Радикальних змін у польському законі про Інститут нацпам’яті Україні чекати не слід — аналітики

На радикальні зміни у польському законі про «Інститут національної пам’яті», який передбачає кримінальне покарання за «заперечення злочинів українських націоналістів», очікувати не слід.

На радикальні зміни у польському законі про «Інститут національної пам’яті», який передбачає кримінальне покарання за «заперечення злочинів українських націоналістів», очікувати не слід.

Так Громадському прокоментували заяву МЗС Польщі про те, що Конституційний суд може врахувати пропозиції українців щодо так званого закону про «заборону бандерівської ідеології» польські аналітики.

«Звичайно, можливість змін після рішення Конституційного суду завжди є. Але я хотів би сказати, що раніше наш міністр закордонних справ теж сказав, що Сенат може виправити закон, але у ньому нічого не змінили. Крім того, ці зміни — після рішення — можуть бути дуже косметичними, і вони не сподобаються Україні», — сказав Адам Бальцер, викладач у Центрі Східної Європи та експерт з Інституту Wise-Europa.

Подібної думки дотримується й експерт аналітичного центру ResPublica Войчех Пшибильський.

«Я не можу передбачити вердикт конституційного суду. Швидше за все, зміняться інші частини закону, що порушують свободу висловлювання — їх потрібно прибрати через технічні непорозуміння», — пояснив він.

Зміни до закону про «Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу і деяких інших законів» Сенат ухвалив у ніч на 1 лютого.

Згідно з ним, людей, які говорять про «польські концтабори» чи заперечують «злочини українських націоналістів», можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

ЧИТАЙТЕ: Що треба знати про «антибандерівський закон» у Польщі

Ухвалення цього закону викликало невдоволення в Україні. Також закон розкритикували у СШАІзраїлі та Франції.

Українське МЗС зазначило, що «українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися», а Верховна Рада підтримала постанову про звернення до Польщі через «антибандерівський» закон.

Президент Польщі Анджей Дуда, як і очікувалося, підписав його, однак відправив до Конституційного суду на експертизу, щоб з'ясувати, чи не обмежують поправки свободу слова.

В інтерв’ю Gazeta Polska глава МЗС Польщі Яцек Чапутович заявив, що Конституційний суд Польщі наразі вивчає зміни до закону про Інститут національної пам'яті та може взяти до уваги побоювання українців і скорегувати його.

Водночас Бальцер стверджує, що цей крок — швидше показовий.

«Найважливіша справа — це ставлення Качинського (Ярослав Качинський — голова правлячої у Польщі партії «Право і справедливість» — ред.) до цього питання, а він недавно сказав, що не можна заперечувати те, що кримінальні організації, відповідальні за вбивства поляків, були українськими, і що треба слідувати встановленій істині. Це означає, що для нього все влаштовує, коли йдеться про пункт закону, що стосується українців», — зазначив аналітик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інститут нацпам’яті не може гарантувати безпеку істориків на території Польщі