«Системний спротив системи» — керівник спецрозслідувань ГПУ про затягування справ Майдану

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському заявив керівник Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

За його словами, більшість з тих, хто отримав реальні тюремні строки за злочини проти Майдану, — тітушки.

«Як правило, розслідування проти тітушок стосувалися окремого якогось епізоду, яке дозволяє швидше завершити (розслідування — ред.) і швидше очікувати вирок», — пояснив представник ГПУ.

Водночас Горбатюк наголосив, що справи проти правоохоронців найбільш затягнуті в розгляді, і відбувається це зокрема через «спротив системи».

«Системний спротив системи: і спротив суддів, і спротив керівників правоохоронних органів, які вживають дії, щоби максимально не сприяти розслідуванню, і це відповідно впливає на строки розслідування і на строки судового розгляду», — сказав він.

Керівник Управління спецрозслідувань додав, що більшість злочинів під час Революції Гідності вчинили саме правоохоронці.

«Злочини під час Майдану вчинялися правоохоронцями, в першу чергу. Настільки правоохоронна система була хвора, що для правоохоронця важливіше було виконати наказ, будь-який, навіть злочинний, ніж дотримуватися закону», — зазначив Горбатюк.

На його думку, розслідування справ Майдану мало би змінити цю систему.

«Тобто, поставити, що ось, ваші виконання наказів призведуть до позбавлення волі, до покарання. Але це не дозволяє керувати правоохоронними органами в ручному режимі. Коли тобі підлеглий на твою незаконну вказівку скаже: «Почекайте, ось є закон про поліцію, ось Конституція, я не виконаю цього». То відповідно не можна отримати ніяких власних дивідендів. На теперішній час, на моє переконання, керівництво правоохоронних органів не хоче, щоби система змінювалася», — резюмував Горбатюк.

Раніше Горбатюк повідомив, що у справах 73 убивств на Майдані про підозру повідомили 56 особам.

Також в ГПУ розповіли, що розслідують 4700 злочинів проти учасників Майдану, більшість з цих справ розкрита.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Місцями Революції Гідності: 5 років тому й нині — фотопроект Громадського до річниці Майдану

15 листопада у Генпрокуратурі повідомили, що правоохоронці затримали снайпера, підозрюваного у вбивстві одного учасника Майдану 20 лютого 2014 року. За словами адвоката, снайпер підозрюється саме у вбивстві майданівця Олександра Храпаченка.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗЛАМ | цикл розслідувань «Слідами революції»

Раніше Лабораторія реконструкції подій «Jus Talionis» оприлюднила останню частину відеореконструкції подій 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській під назвою «Висота Жовтневий». Авторам відеореконструкції вдалося встановити точний час загибелі й поранення активістів: 11:28 – вбито Олександра Храпаченка, 11:42 – поранено волонтерку-медика Олесю Жуковську, 11:43 – вбито Віталія Смоленського, 16:50 – вбито Володимира Мельнічука.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: АМНІСТІЯ | цикл розслідувань «Слідами революції»

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Києві вшанували пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Олександр Храпаченко — активіст Євромайдану, театральний режисер-початківець. Був убитий пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві під час подій 20 лютого 2014 року. Герой Небесної Сотні, Герой України.