Бізнесмен Ігор Коломойський на форумі Ялтинська європейська стратегія в Києві, 13 вересня 2019 року
Фото:

Сало Віталій/УНІАН

Поступове віддалення команди президента від олігарха Ігоря Коломойського відлунює першим публічним скандалом у фракції «Слуга народу».

Між рекомендаціями Міжнародного валютного фонду (МВФ) та олігарха Ігоря Коломойського президент Володимир Зеленський останнім часом обирає перші. Зокрема, у ключовому для олігарха питанні — поверненні йому акцій ПриватБанку, який у грудні 2016-го націоналізувала держава.

Коломойський радив президенту відмовитися від співпраці з МВФ і у разі потреби оголосити дефолт. Фонд попереджав про недопустимість перегляду рішення про націоналізацію. 

Наразі перемовини уряду з МВФ про нову кредитну угоду тривають. Коломойський пропонує державі «мирову угоду» — повернути йому частину акцій ПриватБанку та припинити судові процеси, які організувала кожна зі сторін. У тому числі й у Високому суді Лондона, де держава вимагає в олігарха повернути 3 мільярди доларів. Загалом, за підрахунками Національного банку, Коломойський вивів із ПриватБанку через офшорні компанії 5,5 мільярдів доларів.

На початку жовтня президент допустив, що «мирова» можлива. Але 23 жовтня керівник Офісу президента Андрій Богдан запевнив послів країн «Великої сімки», що для повернення ПриватБанку колишнім власникам немає жодних підстав.

Команда президента підготувала Коломойському ще одну неприємність. Цього тижня Верховна Рада у першому читанні буде розглядати зміни до податкового кодексу, які депутати називають «деофшоризацією». Йдеться про законопроєкт №1210, який Володимир Зеленський визначив як невідкладний. Серед іншого у законопроєкті йдеться про те, щоби власники офшорних компаній декларували прибутки в Україні та сплачували з них податок на прибуток для фізичних осіб. 

Ігор Коломойський — єдиний з українських олігархів не об'єднав свої активи у корпорацію. Натомість володіє ними через заплутану мережу офшорних компаній. Тож олігарх зможе відчути на собі зміни до податкового законодавства.

Підготовка до ухвалення цих законів уже призвела до публічного конфлікту всередині президентської фракції «Слуга народу». Подробиці — у матеріалі hromadske.

Приватна доля

Заяву про відсутність підстав для повернення ПриватБанку Коломойському Зеленський зробив на тлі зміни перебігу судових процесів між державою та Коломойським. 15 жовтня Апеляційний суд Англії та Уельсу вирішив, що позов України проти колишніх власників ПриватБанку підпадає під британську юрисдикцію. Таким чином суд задовольнив апеляцію України. Тож тепер ця справа буде слухатися у Високому суді Лондона.

У грудні 2018-го цей суд відмовився розглядати позов України проти Коломойського та Боголюбова, хоч і визнав претензії України до обох олігархів обґрунтованими. Тоді суд зазначив, що олігархи можуть захищати інтереси не у Великій Британії, а в Швейцарії — за місцем їхньої реєстрації.

Водночас судді наклали арешт на майно Коломойського та Боголюбова по всьому світу на загальну суму у 2,6 мільярда. доларів. Тепер доля їхнього майна все ж буде вирішуватися у Великій Британії.

«Держава обрала британську юрисдикцію, тому що декілька британських компаній фігурували у схемі виводу коштів із "ПриватБанку". Натомість швейцарські компанії до неї залучені не були», — пояснює Андрій Яніцький, автор книги «Приватна історія. Піднесення та падіння найбільшого приватного банку України». 

Доки у Великій Британії вирішується доля позову держави Україна до Коломойського, українські суди розглядають позов колишніх акціонерів ПриватБанку до держави. Вони домагаються визнання націоналізації банку незаконною. Однак, 17 жовтня Господарський суд Києва призупинив розгляд цієї справи на невизначений термін.

Одначе, Зеленський вирішив особисто заспокоїти міжнародних партнерів України. В офіційному повідомленні Офісу президента з послами G-7 підкреслюється, що підстав для повернення ПриватБанку колишнім власникам немає «які б не були рішення судів».

Цю заяву оприлюднив Офіс президента, керівник якого Андрій Богдан раніше був адвокатом Коломойського.

Сам олігарх не сприймає заяву Офісу президента як поразку та вважає, що «мирова угода» щодо ПриватБанку досі можлива. «Зеленський сказав, щоб від нього відстали. Можливо, це те, що вони хотіли почути», — відписав олігарх hromadske.

Зеленський і Богдан завірили міжнародних партнерів у тому, що підстав для повернення Приватбанку колишнім власникам немає (на фото — засідання Ради, 29 серпня 2019 року)
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

«Деофшоризація»

Поки президент заспокоює міжнародних партнерів, керівництво фракції «Слуга народу» готується до розгляду у парламенті так званих законів про деофшоризацію. Їх підготував Данило Гетманцев — нардеп від «Слуги народу», який очолює комітет Верховної ради з питань фінансів. Серед іншого законопроєкт №1210 передбачає «план протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування». 

Гетманцев пропонує, зокрема, щоб власники так званих контрольованих компаній в офшорних зонах сплачували в Україні податок на прибуток фізичних осіб. За словами автора законопроєкту, ця норма направлена не лише проти Коломойського. «Вона невигідна усім олігархам. Там немає різниці», — сказав Гетманцев hromadske.

Але, Коломойський — чи не єдиний з українських олігархів, який не має керуючої компанії для управління своїм бізнесом в Україні та за кордоном. Натомість контроль над активами він забезпечує завдяки розгалуженій мережі офшорних компаній. До такого висновку дійшли детективи міжнародного агентства Kroll, які у 2018-му оприлюднили звіт, щодо розслідування виведення коштів зі ПриватБанку. Розслідування вони робили на замовлення НБУ. Коломойський не визнає його результатів. 

Сам Коломойський негативно ставиться до ідей Гетманцева.

«Нехай вони спочатку заплатять зі своїх «лівих» прибутків у конвертах», — сказав Коломойський hromadske, натякаючи на анонімні звинувачення керівників фракції «Слуга народу» у неофіційних доплатах членам фракції.

Керівництво фракції «Слуга народу» готується до розгляду так званих законів про «деофшорізація», автором яких є народний депутат Данило Гетманцев (на фото в центрі)
Фото:

Струмковський Володимир/УНІАН

Перша внутрішньофракційна

За словами Данила Гетманцева, законопроєкт №1210 Верховна Рада у першому читанні розгляне вже цього тижня. Він розраховує, що після ухвалення депутати направлять його на доопрацювання до комітету з питань фінансів, після чого Рада остаточно ухвалить податкові нововведення.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія переконаний, що «Ігоря Валерійовича сильно зачіпає законопроєкт по деофшоризації. От і поглянемо наступного тижня, хто на нього працює», — сказав Арахамія в інтерв'ю виданню «Лівий берег». Голосування за «деофшоризацію» він називає маркерним. За словами Арахамії, саме за неголосування за цей проєкт «різні групи ходять і пропонують депутатам 30 тисяч доларів».

Інформацією про можливе хабарництво «Слуг народу» зацікавилися правоохоронні органи. 23 жовтня Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала розслідувати провадження, щодо можливого підкупу 11 членів того таки фінансового комітету.

Щоправда, у справі фігурує розгляд іншого законопроєкту — про скасування електронних майданчиків-посередників між оцінниками майна та електронною базою Фонду державного майна. Їх пов’язують із народним депутатом Антоном Яценком. 11 депутатів зі «Слуги народу» не підтримали під час засідання комітету з питань фінансів саме цей законопроєкт.

Водночас Арахамія закликав усіх членів комітету, які не підтримали цей проєкт закону, пройти тест на поліграфі. Це спричинило публічний конфлікт між головою фракції та Олександром Дубінським — одним із 11 депутатів, які не голосували за проєкт. Той закликав Арахамію також пройти поліграф.

Крім того, депутат, який до обрання у парламент працював ведучим на телеканалі «1+1» (належить Коломойському), закликав правоохоронців розслідувати анонімні повідомлення про те, що керівництво фракції «Слуга народу» виплачує депутатам зарплати у конвертах. Саме про ці повідомлення у своєму коментарі вище згадував Коломойський.

Народний депутат України Олександр Дубинський під час перевірки на поліграфі, Київ, 23 жовтня 2019 року
Фото:

УНІАН

Чи допоможе керівництву фракції «Слуга народу» перевірка можливої корупції у своїх лавах домогтися того, що парламент підтримає законопроєкт про «деофшоризацію»? Це може стати зрозумілим уже цього тижня. Голосування за законопроєкт так само продемонструє, чи здатен Ігор Коломойський заблокувати розгляд парламентом невигідного йому закону.

У разі успіху команди президента «слуги народу» доведуть, що чутки про вплив олігарха на частину фракції — таки перебільшення. Якщо ж парламент відкладе розгляд проєкту змін до податкового законодавства чи провалить його — це стане демонстрацією можливостей олігарха у цій Верховній Раді. У такому разі Коломойський зможе спробувати використати підконтрольних депутатів, а точніше їхні голоси для продовження торгу із президентом за долю ПриватБанку.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: