це справді не найгірший варіант — якщо подивитися, серед кого обирали. На початковому етапі претендентом був навіть голова облради Святослав Олійник, якого називають «смотрящім» за областю від Коломойського. Довгий час говорили й про нардепа Максима Бужанського. Проте зупинилися на Риженкові як на менш токсичному.

Хоча одну негативну історію він усе-таки має.

Йому закидають зв’язок з Олександром Петровським, який через суди намагається заборонити журналістам називати його «кримінальним авторитетом Аліком Наріком».

Сам Риженко цей зв’язок відкидає.

«Я Петровського бачив тричі в житті, він допомагав госпіталю ліками. Я не можу сказати про нього ані поганого, ані хорошого. Люди, які допомагають (незалежно від статусу й посади) — уже на першому місці», — розповів кандидат hromadske.

Про перспективи Риженка на виборах говорити також не доводиться. Чинний мер Борис Філатов має підтримку на рівні 40%. Не на користь висуванця «Слуги Народу» може зіграти й Бужанський, який поривався балотуватися навіть без підтримки рідної партії.

Запоріжжя. «Зе!моторівець»

Стрімко ввірвався у мерську кампанію і кандидат «слуг» у Запоріжжі Віталій Тишечко.

До початку серпня 2019-го він був депутатом міськради від партії «Нова політика». 11 серпня Тишечка призначили заступником голови облдержадміністрації, а вже за тиждень Зеленський представив його як кандидата в мери Запоріжжя. І лише після цього, 28 серпня, Тишечко вийшов з лав фракції в міськраді. По суті, це ще один «політичний легіонер».

Партія «Нова політика» маловідома на національному рівні, її лідер — колишній регіонал і проросійський політик Володимир Семиноженко. Але в Запоріжжі представників осередку називають «моторівцями». До міської ради за списком партії потрапили переважно працівники заводу «Мотор Січ» ще одного проросійського ексрегіонала В’ячеслава Богуслаєва.

До Тишечка в партії розглядали інших кандидатів на посаду мера. Зокрема, колишнього весільного фотографа Сергія Штепу, який на попередніх виборах здобув перемогу саме в окрузі Богуслаєва. Також серед кандидатів був і комік Руслан Ханумак, проте вихідці із Запоріжжя — віцепрем’єр Михайло Федоров і згаданий вище Трофімов — зупинили свій вибір саме на Тишечку.

Його перспективи теж необнадійливі. У квітні опитування соціологічної групи «Рейтинг» показало, що діяльність чинного мера Запоріжжя Володимира Буряка схвалює половина містян.

Львів. Без Зе!команди

«Легіонера» у Львові знайшли в партії Садового — «Самопомочі». Наприкінці травня 2020-го з фракції мера вийшли одразу 5 депутатів. Серед них і лікар, учасник війни на Донбасі Тарас Кльофа. Уже в кінці серпня він переміг у партійному праймеріз як кандидат на посаду голови Львівської об'єднаної територіальної громади від «слуг».

Офіційно Кльофа змагався ще з одним вихідцем із «Самопомочі» Олегом Березою та заступником голови облдержадміністрації Юрієм Холодом.

Раніше про місцевий осередок «слуг» взагалі не було нічого чути. Навіть голова облдержадміністрації Максим Козицький свою діяльність провадив не під партійним брендом чи прапором «Слуги Народу», а як власної «Команди Козицького». Саме на нього може лягти тягар фінансування передвиборчої кампанії «слуг» на Львівщині.

У разі Львова не йдеться про потрапляння не лише до можливого 2-го туру виборів голови Львівської ОТГ, а й до п’ятірки лідерів. Рейтинг Садового сягає 35-40%, за вихід до другого туру вестимуть боротьбу Руслан Кошулинський від «Свободи», Олег Синютка від «Європейської солідарності» та Ігор Зінкевич із громадської організації «Варта-1».

Кривий Ріг. Союз з ахметівцями

Єдине місто з переліку найбільших, де кандидат від «Слуги Народу» реально претендує на перемогу на мерських виборах. Усе через те, що в рідному місті президента утворився союз «слуг» та олігарха Ріната Ахметова.

Тривалий час говорили про можливе балотування Юрія Корявченкова, проте Сергій розповідає, що «Юзік» не дуже хотів брати участь у виборах, тому навіть трішки зрадів, коли відбулася «заміна».

Кандидатом став гендиректор Центрального гірничо-збагачувального комбінату Дмитро Шевчик. В облраді він був членом фракції «Опозиційного блоку». Коли вийшов із неї — згадати в розмові з hromadske не зміг.

Шевчика називають людиною Ахметова, але з огляду на його фейсбук-стрічку складається враження, що він — симпатик Вадима Новинського, бізнес-партнера Ахметова.

«Мені дуже подобається його миротворча позиція. Він — людина миру. Проросійським політиком його не вважаю. Він дуже проукраїнський», — пояснив Шевчик у розмові з hromadske.

Союз у Кривому Розі Сергій пояснює двома речами. З одного боку, «Опозиційний блок» Ахметова хоче відігратися в бою за електорат з «Опозиційною платформою — За життя» Віктора Медведчука. З іншого, в ахметівців є реальне бажання розвивати Кривий Ріг, стежити, щоб на це спрямовували гроші з міського бюджету.

«Метінвест» перейшов на рівень, коли їм треба створити умови для розвитку бізнесу. А це можна зробити, якщо люди не тікають із міста, а хочуть працювати далі, бо в них є не лише стабільна висока зарплата, а ще й хороші умови життя. А їх наразі немає. Зеленський зацікавлений, щоб за його президентства рідне місто вийшло в п’ятірку лідерів за рівнем життя», — розповідає Сергій.

Він заперечує корупційну складову політичного союзу в Кривому Розі. Хоча фінансувати передвиборчу кампанію буде сторона Ахметова, виборчий список має формувати Корявченков.

Змагатися Шевчик буде з чинним мером Юрієм Вілкулом, який також висувався на попередніх виборах від «Опозиційного блоку». Проте після останніх парламентських перегонів між Ахметовим і Вілкулом пробігла чорна кішка. Принаймні в цьому запевняють у «Слузі Народу».

Хто переможе на виборах?

Для президентської партії навіть 3-5 перемог у мерських перегонах в обласних центрах вже вважатимуться гарним результатом. Проте на старті й такий скромний результат Зе!команди виглядає малоймовірним.

Якщо рік тому партійний бренд допомагав маловідомим кандидатам на мажоритарці перемагати досвідчених політиків, то з чинними мерами вже так не вийде.

Тут грають проти й уже згадані проблеми з формуванням списку кандидатів, і запізнілий старт кампанії. А також результати децентралізації. Мери отримали в розпорядження величезні ресурси, які почали вкладати в розвиток міст. Як наслідок — стабільно висока підтримка серед виборців.

Політтехнолог Сергій Гайдай вказує на стратегічну помилку Зе!команди.

«Оточення Зеленського розв’язало війну з мерами, поставило завдання знести чинних міських голів. Президента протиставили мерам, хоча треба було домовлятися», — каже він.

Після цього поразка в основних містах може боляче вдарити по президенту. Протистояння на лінії «Київ — місцеве самоврядування» лише посилиться.

Одна з причин — погана фінансова ситуація, через яку уряд уже залазить до кишені місцевого самоврядування. Як приклад — фінансування карантинних заходів у школах Кабмін переклав на місцеві бюджети.

І це ще більше гратиме проти Зеленського. Його опоненти з-поміж парламентських партій можуть домовлятися з мерами про співпрацю проти президента.

Це розуміють і в «Слузі Народу». Тож більше розраховують не на своїх мерів, а на фракції в місцевих радах.

«Для нас важливо, щоб майбутні склади рад орієнтувалися на СН, і щоб наша партія могла, як і в парламенті, вести за собою та пропонувати цим радам політичний порядок денний», — каже hromadske один із лідерів президентської партії.

Що ж до кандидатів на посади мерів, які все-таки програють вибори, то партія сподівається на іншу роль для них. Вони мають пройти до рад на чолі списку з подальшою перспективою стати політичними лідерами своїх міст.

Автор: Олексій Братущак