Реформи на експорт або з чим уряд їде на конференцію в Данію

У середу, 27 червня в Копенгагені відбудеться міжнародна конференція з питань реформ в Україні. Відкриватимуть її прем’єр-міністр України Володимир Гройсман та Данії — Ларс Расмуссен. У заході візьмуть участь міністри закордонних справ країн-членів ЄС, представники НАТО та країн «Великої сімки».

Українські урядовці зустрічаються в такому форматі з іноземними партнерами вдруге. Торік у липні подібна зустріч відбувалася в Лондоні.

Такі заходи — не місце для політичних заяв. Більшість зустрічей проходять за зачиненими дверима, коли міжнародні партнери й потенційні інвестори мають змогу поставити прямі й незручні питання українським урядовцям.

Громадське вирішило розпитати, про які досягнення України розповідатимуть у Копенгагені у двох людей, які в середу братимуть участь у конференції — виконуючої обов’язки міністра фінансів України Оксани Маркарової та виконавчого директора «Центру економічної стратегії» Гліба Вишлінського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ти маєш бути з Місяця, якщо кажеш, що висвітлення корупції шкодить іміджу України» — посол Данії в Україні

Данський прем'єр Ларс Люкке Расмуссен (в центрі) під час зустрічі із українським колегою Володимиром Гройсманом (ліворуч) у резиденції Маріенборг на півночі від Копенгагена, Данія, 26 червня 2018 року. 27 червня в Копенгагені відбудеться міжнародна конференція з питань реформ в Україні Фото: EPA-EFE/NIKOLAI LINARES

Чи виконала Україна те, що обіцяла міжнародним партнерам у Лондоні?

Маркарова: Реформи, які в Лондоні представляли як пріоритетні на 2017 рік, усі впроваджені. Це 5 ключових пріоритетів. Пенсійна реформа — втілена, реформа охорони здоров’я та медична реформа запущена. Також запустили освітню реформу: ухвалили закон і вже 1 вересня цього року відкриється формат нової української школи. Є закон про приватизацію і це, я вважаю, одна з найбільших перемог, яка стосується бізнесу і покращення інвестиційного клімату. Є також реформа державної служби і ми всі свідки активного пошуку тисяч нових держслужбовців на генеральні директорати. У багатьох міністерствах уже сформували нові команди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме ухвалена медична реформа

Вишлінський: На що мало звернули увагу в Україні: минулого літа уряд уперше заявив про свої пріоритети на політичний сезон. Водночас це дуже обмежена кількість. Це свідчить також про особистий розвиток прем’єр-міністра. Бо я пам’ятаю як його тільки призначили, я його особисто на якісь зустрічі питав, чи не забагато пріоритетів ви тут заклали. Він сказав, що ні-ні, ми все зробимо. Попрацював рік і зрозумів, що так не виходить.

Це був проривний момент сам по собі, що на осінь поставили чіткі завдання і зробили кілька ключових реформ. Це насамперед пенсійна реформа і реформа охорони здоров’я.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Не віком, а стажем: що треба знати про пенсійну реформу

Виконувачка обов'язків міністра фінансів України Оксана Маркарова у студії Громадського, 20 червня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

Чи потрібен Антикорупційний суд інвесторам?

Маркарова: Коли ми розмовляємо з інвесторами, жоден з них не запитує про Антикорупційний суд. Він потрібен нам. Це частина нашої програми співпраці з міжнародними організаціями, але насправді життя рядового інвестора більше залежить від звичайної судової гілки влади. Інвестори йдуть у звичайні суди, тому з більшим інтересом стежили за створенням Верховного суду. Вони мають певний оптимізм, тому що ті рішення, які виходять з-під пера Господарської палати, — це вже якісно інші рішення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Україні потрібен Антикорупційний суд

Вишлінський: Я з Оксаною не погоджуся. Не варто недооцінювати важливість створення Антикорупційного суду для якості ухвалення рішень у судах загальної юрисдикції. У чому проблема для інвесторів в Україні? Надто велика частина корупції є деструктивною — рейдерські атаки на бізнес, державний рекет. Це речі, які змушують інвесторів нервуватися. Та ж рейдерська атака неможлива без прикриття корумпованих суддів.

Значна частина справ у НАБУ стосується корумпованих суддів. І якщо судді побачать, що їхніх корумпованих колег садять у в’язниці, в них з’явиться страх. З часом, коли судді не погоджуватимуться брати участь у рейдерських схемах, ми побачимо поступовий ефект поліпшення інвестиційного клімату.

Чому для України вкрай важливо запустити приватизацію?

Маркарова: Закон про приватизацію ухвалили, уже підписали всі потрібні нормативні акти. Мала приватизація ось-ось уже стартує через Prozorro.Sales і це велике досягнення. Так, для бюджету вона не принесе великих грошей. Водночас дуже багато об’єктів у центрі Києва та інших міст, які нині використовуються неефективно і теж є джерелом побутової корупції, продадуть у дуже прозорий спосіб.

І ми розпочинаємо велику приватизацію. У законі прописали англійське право — кожен інвестор, який бере участь у приватизації, розуміє, що йому не треба йти через усю українську судову систему в разі виникнення якихось проблем. Натомість щодо приватизаційних справ матиме право одразу звертатися в суд у Лондоні. Це відповідь на занепокоєння, що реформа нашої судової системи ще не завершена.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 22 заводи на продаж: що треба знати про «велику приватизацію»

Вишлінський: У нас не було жодної великої приватизації з часів Євромайдану. Фактично у Фонді державного майна — «італійський страйк». І прем’єр-міністру потрібно витратити багато зусиль, щоб змусити виставити на приватизацію ці підприємства. Чому це важливо? Інвестори, які зайшли в Україну, розглядають можливості розширення роботи. Проблема в тому, що приплив нових інвесторів надто слабкий. І приватизація — це шанс. Але таких великих підприємств у нас не так багато, отже, й залучити багато інвесторів ми не зможемо.

Кожен новий успішний продаж — це стаття в провідних міжнародних виданнях, які читатимуть інші інвестори. Якщо ми створимо критичну масу, матимемо шанс відновити те, що було у 2005-2006 роках, коли інвестори один за одним інвестували в Україну, побоюючись, що ціни на активи зростуть і вони будуть змушені придбати те саме, але вдвічі дорожче.

Виконавчий директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський у студії Громадського, 20 червня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

Маркарова: У нас є список затверджених підприємств на приватизацію — це і частина підприємств в енергетиці, це і Турбоатом, Агрофонд, Державна продовольчо-зернова корпорація. До більшості є інтерес. Я не можу розкривати компанії, які цікавляться, але цьогоріч після ухвалення закону вперше є інтерес іноземних інвесторів, як тих, що працюють в Україні, так і нових, які цікавляться саме об’єктами приватизації. Цього не було останні 3,5 роки.

Плюс є два державні банки, в яких ми працюємо не через Фонд держмайна, а напряму. Це залучення Міжнародної фінансової корпорації в «Укргазбанк» і залучення ЄБРР в «Ощадбанк». Це угоди, які ми сподіваємося закрити до кінця року. Участь міжнародних інституцій як міноритарних акціонерів дозволить залучити стратегічного інвестора пізніше.

Коли в Україні буде ринок землі?

Маркарова: Усі пам’ятають масову приватизацію 95-го року. Тоді теж витратили рік на підготовку, але масова приватизація через ваучери не створила ефективного власника і стала передумовою створення класу олігархів.

Для інвесторів посилання дуже просте: ми працюємо зі Світовим Банком над моделлю ринку землі, активно комунікуємо з громадськістю і рухаємося до того, щоб прийняти модель, яку підтримають усі. Малоймовірно, що це станеться до виборів. Але це точно буде за рік або за півтора року. Адже ринок землі в Україні додасть нашій економіці кілька відсотків ВВП.

Ми працюємо і над механізмом фінансування. Так званим Фондом часткового гарантування. Бо коли запуститься ринок землі, він повинен бути ліквідним. Люди захочуть продати землю, а той, хто хоче її купити, особливо фермери, повинні мати доступ до фінансового ресурсу.

Вишлінський: Щодо ринку землі всі питання до уряду. Він має всі повноваження внести законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, ухвалення якого й означатиме кінець мораторію. Я не бачу виправдань для української влади. Мораторій запровадили тимчасово 17 років тому, за цей час можна було зробити 25 моделей ринку землі. Як ми бачимо з опитувань, зацікавлені сторони дали час політикам-популістам змінити ставлення до приватної власності і продажу сільськогосподарської землі з абсолютно позитивного, яким воно було в середині 90-х років, до негативного сьогодні.

7 мільйонів людей позбавлені права розпоряджатися своєю власністю. Зараз, сподіваємося, буде вже друге подання до Конституційного суду. Там тепер склад і  новий голова. Тож є підстави очікувати, що він по-іншому подивиться на це питання. І якщо Конституційний суд вирішить, що мораторій — це таки антиконституційно, то затягування подачі урядового законопроекту буде неприпустимим. Адже тоді ринок відкриється без закону, без будь-яких правил.

Зліва направо: виконавчий директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський, журналістка Громадського Наталія Гуменюк та виконувачка обов'язків міністра фінансів України Оксана Маркарова у студії Громадського, 20 червня 2018 року Фото: Дмитро Русанов/Громадське

Чи ефективна співпраця України та МВФ?

Маркарова: Наші відносини конструктивно-робочі. Ми готуємося до перегляду, який, сподіваюся, скоро відбудеться. Є три блоки питань: Антикорупційний суд, ухвалення якого ми вітаємо, завершення частини газової реформи та ціни на газ і бюджет. Щодо останнього пункту тривають дуже хороші перемовини. Сподіваюся, ми зможемо довести, що бюджет саме в нинішній редакції точно завершиться з дефіцитом, який відповідає цілям програми.

Щодо енергетичної реформи складніше питання, тривають дискусії. Наразі рішення немає, але я сподіваюся, що ми знайдемо спільну позицію. Узагалі, якщо подивитися на 4-річну програму розширеного фінансування, то наша програма — одна з найскладніших. Я не знаю іншої країни не тільки в Європі, а й у світі, яка за 2-3 роки провела реформу децентралізації, пенсійну, освітню, медичну, і це б не закінчилося відставкою всіх і розпуском парламенту. Це дійсно дуже складна і дуже амбіційна програма. Хоч вона закінчується наступного року, ми отримали половину фінансування. Ми зі свого боку намагаємося рухатися швидше, але виходить так, як виходить.

Вишлінський: Якщо ми отримали половину грошей за програмою, це означає, що ми зробили половину того, що повинні були зробити за ці 4 роки. Я понад 25 років слідкую за нашими стосунками з МВФ, тому можу говорити, що умови в цих програмах допомагають розвитку української економіки. Якби ми це робили вдвічі швидше і впроваджували вдвічі більше реформ, то напевно ми б зараз мали не 2-3%, а 4-6% економічного зростання.