ENRU

Перемога і не лише: Україна проти Росії в міжнародних судах

6e7ffc9e834d1e1a8
Україна наразі судиться з Росією в низці міжнародних судів Фото: Олександр Прокопенко/POOL/УНІАН

Стокгольмський арбітраж звільнив «Нафтогаз» від зобов’язань перед «Газпромом» платити за газ, який Україна так і не використала. 31 травня арбітраж відхилив вимоги російського газового монополіста щодо застосування принципу «бери або плати».

Фактично, це вже друга, хай і проміжна, «перемога» України в міжнародному суді після рішення Гаазького трибуналу. З нього Громадське розпочне огляд справ, які Україна подала до міжнародних судів проти Росії та російських державних компаній.

МІЖНАРОДНИЙ СУД ООН

Основні деталі: 16 січня 2017 року Україна подала перший в історії своєї незалежності позов проти Росії до Міжнародного Суду ООН (МС ООН). Це головний судовий орган Організації Об’єднаних Націй. До його складу входять 15 суддів, яких окремо обирають Генеральна Асамблея і Рада Безпеки на дев’ять років.

Суть спору: порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму від 9 грудня 1999 року та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 року.

Місце проведення суду: Гаага, Нідерланди

19 квітня 2017 Міжнародний суд ООН оприлюднив наказ, в якому частково задовольнив прохання України про застосування запобіжного заходу стосовно Росії.

«Наказ Міжнародного суду ООН щодо тимчасових заходів у справі України проти Росії є важливим дороговказом для подальшої стратегії України у Гаазі. І хоча він не призначив тимчасових заходів безпосередньо за Конвенцією про тероризм, Суд нагадав Україні та Росії про Резолюцію 2202 Ради Безпеки ООН 2015 року, яка передбачає виконання сторонами Мінських домовленостей і, на відміну від актів Генеральної Асамблеї ООН, має обов’язковий характер. Суд також закликає обидві сторони утримуватись від будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на розгляд спору. Тобто Суд зреагував на збройні дії у Східній Україні. Просто він зробив це у зручний для себе спосіб», — прокоментувала наказ Суду Катерина Бусол, юрист Global Rights Compliance, науковий співробітник Центру Вудро Вільсона.

Засідання Міжнародного Суду ООН у березні 2017 року, розгляд першого в історії незалежної України позову проти Росії до МС ООН Фото: Олександр Максименко/Громадське

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Основні деталі: Зазвичай до цього судового органу звертаються громадяни, які скаржаться на ту чи іншу державу, якщо там вони не домоглися справедливого рішення. Підстава звернення — порушення державою Європейської конвенції з прав людини. В окремих випадках можна подавати міждержавні скарги, що і зробила Україна.

Першу скаргу українська влада подала ще в лютому 2014 року. Зараз в ЄСПЛ на розгляді перебувають 5 міждержавних скарг України проти Росії:

— Порушення прав людини в Криму (лютий — вересень 2014 року)
— Порушення прав людини на Донбасі (лютий — вересень 2014 року)
— Порушення прав людини в Криму (осінь 2014 — літо 2015 року)
— Порушення прав людини на Донбасі (осінь 2014 — літо 2015 року)
— Викрадення дітей-сиріт та дітей-інвалідів

Наразі, Україна готує шосту скаргу.

Першого червня Європейський суд з прав людини офіційно підтвердив взяття до розгляду правової позиції України за першим позовом проти Росії — за дії Москви в Криму в 2014 році, зокрема, за фактами порушення прав людини на півострові.

Прийнятність інших справ суд поки що не визнав. На цьому етапі розгляду Україна доводить юрисдикцію Російської Федерації щодо заявлених порушень.

Місце проведення суду: Страсбург, Франція

Європейський суд з плав людини зараз розглядає 5 міждержавних скарг України проти Росії Фото: EPA/JEAN-CHRISTOPHE BOTT

МІЖНАРОДНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД

Основні деталі: Міжнародний кримінальний суд (МКС) не судить держави — він притягає до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочину геноциду, проти людяності або воєнних злочинів, якщо держави не можуть або не бажають це зробити.

МКС — перший постійний міжнародний орган кримінального правосуддя. Він має статус незалежної міжнародної організації, і не є частиною структури ООН. Діяльність МКС регулюється Римським Статутом, який наразі підписало 139 країн. Україна — серед 15 країн, які підписали, але не ратифікували його.

У квітні 2014-го та вересні 2015-го Україна визнала юрисдикцію МКС на своїй території спочатку щодо злочинів, вчинених під час подій у 2014 році на території України з 20 лютого 2014 року без крайньої дати.

Після оприлюднення попередньої оцінки подій, 16 листопада президент РФ Володимир Путін підписав розпорядження, згідно з яким РФ виходить з угоди про Римський статут (Росія стала 4-ю країною, яка це зробила).

Суть спору: 14 листопада 2016 року прокурорка Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда оприлюднила щорічний звіт попередньої оцінки подій, де прирівняла анексію Криму до міжнародного збройного конфлікту. Датою початку конфлікту визначено 26 лютого 2014 року. Наразі Прокурор Міжнародного кримінального суду розглядає три ситуації, стосовно яких потенційно можуть бути порушені кримінальні справи:

— вбивства на Майдані
— ситуацію в Криму
— збройний конфлікт на Донбасі

Місце проведення суду: Гаага, Нідерланди

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розглядає можливість порушити кримінальні справи по вбивствам на Майдані, ситуації в анексованому Росією Криму, та збройному конфлікту на Донбасі Фото: EPA/JERRY LAMPEN / POOL

СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

Основні деталі: 20 лютого 2017-го Україна вперше виступила на засіданні Органу врегулювання суперечок Світової організації торгівлі. Країна вимагає покарати Росію за обмеження транзиту українських товарів через свою територію.

«Як і очікувалося, РФ використала єдиний шанс відхилити вимогу про створення групи експертів на першому засіданні відповідно до правил та процедур врегулювання суперечок в рамках СОТ», — повідомила торгова представниця України Наталія Микольська.

Україна продовжить процедуру оскарження обмежувальних заходів Росії і на наступному засіданні знову порушить це питання, де Росія вже не зможе його заблокувати. 

«Під час засідання Європейський Союз висловив зацікавленість у розгляді даної справи та має намір приєднатися у якості третьої сторони на стадії створення групи експертів», — зазначила Микольська.

Суть спору: 1 січня 2016 року Росія ввела обмеження транзитного руху автомобільними та залізничними шляхами з території України через свою територію до Казахстану, а з 1 липня 2016 року — і до Киргизстану. Постраждало 79% експортних постачань до Казахстану та 95% до Киргизстану. За оцінками Мінекономіки, торік втрати від обмеження транзиту становили 869 млн доларів США.

За інформацією Анжели Махінової, представниці юридичної фірми «Саєнко Харенко», сьогодні в СОТ є чотири спори між Україною і Росією: — справа про обмеження залізничних перевезень (сформовано групу експертів, яка розгляне справу);

— обмеження всього транзиту (21 березня ухвалене рішення про створення групи експертів, але вона досі не сформована)
— позов Росії проти України (травень 2017) щодо антидемпінгових заходів імпорту нітрату амонію (сформована група експертів)
— позов Росії щодо обмеження торгівлі товарами та послугами, зокрема, заборона використання російських соцмереж «Вконтакте», «Одноклассники», а також сервісу «Яндекс».

В інтерв’ю Громадському 13 лютого 2017 року Наталія Микольська, вперше прокоментувала позови проти Росії так:

«Цього року ми втратили близько 1 млрд доларів США загалом чистого експорту. Тобто треба розуміти, що це — ненадходження в країну 1 млрд доларів США валютної виручки. Йдеться не про обмеження імпорту до РФ, а про обмеження нашого експорту в треті країни та свободу транзиту, яка в СОТ є «священною коровою».

«У СОТ, на жаль, немає механізмів примусового виконання рішень. Проте в СОТ передбачений інший механізм, — «відкликання поступок». Якщо Російська Федерація добровільно не виконає рішення Світової Організації Торгівлі, то Україна матиме право скасувати стосовно Російської Федерації певні блага, які ми їм надаємо. Для прикладу, ми зможемо запровадити додаткові мита на товари з РФ. Встановити якісь квоти, обмежити постачання якихось послуг. Але для нас принципово важливо в контексті доведення нашої позиції та тиску на РФ основних гравців, зокрема G7, збереження санкційної політики, говорити про те, що це все є комплексом заходів агресії проти України», —пояснює Микольська.

Станом на сьогодні в СОТ є 164 учасники — це 160 міжнародно-визнаних держав-членів ООН, частково визнаний Тайвань, 2 незалежні території (Гонконг і Макао) та Європейський союз. Україна набула повноправного членства в СОТ 16 травня 2008 року, Росія — 22 серпня 2012 року.

Місце проведення суду: Женева, Швейцарія

МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД СТОКГОЛЬМА

Основні деталі: Рішення щодо схеми «бери або плати» — не єдине, за що судиться «Нафтогаз» з «Газпромом» у Стокгольмському суді. Питання обох позовів «Нафтогазу» ширші — це поставки російського газу в Україну та його транзит. З обох питань «Газпром» подавав зустрічні позови до України.

