Російська агресія, житло і сексуальна освіта: що турбує молодіжних делегатів України в ООН

Роман Тимоцко та Наргіс Мохд цього року є молодіжними делегатами України в ООН. Наргіс — аспірантка з права, понад 5 років працює зі спільнотами біженців в Україні, має афганське коріння. Роман — активний учасник скаутської організації «Пласт» та студент Українського католицького університету.

Упродовж 18-денної програми вони працюють в Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку: там допомагають команді українських дипломатів, беруть участь у дискусіях та знайомляться з міжнародними партнерами. Потім цілий рік їхній мандат буде діяти в Україні — аби втілювати отриманий досвід.

Цього року була рекордна кількість претендентів на участь у програмі молодіжних делегатів — 83 людини на місце. Головні вимоги до кандидатів — досконале володіння англійською, глибокі знання проблематики української молоді, чітка вмотивованість, попередній досвід участі у міжнародних проектах та ґрунтовні знання про діяльність ООН.

Про те, що нового Роман та Наргіс навчилися під час роботи в Генасамблеї, чим конкретно займалися і як втілюватимуть набутий досвід в Україні, вони розповіли hromadske.

Виступ на Генеральній асамблеї

«Побудова процвітаючого майбутнього неможлива без участі молодого покоління. Однак замість того, щоби вкладати свої таланти в історію успіху та сталий розвиток України, багато українських молодих людей жертвують своїми життєвими планами заради безпеки нашої країни. Вже 6 років Україна є єдиною країною в Європі, яка бореться проти зовнішньої агресії — за свою свободу, гідність та майбутнє», — так розпочав свій виступ на Генеральній асамблеї ООН 3 жовтня Роман Тимоцко.

На двох із Наргіс у них було три хвилини, упродовж яких вони говорили про порушення прав людини на тимчасово окупованих Росією українських територіях та долю українських політв’язнів. Молодіжні делегати на власний розсуд обирали найбільш близьку для себе тему виступу, яку потім узгоджували із Постійним представництвом України при ООН та Міністерством закордонних справ.

Наргіс, яка мешкає в Одесі й займається правами біженців та внутрішніх переселенців, зосередилась на своєму досвіді. «Я знаю не з чуток, що стати біженцем, наче втратити землю під ногами. Мій батько мав покинути Батьківщину під час режиму талібів. Переїхавши в Україну, він ста допомагати іншим мігрантам», — зазначила вона під час виступу.

Роман розповів історію звільненого після 286-денного полону Андрія Ейдера — матроса катера «Бердянськ», який російські військові обстріляли та захопили разом ще з двома кораблями у листопаді 2018 року. Під час виступу він використав календарик моряка, на якому той закреслював кожен пережитий у полоні день. Цей календарик Андрій передав Наргіс в Одесі. «Я з ним зв’язався, поспілкувався, і зрозумів, що поки в Україні молодь мусить переживати те, що пережив Андрій, ми не можемо говорити про жодну іншу тему, крім російської збройної агресії й до чого вона призводить», — розповідає Роман.

На виступ делегатів однієї країни на Генеральній асамблеї може відповідати інша, назва якої згадується у виступі. На коротку промову українських молодіжних делегатів право відповіді узяла Росія.

Як загадує Роман, вона «зробила досить маніпулятивну, пропагандистську заяву, мовляв: замість того, аби фокусуватися на соціальному розвитку України, ми піднімаємо тему громадянської війни». Російський дипломат також сказав, що йому шкода, що українські дипломати використовують промову в ООН для «своїх маленьких ігор».

Це викликало хвилю обурення серед дипломатів, насамперед українських та грузинських, які теж доповідали про російську агресію.

«Після заяви РФ наші та грузинські дипломати відповіли на цей коментар, яким поставили усі крапки над «і» — таким чином ще раз наголосивши, хто держава-агресор і хто окупує території чужих країн», — сказав Роман.

Що молодіжні делегати роблять в ООН?

Програма молодіжних делегатів в ООН діє лише для 16% країн-членів організації, більшість з них — з Європейського союзу. Головна функція молоді в ООН — обмінюватися досвідом та знаходити майбутніх партнерів.

Щоденний ранок молодіжного делегата в ООН — це прокидання о 5-й ранку, пробіжки Нью-Йорком, підготовка до початку роботи.

Генасамблея ООН поділяється на шість комітетів, у яких відбувається основна діяльність. Роман та Наргіс працюють у третьому комітеті, який розглядає соціальні, культурні та гуманітарні питання. З 9-ої до 10-ої ранку у комітеті розглядають доповіді й виступи усіх держав світу на тему соціальної ситуації в країнах, які доповідають. Потім — дискусії та обговорення.

Також молодіжні дипломати допомагають українським дипломатам в Генасамблеї, можуть їх замінити під час обговорень, коли ті мають залишити залу засідань. «У випадку, якщо ми з Наргіс сидимо в залі у той момент, коли хтось згадує про Україну, чи виникає якийсь меседж, на який потрібно би було відповісти, ми одразу ж контактуємо з дипломатами, аби разом готувати відповідь», — пояснює Роман. Крім цього — зустрічі з діаспорою та спонсорами, зокрема, представниками Фонду родини Богдана Гаврилишина, дипломатами, посадовими особами.

Найяскравіші враження Наргіс та Романа від першого тижня роботи в Генасамблеї, крім їхнього виступу, знайомство з Генеральним секретарем ООН Антоніо Гуттерішем.

«Цікаво те, що він запитав, що нам не подобається у програмі. Мовляв, посадові особи мають знати, що не функціонує — аби це покращувати і аби це запрацювало», — ділиться Наргіс.

Житло і сексуальна освіта

Молодіжні делегати кажуть перед поїздкою до Нью-Йорка багато спілкувалися з молоддю, аби зрозуміти, що їх найбільше турбує. «Від студентів і молоді ми часто чуємо про проблеми з житлом. Важливою темою є також питання сексуальної освіти. Адже на сьогодні ситуація із навчанням і в школах, і у вишах досить консервативна і не відповідає вимогам часу. Тому зараз, під час перебування у Нью-Йорку і перші тижні після повернення додому, будемо досліджувати передовсім ці теми й інші проблеми, а також соціологію — щоби обрати проблему, з якою працюватимемо під час свого річного мандату», — додає Роман.

Молодіжні делегати зазначають: за час роботи в ООН зробили висновок, що дипломатія — усе ж ефективний спосіб відстоювати позиції країн. «Боротьба з російською агресією йде на кількох фронтах, один з яких — дипломатичний. Однозначно, це складний і довгий шлях, адже демократія потребує того, щоби заслухати всі сторони. А коли сторін в одній залі — 193 країни-члени ООН, то вислухати п'ятихвилинний виступ кожної з них — це довгий процес, але поки що людство не вигадало нічого кращого», — зазначає Роман Тимоцко.