Родичі героїв Небесної сотні вимагають не руйнувати Інститутську при будівництві Меморіалу

Так, за словами брата загиблого в 2014 році Богдана Сольчаника Степана, «сама Інститутська вже є музейним експонатом, а також місцем злочину».

«Ми маємо зупинити той процес, який вже стартував. Я аж ніяк не проти проекту в цілому, тобто побудови меморіалу, але я категорично проти місця, де він має бути реалізованим», — заявив Сольчаник.

За його словами, відкритий лист від імені 26 родин спрямовано директору Українського інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу, директору Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігорю Пошивайлу та міністру культури Євгену Нищуку.

На думку Слочаника, «знищення» вулиці Інститутської негативно вплине на розслідування і збереження пам'яті.

Родичка загиблого Інна Плеханова додала, що при ухваленні проекту допустили помилки, з архітектором не узгодили, що не потрібно змінювати ландшафт вулиці, що було основною вимогою родин.

Член Музейної ради при Міністерстві культури Євген Дмитрук наголосив, що історичні пам’ятки потрібно зберігати в тому вигляді, який вони мали під час визначної події.

«Пропонований проект Меморіалу не є поганим, він може виконувати свою функцію деінде, а на Інститутській він не доречний, бо знищує доказ», — заявив він.

Віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний заявив, що в пам'яткоохоронний паспорт Інститутської внесли зміни нібито через те, що частину пам'яток знищили: замінили урни, пробиті кулями; зняли пробиті кулями дорожні знаки; зняли паркан, за яким люди ховалися біля Жовтневого палацу, тощо.

Він також обурився, що у меморіалі передбачено зону скорботи і зону радості – і зона радості планується саме там, де загинули найбільше активістів.

Нагадаємо, наприкінці січня у Києві на Інститутській та Алеї Героїв Небесної Сотні встановили паркан, який є підготовчим етапом до будівництва музею Революції Гідності. Але у ГПУ заявили, що встановлення паркану заважає слідчим діям у справі Майдану.

17 липня минулого року Генпрокуратура почала слідчий експеримент в центрі Києва в межах розслідування «справ Майдану». Експеримент планували завершити протягом місяця.

Як повідомлялося, меморіал Героїв Небесної Сотні планували відкрити в Києві 20 лютого 2019 року.

23 лютого Печерський райсуд Києва скасував арешт земельних ділянок, на яких заплановане будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Водночас Національний музей Революції Гідності як замовник будівництва Меморіалу не розпочинатиме будівельних робіт, оскільки Генпрокуратура все ще проводить слідчі експерименти на алеї Героїв Небесної Сотні.