Сукупна сума позовних вимог «Нафтогазу» до «Газпрому» становить 42,5 млрд доларів США, «Газпрому» до «Нафтогазу» — 47,1 млрд доларів.

Суть спору: У першому позові «Нафтогаз» вимагає перегляду вартості російського газу, закріпленої контрактом від 19 січня 2009 року. Зокрема, йдеться про компенсацію зайвих сплачених сум в розмірі понад 14 млрд доларів США. У позові стосовно транзиту газу НАК «Нафтогаз» вимагає від «Газпрому» 12,3 млрд доларів США за недоотримані доходи.

Перший позов НАК «Нафтогаз» подав до Стокгольмського арбітражу в червні 2014 року. 31 травня «Газпром» програв свій перший позов проти «Нафтогазу» — Україна не буде платити за газ, поставки якого «Газпром» не зробив.

Трибунал повністю відхилив вимогу «Газпрому» щодо застосування принципу «бери або плати», а також задовольнив вимогу «Нафтогазу» про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов. Крім того, трибунал повністю скасував заборону на реекспорт газу, яка містилась у контракті.

Другий позов — повернення заборгованості за 2013 — 2014 роки, яку НАК «Нафтогаз» не визнає.

Місце проведення суду: Стокгольм, Швеція

Стокгольмський арбітраж повністю відхилив вимогу «Газпрому» щодо застосування принципу «бери або плати», а також задовольнив вимогу «Нафтогазу» про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов (на фото будівля офісу «Газпрому» у Москві) Фото: УНІАН

МІЖНАРОДНИЙ ТРИБУНАЛ У ФРАНЦІЇ

Основні деталі: «Ощадбанк» судиться з Росією за втрачений бізнес у Криму (активи відділень Ощадбанку, інших банків). Загальна сума позовів — понад 1 млрд доларів США — втрати активів, втрати бізнесу і відсотки, які нараховуватимуться до ухвалення Трибуналом остаточного рішення та до фактичного отримання компенсації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позов на мільярд — інтерв’ю з очільником «Ощадбанку» про позов до Росії

Суть спору: 18 січня 2016 року, Ощадбанк подав Повідомлення про арбітражний розгляд проти Російської Федерації. У цьому спорі Ощадбанк виступає як інвестор з метою захисту своїх втрачених інвестицій в Криму.

З 27 по 29 березня в Парижі тривали усні слухання у цій справі. Російська сторона не з’явилась.

На ухвалення рішення у цій справі Міжнародному комерційному арбітражному суду знадобиться не один місяць. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Громадському розповів голова правління державного банку «Ощадбанк» Андрій Пишний:

«Ми прекрасно розуміємо, хто є нашим відповідачем з точки зору ресурсів, підступності, пропаганди, тиску».

Так, для виконання рішення «Ощадбанк» також може стягнути майно Російської Федерації, розташоване за кордоном, і яке не використовується Росією для виконання функцій держави.

«Ощадбанк» судиться з Росією в Міжнародному трибуналі за втрачений бізнес у Криму (на архівному фото - відділення «Ощадбанку» у Сімферополі 15 березня 2014 року після анексії півострову) Фото: EPA/YURI KOCHETKOV

26 серпня Ощадбанк подав позовну заяву з усією доказовою базою. Андрій Пишний, Голова правління Ощадбанку прокоментував так:

«30 тисяч сторінок, 70 кг ваги, висота в людський зріст — метр сімдесят. Такі основні фізичні параметри „теки“ з позовом „Ощаду“ до РФ за втрачені інвестиції в Криму. Попередній грошовий розмір претензій 1,1 млрд доларів США. Таких «примірників» позову є 10. Один отримав міжнародний трибунал. По примірнику дісталося Путіну, Мєдвєдєву та російському посольству».

Місце проведення суду: Париж, Франція.

ПОСТІЙНИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД У ГААЗІ

Основні деталі: «Приватбанк» та фінансова компанія «Фінілон» 13 квітня 2015 року подали позов проти Росії до постійного Третейського суду про втрату бізнесу в Криму. Через те, що Приватбанк був націоналізований у грудні 2016 року, ми вирішили внести цю справу до цього огляду.

Суть спору: «Приватбанк» та фінансова компанія «Фінілон» позиваються до Росії через втрату бізнесу в Криму у зв’язку з анексією Росією кримського півострова. Позов поданий на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року. Росія не бере участі у справі та навіть не призначила представників, оскільки не визнає юрисдикцію суду.

Місце проведення суду: Гаага, Нідерланди.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram