ENRU

НАБУ відзвітувало про свою діяльність: 5 ключових тез

F28d44599e4532343
Артем Ситник відзвітував про успіхи НАБУ Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Директор НАБУ Артем Ситник розповів про те, скільки розслідується кримінальних проваджень, чому суди не виносять вироків і хто найбільше чинить опір у роботі антикорупційного бюро. Громадське проаналізувало звіт НАБУ і зібрало 5 головних тез.

В очікуванні вироків

Станом на кінець червня 2017 року детективи НАБУ разом із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розслідували 371 кримінальне провадження щодо українських чиновників різного рівня. Детективи повідомили про підозру 219 людям та склали обвинувальні акти щодо 121 людини. Серед них, зокрема, вищі посадові особи держави, прокурори, судді та керівники держпідприємств.

Однак, лише 15 проваджень дійшли до вироків і набули чинності. Ба більше, майже в усіх справах правоохоронці уклали угоду про визнання вини з «другорядними учасниками корупційних схем». У НАБУ це пояснюють відсутністю реформ судової системи і занадто повільним розглядом справ.

З початку 2017 року антикорупційні органи скерували до суду 31 обвинувальний акт. У тому числі, щодо «газової справи», в якій фігурує також розшукуваний в Україні народний депутат Олександр Онищенко. Протягом більш ніж трьох місяців Солом’янський суд Києва не розпочав слухати справу по суті. За цей час у семи обвинувачених по «газовій справі» спливли запобіжні заходи, а в ключового фігуранта, Валерія Постного, він спливає 16 серпня.

Корупційні збитки

Загальна сума збитків від злочинів, які розслідує антикорупційне бюро, перевищує 87 мільярдів гривень. Ідеться про розкрадання, розтрату та нецільове використання грошей. Також НАБУ арештувало 590,7 мільйона гривень, 80,2 мільйона доларів та 7,3 мільйони євро. Окрім цього, детективи арештували 83 автомобілі, 128 земельних ділянок, 206 квартир та будинків і корпоративних прав на загальну суму в 320 мільйонів гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Стіна»: що відомо про затримання прикордонників

Також у бюро заявляють, що їм удалося запобігти розкраданню 879,9 мільйонів гривень, а відшкодувати державі — 136,3 мільйони гривень.

Електронні декларації

Після запуску Національного агентства із запобігання корупції у вересні 2016 року, українські чиновники були зобов’язані щороку подавати електронні декларації про доходи та майновий стан. Неправдива інформація, указана в деклараціях, стала приводом для перевірок з боку Генеральної прокуратури та НАБУ.

Нині антикорупційне бюро розслідує провадження щодо 61 чиновника через е-декларації. Зокрема фігурують 18 народних депутатів, 17 суддів, семеро керівників органів виконавчої влади та навіть двоє керівників правоохоронних органів. Розслідування ведуть за статтями «незаконне збагачення» і «декларування неправдивої інформації».

НАБУ починає перевірку е-декларацій конкретного чиновника або в разі звернення самого НАЗК, або після публікації журналістського розслідування в ЗМІ, або ж у випадку, коли особа вже фігурує у справах антикорупційного бюро.

Корупція на державних підприємствах

Ключовою проблемою в НАБУ вважають корупцію на державних підприємствах. Відтак, детективи розслідують 102 кримінальних проваджень щодо держпідприємств. Найбільше завдано збитків у сфері паливно-енергетичного комплексу, військово-технічної та космічної галузей. Також розтрату коштів виявили в транспортній і аграрній сферах.

Найчастіше чиновники розкрадають гроші на держпідприємствах через закупівлю товарів, робіт чи послуг за завищеними цінами, або ж навпаки — продають майно держави за заниженими цінами. Попри запуск електронної системи державних закупівель «ProZorro», чиновники продовжують штучно обмежувати конкуренцію на ринку, тим самим укладаючи договір з «потрібним» постачальником.

Резонансні справи

Протягом 2017 року антикорупційні органи затримали одразу кількох «топ-чиновників». Найгучнішим було затримання чинного голови Державної фіскальної служби Романа Насірова на початку березня по «газовій справі», за підозрою в зловживанні службовим становищем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корупційні драми: як журналісти на суд у справі Насірова ходили

Тоді спецзагін НАБУ приїхав до лікарні «Феофанія» і кілька годин чергував під входом. Відтак Солом’янський суд Києва понад дві доби обирав Насірову запобіжний захід. За чиновника внесли рекордні 100 мільйонів гривень застави та відсторонили від виконання обов’язків.

Своєю чергою, Насіров очолив Федерацію дзюдо України звинувачує детективів у фальсифікації доказів.

Уже наступного місяця НАБУ затримало іншого «гучного» підозрюваного — екс-депутата Миколу Мартиненка. Його підозрюють у причетності до розтрати 17,2 мільйона доларів на державному підприємстві Східний гірничо-збагачувальний комбінат при постачанні уранового концентрату з Казахстану.

Тоді суд обрав для Мартиненка запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Політика зобов’язали здати закордонний паспорт і не залишати Україну, оскільки за нього поручилися зо два десятки народних депутатів і міністрів, в тому числі глава Мінінфраструктури Володимир Омелян і міністр молоді та спорту Ігор Жданов.

Останньою гучною справою стала «бурштинова схема», до якої, за версією НАБУ, причетні народні депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков. Парламентарів підозрюють у тому, що вони вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні. Після багатогодинних засідань на комітеті, Верховна Рада погодила зняття депутатської недоторканості з Розенблата і Полякова, однак арештовувати не дозволила.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розенблат Недоторканний: що чекає на депутата від партії президента

Слід зазначити, що для розслідування справи НАБУ вперше залучило агентку під прикриттям, на прізвисько «Катерина». За даними слідства, «Катерина» вела переговори з нардепами від імені іноземної компанії, яка зацікавлена у видобутку бурштину.

«Усе добре з цим працівником. Людина, на мою думку, з цією роботою упоралася на відмінно», — сказав Ситник на брифінгу 10 серпня, відповідаючи на питання, як склалася доля агента «Катерини» після спецоперації.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram