Політизація справи Шеремета з боку Авакова девальвує всю роботу Нацполіції — директор інституту соцдосліджень

Таку думку в ефірі програми «Нині вже» на hromadske висловив Денис Кобзін — директор Харківського інституту соціальних досліджень.

«Все що робиться, робиться не заради безпеки, а заради особистого інтересу, особистих політичних дивідендів. Те, що він (Аваков – ред.) це політизує, будучи не дуже популярною політичною фігурою, значною мірою девальвує всю роботу Нацполіції. Навіть якби все було зроблено ідеально в цьому розслідуванні, все одно були б запитання, оскільки розслідування очевидно використовується в політичних цілях. І це завжди викликатиме недовіру», — зазначив Кобзін.

Він також зауважив, що присутність міністра внутрішніх справ, генпрокурора та президента на презентації результатів розслідування викликає сумніви в подальшому незалежному розслідуванні та роботі суду.

«У мене слалося враження, що до звітного періоду стояла мета розібратися з цим розслідуванням і вибрали якусь найбільш підходящу з усіх версій і під неї, використовуючи фантазію, результати прослушок, результати інших розслідувань, склали все в купу і видають як серйозне розслідування», — додав Кобзін.

Як відомо, 10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета.

Нагадаємо:

• 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
• Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
• Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
• Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проекту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.