Президент України Володимир Зеленський на в'їзді в Донецьку область на відремонтованій ділянці траси Запоріжжя-Маріуполь, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

У Маріуполі 29-30 жовтня з ініціативи президента пройшли два форуми — інвестиційний та гуманітарний. Обидва — про те, що робити з Донбасом. Перший — спрямований на іноземний бізнес і партнерів. Другий — про те, як зробити життя людей на сході й Криму кращим і з чого почати реінтеграцію Донбасу.

Досі усі конференції стосувалися питань безпеки й геополітики. Від часу російсько-української війни це перший організований масштабною владою захід на ці теми, проведений, до того ж, у зоні конфлікту. У Маріуполі пройшло і виїзне засідання Кабінету міністрів. На думку влади, це і є початок обіцяного діалогу. Про це, а також те, наскільки відрізнялися розмови на форумі від повістки загальнонаціональних медіа — репортаж hromadske.

«Інвестиціям — так, Ахметову — ні», «За медичний канабіс!», «SaveФОП», «Вимагаємо прибрати шлакову гору», «Я не лох / Ні капітуляції!» — вісім невеличких протестів при вході в павільйон форуму інвестицій в Маріуполі. Усередині — майже весь cклад Кабінету міністрів, який провів напередодні виїзне засідання, та понад 20 офіційних іноземних делегацій. В їх складі — гендиректор з питань європейської політики сусідства і переговорів щодо розширення Європейської комісії, очільники ЄБРР, представники Світового Банку. Це перший за роки війни організований на півдні Донеччини українською владою форум. Його назва: «RETHINK: Invest in Ukraine» («Переосмислюй: інвестуй в Україну»), а ідея — залучити іноземні інвестиції на Донбас та в інші українські регіони.

В усіх готелях Маріуполя — великого порту, курортного міста на Азовському морі і другого найбільшого міста на Донеччині сукупно 400 місць, але на форумі — 700 учасників. Маріупольський аеропорт від початку війни закрито з питань безпеки, бракує потягів, але до заходу зробили 230 км нової дороги з Запоріжжя. У місті навіть немає співрозмірної локації — розмістити стільки відвідувачів. Майданчик розбили на центральній площі перед Драматичним театром, привізши все необхідне з Києва, Запоріжжя, Дніпра.

Один із головних спонсорів події — Єврокомісія. Пітер Вагнер, заступник генерального директора з політики сусідства ЄС, усміхається — форум організовувався за кілька місяців, і були ті, хто не вірив, що це можливо.

Меморандум на мільярд євро

«Ви чули про бізнесменів, які не повірили в Google або втратили можливість придбати WhatsApp за невелику суму. Україна — це країна можливостей. І сьогодні вони стукають у ваші двері. Але, як кажуть, шанс ніколи не стукає двічі. Тому не проґавте можливості, будь ласка. Не "проспіть" Україну», ­— починає Зеленський.

Представники чотирьох мобільних операторів України підписують меморандум-зобов’язання, що вся країна має бути охоплена інтернетом. Михайло Федоров — екскерівник digital-напрямку в команді Зеленського, а тепер віцепрем'єр з питань цифрової трансформації, запевняє, що йдеться про півтора-два роки.

Міністр економіки Тимофій Милованов представляє список держкомпаній на приватизацію. Світовий банк підтримує запуск Фонду міжнародної партнерської підтримки для відновлення і реінтеграції Донбасу. Один із перших проєктів — покращення питної води в Маріуполі.

Президент України Володимир Зеленський (праворуч) та віцепрем'єр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров (в центрі), Маріуполь, Донецька область, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук й урядовці в «турборежимі» підписують з представниками Європейського банку реконструкції й розвитку меморандум за меморандумом загальною сумою 1 мільярд євро. Тут кошти від ЄБРР на будівництво регіональних доріг (перший транш на 300 мільйонів доларів на дороги на Херсонщині), і меморандум про вихід на світову біржу ІРО «Укрзалізниці» — одного з найбільших українських державних підприємств.

Меморандуми — все ж не угоди, а декларації про наміри. Співробітник ЄБРР уточнює: хоча 2019-й уже рекордний щодо коштів, які отримає Україна, більшість проєктів готувалася упродовж трьох останніх років.

Чи варто було заради цього всього привозити всіх так близько до зони конфлікту? 

Західні посли одностайно кажуть, що так: приїзд Кабміну на Донбас — величезний знак і поштовх. «Для нас це можливість провести зустрічі, обговорення і побачити, з ким ми можемо співпрацювати», — додає в коментарі hromadske Крістіан Даніельсон, голова Директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення ЄС. Він — найбільш високопоставлений європейський політик на цьому форумі.

Голова Директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення ЄС Крістіан Даніельсон (ліворуч), президент України Володимир Зеленський (в центрі), Маріуполь, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

«Ви повинні розповідати історії. Що більше людей почують про Маріуполь, дізнаються про Україну, то більше зацікавленості буде. Інвестиції приходять повільно. Потрібна інформація про людей, про ресурси, про конфлікт»,каже Вільям Тейлор, тимчасово повірений у справах США в Україні. Це його перша публічна поява після викривальних свідчень у Конгресі в справі імпічменту Дональда Трампа, в яких посол розкритикував дії команди президента США щодо затримання військової допомоги. Тейлор спілкується з медіа лише за умови, що ми не підніматимемо питання про американську політику.

«Ви ж бачили дорогу Запоріжжя-Маріуполь, яку ми збудували за рекордні 68 днів?», — говорить Онур Четінчевіц, голова правління ради директорів турецької компанії Onur. За кілька годин до того дорогу відкрив Володимир Зеленський. Цю трасу раніше називали «Дорогою життя». Саме цим шляхом їхали на схід танки та БТРи, коли розпочалася гостра фаза конфлікту. Дорога була в ямах і тріщинах. Шлях з Маріуполя до Запоріжжя займав щонайменше 5 годин, нині — близько трьох.

Тимчасово повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор (другий праворуч), Маріуполь, Донецька область, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

Тінь Коломойського

Серед промов про боротьбу з корупцією і яскравих декорацій інвестори й банкіри намагаються почути конкретику. Саме для них Зеленський наголошує на успіху реформи банківського сектору. Це ніби знак: президент не погоджується з критикою реформи засновника ПриватБанку Ігоря Коломойського, котрий демонізує її авторку, ексголову Нацбанку Валерію Гонтарєву.

Прем’єр-міністр Гончарук зі сцени говорить про пріоритети уряду — однакові правила гри для бізнесу, верховенство права і намір провести земельну реформу (вона має початися до кінця року). Та підкреслює: «Влада не буде повертати ПриватБанк колишнім власникам». Пізніше, відповідаючи на питання hromadske, він повторює слова президента: «Українська влада не впливає на суди, бо це буде сприйматися як втручання». Приблизно те саме напередодні, під час зустрічі з послами Великої сімки у Києві, говорив і Андрій Богдан — голова Офісу президента та ексадвокат Коломойського.

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук (ліворуч), Маріуполь, Донецька область, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

Але західним кредиторам цього геть недостатньо. Розмови про відсутність впливу на суди — якщо не окозамилювання, то щонайменше відволікають від головного. Віцепрезидент ЄБРР Алан Пію зі сцени говорить, що річ не в тому, що може початися денаціоналізація ПриватБанку — для цього в принципі немає підстав. Питання, чому влада досі не вимагає в Ігоря Коломойського відшкодування 5,5 мільярда, що були виведені з банку (сам олігарх це заперечує).

У 2017-му ПриватБанк націоналізували з діркою у балансі у 5,5 мільярда доларів. Тоді держава випустила облігації внутрішньої позики. Завдяки відсоткам з них ПриватБанк є прибутковим. Але якщо його повернути колишнім власникам, то Мінфін має забрати ці облігації і банк виявиться неплатоспроможним.

