Під Офісом президента на річницю справи Шеремета відбувся символічний «похорон правосуддя». Сутичок не було

Кілька сотень людей узяли участь в акції «Похорон правосуддя» до річниці затримання підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Учасники вимагають звільнення Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, яких, як вони стверджують, звинувачують у справі безпідставно.
Про це повідомляють «Суспільне», «Укрінформ» і «Радіо Свобода».
Головна акція відбулася під Офісом президента. Там учасники поклали свічки, квітки та лампадки, а пізніше під музичний акомпанемент винесли труну, у такий спосіб символічно «ховаючи правосуддя». Труну залишили під будівлею ОП. Одна з учасниць акції була із зав'язаними очима — уособлювала Феміду.
Біля Офісу президента були присутні й правоохоронці. Поліція Києва уточнювала, що вони не обмежують доступ до будівлі, а просто посилили заходи безпеки через облаштування святкових локацій неподалік. Сутичок між учасниками акції та поліцейськими не було.

Після акції під Офісом президента планувалася хода до Міністерства внутрішніх справ та Офісу генерального прокурора, але через погодні умови туди пішли не всі. Учасники ходи скандували «Один за всіх і всіх за одного», «Свободу політв’язням», «Свободу Ріфмастеру», а також палили фаєри червоного й білого кольорів.
Рівно рік тому, 12 грудня 2019-го, глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. Відтоді на лаві підсудних троє підозрюваних — військовий Сил спеціальних операцій ЗСУ, музикант Андрій Антоненко, відомий як Riffmaster; лікарка Охматдиту, волонтерка та дитячий хірург Юлія Кузьменко на псевдо «Лиса»; та військовий медик Яна Дугарь.
Що відомо про справу Шеремета?
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 07:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий етер своєї програми. Розслідування вбивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім, до грудня 2019 року у слідства не було жодного офіційного підозрюваного.
Слідство довгий час наполягало, що Андрій Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями» та «культивуючи велич арійської раси», організував убивство Шеремета й залучив до злочину Юлію Кузьменко, Яну Дугарь та інших невстановлених осіб, які мали навички роботи зі зброєю та вибуховими пристроями. За даними слідства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко був тим, хто супроводжував її, а Яна Дугарь напередодні проводила розвідку.
Але 21 травня 2020-го підозрюваним змінили підозри. З них зникли згадки про «ультранаціоналістичні ідеї» та «велич арійської раси», а організаторами слідство тепер називає невстановлених осіб. Антоненка ж тепер називають виконавцем злочину, як і Кузьменко, а Дугарь — пособницею.
Станом на зараз Нацполіція завершила досудове розслідування та передала матеріали справи до суду. Тим часом суд уже пом'якшив запобіжні заходи Дугарь і Кузьменко, натомість Антоненко залишається під вартою.
- Поділитися: