Сенат США затвердив регламент проведення слухань у справі імпічменту Трампа

Резолюцію 21 січня вніс глава республіканської більшості Сенату Міч Макконел. За неї проголосувало 53 сенатори-республіканці, проти — 47 сенаторів (45 демократів і 2 незалежні).

Тепер у Сенаті в середу, 22 січня, почнуться слухання по суті у справі імпічменту Дональда Трампа.

Суть резолюції

Як відбуватимуться слухання відповідно до резолюції?

• Обвинувачам (так званим «керівникам імпічменту» від Палати представників, яких призначила її спікерка Ненсі Пелосі) та захисту (юридичній команді Трампа) надається по 24 години протягом трьох днів для викладення своєї позиції. На цьому етапі ставити сторонам питання не дозволяється.
• Після цього усі зібрані Палатою представників під час розслідування у справі імпічменту матеріали автоматично долучаються до справи в Сенаті.
• Потім розпочинається 16-годинний етап, коли представники сторін можуть ставити одна одній питання.
• Ще 4 години відводиться на загальне обговорення. Під час цього обговорення сенатори можуть вносити подання — зокрема й щодо виклику нових свідків чи додання нових доказів до справи.
• Далі відбудеться голосування щодо кожного із внесених подань (якщо вони будуть). Якщо прийнято рішення щодо нових свідків чи доказів — слухання в Сенаті триватимуть і далі, інакше — переходимо до останнього пункту.
• У разі виклику нових свідків спершу їхні покази сенатори заслуховують за зачиненими дверима і потім окремо вирішують, чи мають вони свідчити публічно.
• Насамкінець сенатори проводять фінальне голосування за кожною зі статтей імпічменту — зловживанням владою та перешкоджанням роботі Конгресу.

Сенат збирається для розгляду справи про імпічмент у всі дні, крім неділі. А тому в «найшвидшому» варіанті голосування за статті імпічменту може статися вже за 9 днів (по 3 дні — представлення позиції обвинувачення й захисту; ще 2 дні — питання від сенаторів сторонам; і 1 день — на останнє обговорення і голосування) — тобто до 1 лютого.

Претензії демократів

На думку представників Демократичної партії, республіканці намагаються якнайшвидше розглянути питання імпічменту Трампа, не даючи обвинувачам викликати свідків і розглянути нові докази.

«Це правила процедури не для чесного, а для сфабрикованого суду», — повідомив журналістам керівник сторони обвинувачення, глава Комітету з питань розвідки Палати представників США Адам Шиф.

Головна претензія з боку демократів полягає в тому, що резолюція дозволяє заслуховування нових свідків і розгляд нових доказів лише наприкінці всього судового процесу в Сенаті. Таким чином, нові свідчення й докази не будуть фігурувати в обговореннях і дискусіях між сторонами, а сенатори не зможуть їх використовувати під час сесії запитань до сторін імпічменту.

Натомість глава республіканської більшості Сенату Міч Маконел стверджує, що внесена ним резолюція «встановлює регламент [слухань], який є чесним, справедливим і відповідає прецедентам із минулого».

Опріч того, демократи заперечують твердження республіканців про те, що резолюція Макконела ґрунтується на правилах, за якими проводили імпічмент президента США Білла Клінтона в 1999 році. Насправді ж вони переважно збігаються, але є щонайменше три відмінності:

• по-перше, на представлення позицій сторін тоді відводилася необмежена кількість днів (але все ті ж 24 години — у 1999 році обом сторонам вистачило три дні, як і пропонується в резолюції Макконела);
• по-друге, тоді матеріали Палати представників, зібрані в ході її розслідування щодо іміпчменту, були автоматично додані до справи в Сенаті на її початку (а не після представлення аргументів сторін, як зараз);
• і по-третє, у випадку імпічменту Клінтона обговорення щодо заслуховування свідків і розгляд нових доказів тривало не 4 години, а 6 (але тоді зрештою викликали свідків, яких уже допитували в Палаті представників).

Поправки до резолюції

Під час розгляду резолюції в Сенаті лідер демократичної меншості Чак Шумер вніс одинадцять поправок до неї. Вони передбачали:

• надсилання запиту для отримання документів, пов’язаних із звинуваченнями проти Трампа, до 1) Білого дому, 2) Державного департаменту, 3) Адміністративно-бюджетного управління (останнє прийняло рішення про затримку військової допомоги Україні), 4) Міністерства оборони США;
• виклик для свідчень 1) виконувача обов'язків глави адміністрації Трампа Міка Малвені, 2) його радника Роберта Блейра, працівника Адміністративно-бюджетного управління Майкла Дафі, 3) колишнього радника Трампа з питань нацбезпеки Джона Болтона;
• зобов'язання для кожної зі сторін імпічменту надати іншій отримані через офіційні звернення докази, які не є частиною матеріалів, зібраних Палатою представників у ході свого розслідування. Як пояснили демократи, так вони хочуть запобігти приховуванню Трампом деяких документів у відповідь на офіційне звернення;
• необхідність окремого голосування за кожне подання про виклик свідка чи розгляд доказів (у чинній резолюції передбачена також необхідність попереднього голосування за те, чи розглядати такі подання взагалі);
• уточнення ролі головуючого на слуханнях (глави Верховного суду США) щодо виклику нових свідків чи розгляду нових доказів тощо.

Усі поправки було відхилено республіканською більшістю в 53 голоси.

Водночас, як повідомляло The Washington Post із посиланням на власні джерела, демократи розглядали можливість виклику як свідка Гантера Байдена — сина ексвіцепрезидента США Джозефа Байдена, який працював у раді директорів української компанії Burisma — в обмін на свідчення якогось із високопосадовців із адміністрації Трампа.

Нагадаємо: республіканці вважають, що Байден-старший у 2015 році начебто змусив українську владу відправити у відставку ексгенпрокурора Віктора Шокіна, аби заблокувати розслідування проти Burisma і, відповідно, свого сина.

Але, вочевидь, цією можливістю так і не скористалися.

Хронологія подій

Нагадаємо:

• 18 грудня 2019 року нижня палата американського парламенту — Палата представників — оголосила імпічмент президенту США Дональду Трампу за двома статтями: зловживання владою (через примушування влади України провести політично вмотивовані розслідування) та перешкоджання роботі Конгресу (через блокування розгляду Конгресменами справи про його імпічмент).
• Усе це стало наслідком розслідування, яке розгорнулося через скаргу інформатора з Білого дому на телефонну розмову Дональда Трампа і Володимира Зеленського. У скарзі, яку інформатор подав у Конгрес у вересні 2019-го, він стверджував, що президент США під час розмови з Зеленським у липні 2019-го вимагав розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син демократа Джо Байдена, який є конкурентом Трампа на майбутніх президентських виборах США.
• Після отримання скарги Конгрес США почав розслідування, у межах якого конгресмени намагалися встановити, чи справді Трамп та його адвокат Рудольф Джуліані тиснув на українську владу — і чи пов'язана з цим затримка Трампом військової допомоги Україні.
• У стенограмі липневої розмови Трампа і Зеленського, яку у вересні 2019-го оприлюднив Білий дім, вказано, що Трамп просив Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».
• Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України. Зеленський теж стверджує, що не зробив нічого протизаконного.
• 21 січня питання про усунення Дональда Трампа з посади почнуть розглядати в Сенаті США — верхній палаті американського конгресу. Але оскільки для відсторонення потрібні дві третини голосів, а більшість у Сенаті належить республіканцям, Трамп, найімовірніше, збереже свою посаду.