«НАБУ і СБУ — це не суди, а правоохоронні органи. Вони ведуть кілька справ проти власників ПриватБанку. Вони підконтрольні уряду і мають виконувати свою роботу», додає Алан Пію.

Представників МВФ, з якими Україна зараз веде перемовини про новий транш, в Маріуполі немає. Прем’єр-міністр очікує, що місія приїде до України за кілька тижнів, а програму ухвалять до кінця року.

Питання ПриватБанку ключове як для МФВ, так і для інвесторів — підкреслює британський фінансовий аналітик Тимоті Еш. «Якщо нова влада не буде переслідувати минулих власників, аби ті повернули те, що втратила держава, це стане дуже негативним сигналом. Очищення банківської системи було абсолютно правильним. Скасування успіхів 2015-2017 років поставить під загрозу спроможність отримати кредит. Ми просто не прийдемо в цю країну, — роз’яснює Еш hromadske. — Наше питання до влади: просто скажіть, який “план Б”, якщо рішення судів буде не на користь держави?»

Фінансист, звертаючись до прем’єр-міністра Гончарука і учасників форуму, додає: «Зеленський має фантастичні можливості трансформувати країну. І заплановане вашим урядом зростання ВВП на 5-7 відсотків на рік абсолютно можливе».

Водночас в Маріуполь не приїхав спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, який мав відкривати подію. У цей час в Києві розгортався конфлікт всередині фракції «Слуга народу» — 23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала провадження про можливий підкуп депутатів з фінансового комітету, які не підтримали так званий антикорупційний законопроект, і яких пов’язують з Ігорем Коломойським. Через скандал лідер франції Давид Арахамія закликав їх пройти тест на поліграфі. 23 жовтня його на камери пройшов депутат Олександр Дубинський, а наступного дня — сам Арахамія.

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) під час зустрічі з віцепрезидентом ЄБРР Аланом Пію (праворуч), Маріуполь, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

26 км до лінії фронту

Представник великого українського бізнесу пояснює, що служби безпеки західних компаній забороняли своїм представникам бувати в Маріуполі, «а зараз ви бачите, що цей павільйон дуже схожий на форум у Давосі, і складно повірити, що за дверима в нас не Швейцарські гори». До лінії фронту з Маріуполя — 26 км.

В кулуарах форуму можна упіймати радника президента Андрія Єрмака. Щойно з’являється можливість поставити питання, того оточують американські ЗМІ, вимагаючи реакції на скандал з імпічментом Трампа. В Маріуполь приїхали і CNN, і NBC. Попри відмову давати коментарі на цю тему, американська кореспондентка продовжує знімати, тож Єрмак зупиняє спілкування.  

Саме з Єрмаком напередодні президент був біля іншої лінії зіткнення — Золотому на Луганщині. Там планувалося розведення. На зустрічі з добровольцями та активістами, які приїхали в селище протестувати проти того, щоб українські війська відходили з позицій, Зеленський намагався їх переконати, що розведення — це правильне рішення. «Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я тобі прийшов і сказав — зброю прибери», — ця фраза президента із розмови з одним із добровольців спровокувала скандал.

Депутатка від «Європейської солідарності» Софія Федина та волонтерка Маруся Звіробій, обговорюючи в Фейсбуці конфлікт Зеленського з добровольцем, висловили побажання, щоб в одній з таких поїздок Зеленський потрапив під обстріл або підірвався на гранаті. Фракція «Слуги народу» заявила, що звернеться до правоохоронних органів з приводу цього висловлювання. Тоді як ексдепутат і екскомандувач полку «Азов» Андрій Білецький пригрозив привести в Золоте тисячі добровольців.

Присутній в Маріуполі міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в розмові з hromadske підтвердив, що спілкувався про це з Білецьким, називав заяви Білецького політичними. Зазначив, що люди зі зброєю мали право перебувати в Золотому легально, але мали залишити територію після впровадження там «жовтої зони».

Тоді як міністр закордонних справ Вадим Пристайко оголосив, що майже одночасно з відкриттям форуму таки розпочалося розведення військ — доти українська влада чекала на спостережну місію ОБСЄ.

Уже після форуму, 31 жовтня, заступник голови Нацполіції Вадим Троян заявив, що більшість ветеранів, які були проти розведення військ, залишили Золоте. А 1 листопада пресцентр штабу Об’єднаних сил повідомив, що розведення сил у Золотому завершилося.

Формула Зеленського

«А що новий ЦНАП вже добудували? Сам Зеленський відкриває? Нічого собі», — вигукує таксист. Очікую, що він нарікатиме на перегороджену стіною з нацгвардійців дорогу, але той тішиться.

30 жовтня, на наступний день після інвестиційного, в Маріуполі проходить інший форум — Єдності. Він в кілька разів менше, але учасники заледве поміщаються в щойно добудованому Центрі надання адміністративних послуг — другому в місті. Там «розмови не про безпеку і геополітику (про це і так багато говорять), а про гуманітарні проблеми українців, що страждають від війни», — пояснює ідею Зеленський.

Ще у день перемоги на виборах Зеленський обіцяв велику зустріч про те, як провести інформаційну кампанію для жителів окупованих територій. Тоді йшлося, насамперед, про створення російськомовних медіа. Під час промови на форумі Єдності Зеленський наголошує на практичних речах: «Немає жодного сенсу розповідати, як добре в Україні, якщо це не співпадає з реальністю за межами КПВВ». Його слова резонують з думками учасників — це близько 200 представників гуманітарних волонтерських організацій і правозахисників.

Медіа президент згадує, насамперед, в контексті відповідальності: «Це дуже чутливий, нейрохірургічний процес. Це ніби тримати сірники біля відкритої каністри з бензином. Один необачний рух, одна неправильна заява можуть все перекреслити та відновити гарячу стадію конфлікту. Саме тому у цих питаннях надважливою є роль медіа та риторики, яку ці медіа застосовують». 

У виступі в Маріуполі президент детально зупиняється на потребі розробити концепцію перехідного правосуддя. Це ряд дій, які стосуються розробки законодавства в частині відповідальності за конфлікт, відшкодування збитків, і ще величезної кількості питань — від обміну полонених до документів, які в ходу на окупованих територіях та ніяк не узгоджуються з українським законодавством. Одна з двох великих дискусій присвячена саме цьому.

По суті, Зеленський оголошує свій план реінтеграції.

  • завершення «гарячої стадії» (військового рішення не існує, санкційний тиск на Росію має продовжуватися, поки вона не виконує міжнародні домовленості);
  • примирення людей, аби «загоїлися рани» (з максимальним залученням громадськості, бо «ніхто в країні не мав такого досвіду, а отже не може сказати тільки моя думка правильна»);
  • держава має зробити реінтеграцію безпечною.

Ключове — домовитися про спільне бачення миру на основі цінностей «свободи, демократії, громадянського суспільства і правової держави, гідного життя, добра, толерантності, порядності, поваги до закону, приватної власності, і один до одного».

Президент України Володимир Зеленський під час виступу на інвестиційному форумі, Маріуполь, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Офіс президента України

Міністр інфраструктури Владислав Криклій просить зробити паузу після «дуже емоційного виступу президента». Його завдання — представити програму «Дороги, що єднають Україну». Криклій звітує про план будівництва аеропортів (в Маріуполі такий поки що неможливий), обіцяє в грудні запустити новий потяг Київ-Херсон, а потім ще один — Лисичанськ-Одеса. На зауваження про жахливі умови в нинішньому потягу Лисичанськ-Київ каже, що ресурси обмежені, а Укрзалізниця — дотаційна.

Міністерка освіти та науки Ганна Новосад погоджується, що, попри невеличке зростання, кількість дітей з окупованих територій, що навчаються дистанційно — мізерна. У 2019 році це 4468 учнів. Тоді як з Донбасу в українські виші цього року вступило 1600 учнів, а з Криму — 265. Зараз вступити без ЗНО, на основі трьох іспитів, діти з окупованих територій можуть через освітні центри. Але в них обмежений перелік університетів та інститутів. Новосад обіцяє переглянути цю практику. 

Оксана Коляда, міністерка у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, оголошує, що замість обмеженого переліку товарів, які досі можна було провозити через КПВВ, створять перелік заборонених. На питання про обіцянку Зеленського повернути виплату пенсії жителям окупованих територій говорить, що поки чинний план — «створити комфортні умови, щоб люди могли отримувати пенсії тут».

Перед тим на засіданні міжвідомчої групи обговорювали створення мобільних банків, збільшення кількості банкоматів, створення ЦНАПів поблизу лінії розмежування.

Новий ЦНАП у Маріуполі, Донецька область, 29 жовтня 2019 року
Фото:

Наталя Гуменюк/hromadske

Володомир Бородянський, міністр гуманітарної політики, у минулому — телевізійний менеджер, планував представити гуманітарну стратегію. Його інституція має поєднати колишні міністерства культури, спорту і молоді. Зі стратегією не встигли, та у виступі Бородянський перераховує причини, що заважають єдності. Резонанс викликає ідея про кримінальну відповідальність за маніпуляції.

За задумом організаторів форуму — офісу з розробки гуманітарної політики України — його кульмінацією мали стати виступи лідерів думок про те, що об’єднує Україну. Серед них: спортсмени — призер Олімпійських ігор з греко-римської боротьби Армен Варданян, чемпіон NBA Слава Медведенко, засновники волонтерських ініціатив «Крим SOS» та «Восток SOS», театральний режисер Влад Троїцький, який останні два роки проводить в Маріуполі Гоголь-Fest.

З промовою виходить і колишній політв’язень, кінорежисер Олег Сенцов. Його звернення надзвичайно коротке: окрім російської влади та корупції, проблема «в нас самих». Він згадує Майдан: «Я добре пам'ятаю, як було тоді, взимку. Коли ми спілкувалися один з одним ввічливо, коректно, відкрито і чесно. Це допомагало мені всі 5 років. Я знав, заради чого я ризикував всім в Криму, заради чого сиджу. Приїхавши, я побачив, на мій превеликий жаль, що ми все це втратили... Революція гідності перетворилася в контрреволюцію ненависті. Ми дуже агресивні один до одного, роздроблені, нетерпимі до будь-якої думки».

Надвечір, коли декорації форуму розбирають, у приміщенні ЦНАПу чимало співробітників і їхніх родичів, що прийшли подивитися на нову будівлю. Вона зведена, насамперед, коштами західних донорів і місцевих підприємств.

«Я не думаю, що західні інвестори мають вкладати гроші в Маріуполь. А якщо Росія нападе знову?» — говорить київський аналітик. «І взагалі, я не хочу, щоб тут влаштували Боснію і Герцеговину», — додає він, насамперед посилаючись на те, що нав’язані Заходом мирні угоди, на його думку, не завжди спрацьовують.

Перед від’їздом я намагаюся все ж більше поспілкуватися з тими, хто живе в Маріуполі. Олександр — півтора року тому вивіз родину з Донецька. Каже, Маріуполь для нього — провінція. Нарікає, що попри те, що півмільйонне місто прийняло переселенців, воно все ж порожнє: при вході заводу «Азовсталь» табло з оголошенням про вакансії (від 12 500 до 26 000 гривень), але молодь їде з міста — в Київ та інші українські міста. Олександр переживає, що буде далі та чи розведуть війська біля Золотого. «От хай би дали йому зробити те, що він обіцяє, хоч би не завадили», — каже наостанок про Зеленського.

Поділитись: