Сенсації виборів у Росії: як пенсійна реформа руйнує рейтинги партії влади і Путіна

Нечисленні мітинги опозиції жорстоко розігнала поліція, затримавши понад тисячу протестувальників. Пенсійна реформа — головна причина таких результатів «єдиноросів», які програли здебільшого комуністам.

Громадське розповідає, що відбувається з рейтингами влади в Росії і як на це впливають акції протесту.

Вибори на тлі протестів

24 серпня 2018 року опозиційний російський політик Олексій Навальний закликав людей вийти на акцію протесту проти підвищення пенсійного віку в єдиний день голосування — 9 вересня. Уже наступного дня його затримали та заарештували на 30 діб — за акцію «Страйк виборців», яка пройшла в Москві ще 28 січня. Однак Навальний усе одно закликав усіх виходити на мітинги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори і протести: як пройде в Росії єдиний день голосування 9 вересня

Центральна влада намагалася максимально перешкодити проведенню мітингів. У Москві й Санкт-Петербурзі їх не погодили, а Центральна виборча комісія (ЦВК) написала скаргу в Google із закликом видалити з YouTube відео Навального, де він закликає виходити на акцію. За словами ЦВК, це нібито порушує законодавство Росії про вибори — Google погодився із цим і видалив ролики.

Акції розігнали максимально жорстко, а надто в Москві й Санкт-Петербурзі. У московському штабі Навального ще до початку мітингу затримали сімох людей. У Санкт-Петербурзі, за даними місцевого видання «Фонтанка», затримали 500 протестувальників (за даними «ОВС-інфо» — 452), в Єкатеринбурзі — 183, в Москві — 43 людини. Поліція завела дві кримінальні справи за «насильство над поліцейським». ОМОН і поліція застосовували кийки, затримуючи також підлітків, пенсіонерів і журналістів. З цього приводу висловилася офіційна представниця МВС Росії Ірина Вовк — вона заявила, що наразі «з'ясовуються всі обставини». Загалом по країні, за даними «ОВС-інфо», затримали 1018 людей.

Навальний акціями залишився задоволений. Він написав, що все пройшло «дуже добре» і запевнив, що не перестане «боротися проти підвищення пенсійного віку».

Учасники опозиційного мітингу проти підвищення пенсійного віку на Пушкінській площі в єдиний день голосування, Москва, Росія, 9 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

Тим часом, у регіонах Росії проходили вибори — губернаторські, до регіональних парламентів і в місцеві муніципалітети, а також у Держдуму. Зазвичай від них не очікують нічого сенсаційного і в ключових регіонах країни нічого не змінилося — наприклад, у Москві мером залишився Сергій Собянін, набравши майже 70% голосів. Та вже в Підмосков'ї ситуація була трохи інша: попри те, що вибори виграв чинний губернатор Андрій Воробйов з 62,5%, у Волоколамську, де мешканці протестують проти сміттєзвалища «Ядрове», він набрав тільки 20,68%, поступившись комуністу Костянтинові Черемисову.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Місто сміттєвої слави»: що треба знати про бунт та отруєння людей у Підмосков’ї?

У чотирьох регіонах пройде другий тур губернаторських виборів — там ніхто з кандидатів не зміг подолати 50% бар'єр. Це Приморський і Хабаровський край, а також Хакасія та Володимирська область. У Хакасії та Володимирській області кандидати від влади посіли друге місце, програвши комуністові й представникові партії ЛДПР. У Якутську на виборах мера перемогла кандидатка від «Партии возрождения Росии» Сардана Авксентьєва. Вона набрала майже 40%, обігнавши висуванця «Единой России» Олександра Саввинова (31,81%). На виборах до регіональних парламентів в Іркутську перше місце посіла КПРФ з 34% голосів, у «Единой России» — 27,7%.

Сутички між учасниками опозиційного мітингу проти підвищення пенсійного віку та поліцією на Пушкінській площі в єдиний день голосування, Москва, Росія, 9 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

Падіння рейтингів і готовність протестувати

Минулі вибори стали сенсацією — в Росії вже давно не було другого туру виборів губернаторів, де завжди очікувано перемагають кандидати від влади. До того ж, просіли й показники самої «Единой России».

«Зниження досить помітне. У кількох регіонах ЄР поступилася лідерством, чого не було з березня 2007 року. Також за останні 11 років у ЄР на регіональних виборах ніде не було менш 30%, а зараз в декількох регіонах нижче», — прокоментував Громадському експерт Комітету громадянських ініціатив, член ради правозахисного руху «Голос» Аркадій Любарєв.

На його думку, навіть у другому турі шанси в «єдиноросів» є тільки в Приморському краї — якщо не буде фальсифікацій.

«Прогнози дій влади — справа невдячна. При нормальній ситуації кандидат ЕР може перемогти лише в Приморському краї — якщо різко не виросте явка протестного електорату. У трьох інших регіонах мають перемогти опозиціонери, якщо влада не вживе чогось екстраординарного», — вважає Любарєв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Політика в Росії — табу, спалена земля, туди ніхто не ходить», — письменник і журналіст Михайло Зигар

Протистояння учасників опозиційного мітингу проти підвищення пенсійного віку з бійцями спецпідрозділу поліції в єдиний день голосування в Санкт-Петербурзі, Росія, 9 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/ANATOLY MALTSEV

Головна причина такого результату «Единой России» — пенсійна реформа. А надто, що «єдинороси» програли в основному комуністам, які активно її критикують.

«Можливі другі тури на виборах у різних регіонах — це, безсумнівно, наслідок того, що населення незадоволене владою. Пенсійна реформа щось змінила в консенсусі суспільства і влади. Цей надрив іще не позначився до кінця, він пішов углиб, і надрив цей серйозний. Влада в занадто явній формі зняла з себе відповідальність за умови виживання», — сказав у коментарі «Новой газете» політолог Гліб Павловський.

Реформа знизила навіть рейтинг президента Росії Володимира Путіна — за даними Фонду «Общественное мнение», він знизився з 62% до 54% ​​і став найнижчим від 2013 року. А за інформацією ВЦІОМ, рівень схвалення діяльності Путіна впав з 77% до 72%.

Звернення Путіна з приводу пенсійної реформи та анонсоване пом'якшення не врятувало ситуацію — опитування ВЦІОМ, проведене після виступу президента, показало, що роботу президента схвалюють 65,2% респондентів. До звернення його схвалювали більше — 66,1%. Чверть опитаних «загалом не схвалюють» діяльність Путіна. Дослідження ФОМ показало ті ж результати — на думку 66% респондентів, Путін працює на своїй посаді добре. До рейтингу схвалення в 75%, який соціологи ФОМ фіксували до оголошення про підвищення пенсійного віку, Путіну повернутися так і не вдалося.

Одночасно з падінням рейтингу влади і президента вирослий протестні настрої. Сьогодні про готовність вийти на протести заявили 53% росіян, опитаних «Левадою-центром» — ще в липні їх було 37%.

Побиття й затримання мітингувальників також могли зіграти злий жарт із владою — при тому, що самі протести не були масовими, в містах виходило максимум кілька тисяч людей.

«Жорстка реакція влади може свідчити про те, що вона й справді відчуває побоювання з приводу того, що на тлі не дуже легітимних через низьку явку виборів опозиція влаштовує порівняно масштабні акції протесту — і це на додачу дещо дискредитує кандидатів від влади», — вважає політолог Микола Петров.

Затримання учасників опозиційного мітингу проти підвищення пенсійного віку в Санкт-Петербурзі, Росія, 9 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/ANATOLY MALTSEVЗатримання учасників опозиційного мітингу проти підвищення пенсійного віку в Санкт-Петербурзі, Росія, 9 вересня 2018 року Фото: EPA-EFE/ANATOLY MALTSEV

«Ще важливіше — змінюється соціальний профіль протестувальників. Опитування свідчать, що громадську активність виявляють стають соціальні верстви, які раніше вважалися пасивними. Літні люди виступають активніше за молодих, жінки — активніше за чоловіків, селяни — активніше за містян», — пише соціолог «Левада-центру» Олексій Левінсон.

Таким чином, результати цих виборів можуть стати лише першим наслідком пенсійної реформи.

«Якщо реформу проведуть, але все обійдеться лише розставанням з легендарними 86% (рейтинг Путіна у 2015 році, найвищий за весь час. Таке зростання зумовила анексія Криму навесні 2014 року, — ред.), треба буде дякувати долі», — каже Левінсон.