Окружний адмінсуд Києва ухвалив рішення викреслити з державного реєстру інформацію про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро. Зробити це він зобов'язав Мін’юст.

Про це з посиланням на власні джерела повідомляють «Українська правда» та «РБК-Україна».

Так, 26 жовтня суд вирішив поновити на посаді колишнього керівника Другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва, визнавши незаконним його звільнення.

У межах позову Карєєва видали окрему ухвалу про усунення причини та умов, що сприяють порушенню законодавства. У ній Міністерство юстиції зобов'язали викреслити з Єдиного реєстру інформацію про Ситника як керівника НАБУ.

Підставою нібито є рішення Конституційного Суду, який визнав незаконним указ президента Петра Порошенка про призначення Ситника.

Крім того, у ДБР мають відправити вказівку порушити кримінальне провадження за невиконання рішення КС.

Також ухвалу мають направити до Кабінету міністрів, щоб там вжили заходів з дотримання Антикорупційним бюро закону, і заступникам директора НАБУ, щоб вони визначилися з новим виконувачем обов’язків керівника НАБУ.

Як пише УП, в Антикорупційному бюро рішення ще не бачили.

Тиск на НАБУ

28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.

Оскаржували указ про призначення Ситника народні депутати — всього 51 парламентар. Серед них і такі, як Олександр Дубінський, Максим Бужанський та Олександр Куницький від «Слуги Народу», які входять до так званої групи «К» (Коломойський). А НАБУ, до слова, веде розслідування щодо Ігоря Коломойського.

Сам Ситник прямо говорив, що Коломойський хоче його звільнення через справи ПриватБанку і Укрнафти, збитки держави у яких перевищують 10 мільярдів гривень.

Що за «плівки ОАСК»?

НАБУ звинувачує керівництво Окружного адмінсуду Києва, зокрема його очільника Павла Вовка, у численних порушеннях закону: у спробі узурпувати судову владу в країні, у неправосудних рішеннях на користь політичних еліт та бізнесменів. Антикорупціонери у якості доказів правопорушень опублікували записи розмов суддів ОАСК.

За версією слідства, Вовк очолив злочинну організацію, метою якої було захоплення державної влади. Цього хотіли досягти, встановивши контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створюючи штучні перешкоди у їхній роботі.

Поділитись: